Глобалізація як явище кінця XX ст. Об’єктивні причини й наслідки. Головні глобальні проблеми


УРОК 84

Глобалізація як явище кінця XX ст. Об’єктивні причини й наслідки. Головні глобальні проблеми

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям глобалізації; виявити причини появи процесів глобалізації; розвивати вміння учнів наводить приклади виникнення проблем, пов’язаних з глобалізацією, характеризувати ці проблеми, ілюструвати наслідки глобалізації статистичними даними.

Основні поняття: глобалізація, глобальні проблеми, позитивні та негативні наслідки глобалізації, транснаціональна корпорація.

Тип уроку: вивчення і первинного закріплення нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Світове господарство все більше виявляє себе як неподільне глобальне ціле, у якому формуються й розвиваються суперечливі та різноспрямовані тенденції, насамперед глобалізація і водночас регіоналізація економічного життя.

Тенденція до глобалізації світового

економічного життя проявляється в усе більш вільному переміщенні у світовому економічному просторі товарів і всіх факторів виробництва.

IV. Вивчення нового матеріалу

Глобалізація – це новий, вищий, ступінь інтернаціоналізації, на який вона почала сходити з кінця XIX ст. Це категорія, яка відбиває процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів.

Передумовами процесу глобалізації сьогодні є:

1) міжнародна спеціалізація виробництва і торгівля товарами та послугами;

2) об’єднання сукупностей технологічно сполучених виробництв за допомогою однотипних технологічних ланцюгів;

3) конкурентна боротьба за ринки збуту в умовах надвиробництва в розвинених країнах;

4) виснаження природних ресурсів планети й загострення боротьби за їх використання;

5) збільшення ризику загальноекологічної катастрофи;

6) інтернаціоналізація капіталу;

7) інформаційна революція, що забезпечує технічну базу для створення глобальних інформаційних мереж.

Розгортання процесу глобалізації вирізняється суперечливим впливом на національні економіки та сучасне світове господарство загалом. З одного боку, глобалізація надзвичайно розширює можливості окремих країн щодо використання й оптимальної комбінації різноманітних ресурсів їхньої більш глибокої та всебічної участі в системі міжнародного поділу праці, з іншого – глобальні процеси значно загострюють конкурентну боротьбу, спричиняють маніпулювання величезними фінансовими та інвестиційними ресурсами, що становить реальну загрозу для країн з низьким і середнім доходами.

Посилюється нерівномірність розвитку країн, що зумовлено поділом світу на багатий “центр” і бідні “периферійні” країни; домінування наднаціональних утворень, що характеризується встановленням ТНК контролю над стратегічно важливими сферами, фінансами, постачанням сировини та комплектуючих, збутом; загострення конфлікту між економікою й екологією, зумовлене появою проблем, пов’язаних зі збільшенням обсягу відходів виробництва і витрат на їхню ліквідацію, тощо.

Крім цього, глобальна трансформація світової економіки висуває перед країнами складні проблеми адаптації до динамічного процесу соціально-економічної модернізації.

Склалася така класифікація глобальних проблем.

1. Політичні й соціально-економічні проблеми (збереження світу і запобігання ядерній війни, обмеження гонки озброєнь і роззброєння, сталість розвитку світового співтовариства).

2. Проблеми, пов’язані з природно-економічним розвитком (екологічні, енергетичні, сировинні, продовольчі, збереження клімату та ін.).

3. Соціальні проблеми (міжнаціональні конфлікти, демографічні проблеми, питання культури, освіти й охорони здоров’я).

4. Змішані проблеми, виникнення і нерозв’язаність яких таїть загрозу масової загибелі людей (військові й регіональні конфлікти, злочинність, техногенні катастрофи, стихійні лиха).

5. Наукові проблеми (освоєння космічного простору, довгострокове прогнозування в різних галузях та ін.).

Глобальні проблеми не можна розв’язати швидко й на рівні окремих країн. Необхідний єдиний міжнародний механізм їх розв’язання і регулювання, визначення міжнародних правових та економічних норм. Розв’язання цих проблем покладається на ООН, МВФ, СОТ, регіональні й галузеві організації, що мають значний досвід координації міжнародних зусиль, використання ресурсів, регулювання МЕВ.

V. Закріплення умінь і навичок учнів

1. Напишіть на дошці слово “глобалізація” й запитайте учнів, що, на їх думку, воно означає.

Погодьтеся з усіма відповідями. Запишіть деякі з відповідей школярів на дошці. Якщо учні усвідомлюють відмінності

У визначенні поняття глобалізації, запитайте, чому, на їх думку, цей термін викликає суперечки. І знову погодьтеся з усіма відповідями.

2. Оголосіть, що клас виконуватиме вправу, щоб ознайомитися з деякими головними питаннями, які стосуються глобалізації.

1) Що таке глобалізація?

2) Наскільки новою є глобалізація?

3) Що призводить до зростання глобалізації?

4) Коли люди торгують між собою, які вигоди отримують обидві сторони, що беруть участь у торгівлі?

