Господарський механізм

Господарський механізм – система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Упродовж кількох століть, тобто з моменту становлення капіталістичного способу виробництва /початок XVI ст. /, ядром Г. м. були ринкові важелі регулювання економіки /механізм стихійного встановлення цін, коливання попиту та пропозиції, механізм конкуренції

тощо/. Тому економічна система того періоду називалася ринковою. Такий механізм проіснував до кризи 1929-1933 р. У цей період державі відводилася другорядна роль в економіці /організація громадського порядку, державної поштової служби, впровадження обов’язкового шкільного навчання, забезпечення національної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво деяких громадських споруд (доріг, мостів) та їх утримання у робочому стані/. Але цей механізм призвів до утворення монополій, екологічної кризи, нерівномірного розвитку регіонів тієї чи іншої країни, періодичних криз надвиробництва / починаючи з 1825 р./, різкої
диференціації суспільства і його поляризації та інших соціально-економічних вад. Тому без широкомасштабного втручання держави економічна система більше існувати не могла. Першим із західних вчених це визнав, усвідомив і обгрунтував англійський економіст Дж. Кейнс. У наш час Г. м. формується в процесі оптимального поєднання державного регулювання і ринкових важелів управління економікою. Державне регулювання, у свою чергу, включає адміністративні /прийняття законів, законодавчих актів і норм/ та економічні важелі /податкова, кредитно-фінансова, амортизаційна, регіональна політика, індикативне планування тощо/. Ядром сучасного господарського механізму є державне регулювання економікою. Тому сучасну економічну систему слід називати планомірно-регульованою, Найпоширенішою назвою такої системи серед західних вчених є „ змішана економіка”, або „ соціально-орієнтована ринкова економіка”, В ній вони виділяють такі основні функції: забезпечення соціального добробуту; національне регулювання або планування економіки; дотримання правил чесної конкуренції. Перша функція здійснюється за допомогою певного перерозподілу національного доходу через державний бюджет на користь найбідніших верств населення. Основними функціями Г. м. є: використання економічних законів; розв’язання соціально-економічних суперечностей; реалізація відносин власності і перш за все власності на засоби виробництва; всебічний розвиток людини, її потреб /матеріальних і духовних/, інтересів, стимулів; узгодження економічних інтересів окремих індивідів, колективів, соціальних груп, класів. Щоб державне регулювання /як ядро сучасного господарського механізму/ у поєднанні з ринковими важелями виконало названі функції, необхідно виробити науково обгрунтовану економічну політику, забезпечити надійну систему інформації, створити сильно діючу систему влади, спрямувати свідомість більшості людей на реалізацію цілей державного регулювання тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Господарський механізм