ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ

Related posts:

1. СОРБЕНТИ Екологія – охорона природи СОРБЕНТИ – тверді тіла або рідини, здатні вбирати гази, пару та розчинені речовини. До С. належать силікагель, активоване вугілля тощо....
2. ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ ГІГРОСКОПІЧНІСТЬ МЕДУ – визначається здатністю меду усмоктувати з повітря вологу й утримувати її. Вона тісно пов’язана з водністю меду. Наприклад, виноградний цукор не має Г. властивостей, а плодовий цукор – дуже гігроскопічний Якщо мед, водність якого складає 17,4 %, помістити у вологе (60 %) приміщення, то він не змінить своєї водності, а зберігатиметься в такому […]...
3. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
4. АЗБЕСТ Екологія – охорона природи АЗБЕСТ – прир. тонковолокнисті гідроксиловмісні магнезіальні мінерали класу силікатів з домішками заліза, алюмінію, кальцію. А. має зеленкувато-жовте забарвлення, шовковистий блиск, здатний розщеплюватись на тонкі міцні волокна. Потрапляння в легені людини повітря, забрудненого волокнами А., може спричинити тяжке захворювання – рак легенів. Використовують А. як теплоізоляційний матеріал, у будівництві, для виробництва вогнетривких […]...
5. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
6. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
7. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
8. ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
9. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
10. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
11. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
12. МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо....
13. УБІКВІТЕТ Екологія – охорона природи УБІКВІТЕТ – повсюдно поширений прир. ресурс, напр. повітря....
14. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
15. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
16. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
17. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – комплекс прир. у прир.-антроп. та соц.-екон. чинників, що впливають на людину....
18. ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА – отримання енергії з викопного палива – вугілля, нафти, прир. газу, торфу, сланців, а також дров, проточної води, з добутого синтетичного палива. До Е. т. нерідко зараховують і атомну енергетику....
19. УРБАСИСТЕМА Екологія – охорона природи УРБАСИСТЕМА – нестійка прир.- антроп. система, яка складається на урбанізованих територіях з архіт.- буд. об’єктів з різко змінених прир. екосистем....
20. ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ, “твердість води” – властивість води, зумовлена наявністю в природній воді сполук кальцію та магнію, високий вміст яких робить воду жорсткою. При нагріванні, випаровуванні води нерозчинні солі (карбонати кальцію і магнію) відкладаються у вигляді накипу на стінках ємностей, водопровідних трубах тощо. Ж. в. вимірюється в градусах – один градус жорсткості […]...
21. РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ НЕКЕРОВАНИЙ – еталонний заповідник, де прир. процеси відбуваються на основі прир. саморегуляції без будь-якого втручання людини....
22. РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
23. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
24. ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА Екологія – охорона природи ГІГІЄНА КОМУНАЛЬНА – розділ гігієни, що досліджує вплив прир. і соц. чинників на стан здоров’я населення, розробляє гігієнічні нормативи і сан. заходи стосовно гігієни атм. повітря, водопостачання, сан. очищення населених пунктів, сан. охорони водойм тощо....
25. АДСОРБЕНТ Екологія – охорона природи АДСОРБЕНТ – тверда речовина або сполука, здатна ефективно вбирати з газового середовища чи розчину речовини або сполуки своєю поверхнею....
26. САМОУПРАВЛІННЯ Екологія – охорона природи САМОУПРАВЛІННЯ – прир. самоорганізація взаємозв’язків усередині прир. системи, яка веде до її гомеостазу. Здійснюється згідно з об’єктивними законами, правилами, принципами....
27. ЗАГАЗОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАГАЗОВАНІСТЬ – 1) наявність у повітрі шкідливих або вибухонебезпечних газоподібних речовин у помітних конц; 2) зміна складу повітря в бік відчутного збільшення вмісту в ньому будь-яких газів (у т. ч. й тих, що звичайно входять до складу атм. повітря) відносно звичайної норми. Ступінь 3. може змінюватись від звичайних коливань її рівня […]...
28. ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ – наявність у повітрі дрібних твердих (пилових) часточок прир. та антроп. походження. За високих конц. пилу, напр., у вугільних шахтах, виникає проф. захворювання – силікоз. Повітря з великим вмістом пилу органічного походження вибухонебезпечне....
29. РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи РІВНОВАГА ЕКОЛОГІЧНА – баланс прир. або змінених людиною прир. компонентів середовища і процесів, що зумовлює тривале або необмежене в часі існування даної екосистеми....
30. ЛІСОТУНДРА Екологія – охорона природи ЛІСОТУНДРА – прир. зона Пн. півкулі, перехідна між ліс. зоною помірного поясу та тундрою. У прир. ландшафтах – це складний комплекс рідколісся, тундри, боліт і луків....
31. ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу. Дія цього правила пов’язана насамперед з тим, що грубе, “хірургічне” втручання в життя прир. систем спричинює дію […]...
32. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
33. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
34. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
35. РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА Екологія – охорона природи РАДІОАКТИВНІСТЬ ПРИРОДНА – наявність у земній корі, грунті, повітрі, в рослинних і тваринних організмах радіонуклідів прир. походження, а також радіонуклідів, які безперервно утворюються під час взаємодії косм. випромінювання з ядрами атомів. У гір. породах міститься значна частина прир. радіонуклідів. Рівень радіоактивності гір. порід і грунтів варіює в широких межах, що пов’язано […]...
36. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....
37. МЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ – цілеспрямована зміна властивостей прир.-терит. комплексів з метою оптим. використання прир. потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рослинності. Розрізняють земельну, водну, хім., рекультиваційну та ін. види М....
38. РЕСУРСИ НЕВІДНОВНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ НЕВІДНОВНІ – частина прир. ресурсів, які не самовідновлюються в процесі колообігу речовин у біосфері або відновлюються в сотні й тисячі разів повільніше порівняно з їх використанням (кам’яне вугілля, нафта, більшість ін. корисних копалин, торфовища, багато осадових порід, видовий склад організмів). Ці види ресурсів мають кінцеві запаси, і практично їх на […]...
39. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
40. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...