Роздайте по одному питанню кожному учню в довільному порядку. Попросіть тих учнів, які отримали однакові запитання, об’єднатися в групи. Після того як учні сформували групи, запропонуйте їм обговорити своє питання і відповідь на нього в групі. Після обговорення від кожної групи виступає один експерт, який відповідає на запитання. За необхідності попросіть експертів доповнити відповіді. Відзначте, що представлені відповіді можна пояснити набагато більш докладно, ніж на картках з відповідями, і запропонуйте учням стежити за повідомленнями в новинах і продовжувати вивчати розглянуті питання.

Можливі відповіді

1. Що таке глобалізація?

Хоча єдиного точного визначення не існує, терміном “глобалізація” зазвичай позначають збільшення потоків торгівлі, людей, інвестицій, технології, культури та ідей між країнами. Відкриття міжнародних кордонів приводить до утворення глобальних ринків замість локальних або національних ринків. До них належать ринки товарів, послуг, робочої сили та капіталу. Наприклад, у глобальній економіці фірма в одній країні часто взаємодіє з людьми й фірмами в інших країнах із метою виробництва і продажу товарів і послуг. Коли ваша родина купує фрукти в місцевому продовольчому магазині, ви, можливо, купуєте яблука з Нової Зеландії, абрикоси з Китаю, банани з Еквадору і мандарини з Південної Африки.

2. Наскільки новою є глобалізація?

Термін “глобалізація” наразі є поширеним словом, що часто використовується в новинах. Цей термін, імовірно, виник у 60-ті pp. XX ст. і ввійшов у широкий ужиток у 90-ті pp. Але власне глобалізація існує багато століть. Наприклад, Марко Поло здійснив торговельну експедицію з Венеції (Італія), до міста, яке сьогодні називається Стамбулом (Туреччина), у XIII ст. Корінні американці торгували з іншими племенами, які проживали на інших територіях і розмовляли іншими мовами, задовго до того як вони почали торгувати з поселенцями з Європи в XVII ст. Французькі текстильні підприємства мали філії на Род-Айленді й у Латинській Америці на початку XIX ст.

Хоча глобалізація триває вже впродовж багатьох століть, історики й економісти погоджуються з тим, що наразі ми переживаємо період швидкої глобалізації і цей процес перебуває на підйомі в усьому світі.

3. Що приводить до зростання глобалізації?

Зростання глобалізації в усьому світі останніми десятиліттями зумовлене багатьма факторами. Важливе значення має той факт, що торговельні бар’єри поступово знижуються в усьому світі, так само як і обмеження на вільний рух інвестиційного капіталу між країнами. Важливим також є розвиток технологій та обмін технологічними досягненнями. Удосконалюються методи транспортування, полегшуючи подорожі й переміщення товарів і послуг через кордони. Удосконалюються засоби зв’язку, насамперед Інтер – нет, полегшуючи поширення інформації та обмін ідеями в усьому світі. Коли власники фірм можуть вільно отримувати прибуток, вони прагнуть робити це, наймаючи працівників і продаючи та купуючи товари в інших країнах. Ще одним важливим чинником є падіння комунізму. Країни колишнього Радянського Союзу, Східного блоку і Китай, які колись були ізольовані через свої комуністичні режими, сьогодні мають великі ринкові економічні системи й ведуть бізнес із рештою світу.

4. Коли люди торгують між собою, які вигоди отримують обидві сторони, що беруть участь у торгівлі?

Добровільна торгівля підвищує добробут обох сторін, що беруть у ній участь. Країни обмежені ресурсами й не можуть виробляти все необхідне. Для того щоб отримати вигоди від торгівлі, країни спеціалізуються на виробництві продуктів, з якими вони мають переваги. Це означає, що замість того, щоб виробляти все для самих себе, вони виробляють лише ті товари, які можуть виготовляти з більш низькими альтернативними витратами, ніж їхні торгові партнери. У результаті торгівлі цими товарами споживачі в обох країнах отримують вигоди від можливості купувати більш різноманітні товари за нижчими цінами. Навіть якщо одна країна виробляє все з більшою ефективністю, ніж інша, ці дві країни можуть торгувати на грунті відмінностей в альтернативних витратах.

3. Завдання

На додаток до інформації, отриманої під час уроку, запропонуйте учням обговорити, як глобалізація безпосередньо позначається на них. Що з одягу, який сьогодні вдягнений на них, вироблено в інших країнах? (Попросіть учнів подивитися на ярлики на верхньому одязі інших учнів: дівчатка перевіряють ярлики на одязі дівчаток, а хлопці – на одязі хлопців.) Де були складені автомобілі та побутові прилади, що належать їхнім родинам? Чи знають вони когось, хто нещодавно іммігрував до їхньої країни? Яким було б їхнє життя без глобалізації?

Поділіться останніми новинами про глобалізації або запропонуйте учням принести наступного дня статті для обговорення.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

1. Повторити основні терміни й поняття з вивченої теми.

2. Підготувати схематичний аналіз позитивних та негативних наслідків глобалізації.

3. Підготувати есе: “Суперечливість процесу глобалізації”.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Що є кількісною характеристикою хімічної активності металів.
Ви зараз читаєте: Глобалізація як явище кінця XX ст. Об’єктивні причини й наслідки. Головні глобальні проблеми