ГРОМАДЯНИН

Related posts:

1. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
2. Ім’я Ім’я – ім’я людини, її прізвище та по батькові. Право на І. належить до цивільних прав громадян і є особистим немайновим правом. З І. пов’язаний ряд правовідносин, зокрема в авторському праві, в сімейному праві ори спадкуванні та ін. І. дитини визначається за згодою батьків; якщо такої згоди немає, спір вирішується органами опіки і піклування (ст. […]...
3. ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – це фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб’єктивних прав фінансово-кредитних органів і юридичних обов’язків другої сторони правовідносин. О. ф. п. пов’язаний з інтересом держави, яку представляє управомочений орган....
4. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
5. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА – це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин – це реальний учасник цих правових відносин....
6. Цивільне судочинство Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків, що реалізуються їхніми суб’єктами – судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій. Завданням Ц. с. є захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави шляхом всебічного розгляду та […]...
7. ЮРИДИЧНИЙ АКТ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ АКТ – це життєві обставини, з якими правова норма пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин....
8. Строки в цивільних правовідносинах Строки в цивільних правовідносинах – зумовлюються подією або дією (юридичним фактом), з настанням або перебігом якої з’являються певні правові наслідки щодо виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин та захисту цивільних прав. За своєю правовою природою строк у цивільних правовідносинах є особливим юридичним фактом. Юридичні строки вольові за своїм формуванням і походженням і водночас підпорядковуються об’єктивним […]...
9. Родичі Родичі – люди, пов’язані кровним зв’язком, який тягне за собою виникнення, зміну або припинення прав і обов’язків. Р. бувають прямі (мати – дочка, батько – син), повнорідні (брати й сестри, якщо у них спільні батьки) і неповнорідні (брати і сестри, якщо вони мають спільного батька чи матір) та побічні (племінники – дядьки). Р. є також […]...
10. Сторони в цивільному процесі Сторони в цивільному процесі – особи (громадяни і організації), матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення в цивільному судочинстві. С. в ц. п. мають у справі юридичний інтерес матеріально-правового характеру. С. в. ц. п. є позивач і відповідач. Позивач – це особа, на захист суб’єктивних матеріальних прав і законних інтересів якої порушено цивільну […]...
11. ІМПОРТ Культурологічний словник ІМПОРТ – 1) Термін, усталений для стародавніх суспільств з розвиненою торгівлею; вказує на товарний характер, стандартизацію виробництва продукції та вивіз її для продажу або обміну, часом на значні відстані (аж до міжконтинентальних). Іноді вживається для позначення поодиноких речей немісцевого походження. 2) Ввезення товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону....
12. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
13. Захист цивільних прав Захист цивільних прав – захист, який здійснюється за допомогою заходів матеріально-правового і процесуально-правового характеру. Це дає підстави визначити право особи на З. ц. п. як самостійне суб’єктивне право, яке відображає юридично закріплену можливість правомочної особи використати спеціальні засоби правоохоронного характеру. З. ц. п. здійснюється судом, арбітражним судом або третейським судом ви знанням цих прав, відновленням […]...
14. Аналогія права Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо у законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин. А. п. має обмежену сферу застосування, яка скорочується із розвитком і удосконаленням законодавства. А. п. може застосовуватися у цивільних, адміністративних, трудових правовідносинах. Не допускається А. п. у Кримінальному праві. Див. також Прогалина у праві....
15. Договір у цивільному праві Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків. Цей Д. належить до найпоширеніших видів юридичних фактів. Він є підставою виникнення цивільних правовідносин, які також позначаються терміном “договір”. Цим самим терміном позначається і сам документ, в якому у письмовій формі викладено зміст Д. Значення Д. […]...
16. Суб’єктивний обов’язок Суб’єктивний обов’язок – міра належної поведінки особи (суб’єкта правовідносин), закріплена в юридичних нормах. С. о.- складова частина змісту правовідносин. Юридичного обов’язку без відповідних суб’єктивних прав не існує. Характер юридичного обов’язку визначається характером об’єктивного і суб’єктивного права. При здійсненні прав і виконанні обов’язків громадяни та організації повинні дотримуватися законів і з повагою ставитися до загальновизнаних правил […]...
17. Людина як “громадянин двох світів” Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Людина як “громадянин двох світів” Людське буття має своєрідну структуру. Людина водночас є вищою і нижчою істотою. Таке необхідне співіснування полярних якостей і становить її сутність. У свідомості і переживанні свого протиріччя людина обмислює себе як загадку в світі. Коли ми […]...
18. Учасники цивільного процесу Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу. Це особи, які беруть участь у справі з метою захисту: а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони, треті особи у справах позовного провадження, […]...
19. АКАДЕМ Культурологічний словник АКАДЕМ (грец. Akademos) – афінський герой. В давньоісторичний час за міським муром Афін була могила А., оточена священним гаєм що за ім’ям героя дістав назву “Академія”. У IV ст. до н. е. в цьому гаї збирав своїх учнів Платон, тому заснована ним школа стала зватися Академія. Тепер слово “академія” вживається для позначення наукових, […]...
20. Сполучення йо, ьо – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Сполучення йо, ьо Буквосполучення Йо вживається на початку складу для позначення сполучення приголосного з голосним : Йому, Йонька, районний, мільйон, курйозний, Муравйов, Соловйов. Буквосполучення Ьо вживається в середині й кінці складу для позначення м’якості приголосного в сполученні з : Льон, льотчик, сьомий, цільовий, […]...
21. РЕПАТРІАЦІЯ Культурологічний словник РЕПАТРІАЦІЯ (від лат. repatriatio – повернення на батьківщину) – 1) Повернення емігрантів у країну, звідки вони походять, з поновленням їх у правах громадянства. 2) Повернення на батьківщину військовополонених і цивільних осіб, що опинилися за межами своєї країни внаслідок війни....
22. Фізичні особи Фізичні особи – люди та об’єднання людей, які, згідно з чинним законодавством розвинених країн, володіють право – і дієздатністю. В Англії та США ці поняття об’єднані терміном “правова здатність”, однак водночас розрізняють терміни “пасивна правова здатність” і “активна правова здатність” – правоздатність і дієздатність відповідно. У ФРН, Швейцарії, крім того, вживають термін “деліктоздатність” (окремий випадок […]...
23. ІМПЛІЦИТНИЙ Культурологічний словник ІМПЛІЦИТНИЙ (від лат. implicito – сплітаю) – неявний, схований, такий, що (на відміну від експліцитного) може бути виявлений тільки через свої зв’язки з іншими об’єктами чи процесами. У мисли – тельному завданні інформація про невідомі об’єкти є значною мірою імпліцитною. Наприклад, розв’язок завдання в його умові існує приховано, імпліцитно. Термін імпліцитний широко вживається […]...
24. Цивільний процес Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обгрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі,- із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із […]...
25. Зловживання правом Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Будь-яке із суб’єктивних цивільних прав має межі, міч є його невід’ємною властивістю, оскільки це міра можливої поведінки уповноваженої особи (фізичної або юридичної) в цивільних правовідносинах. Передбачені законом положення, які визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб’єктивного цивільного права. Вони, […]...
26. Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
27. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
28. Рух на захист прав людини Політологічний словник Рух на захист прав людини – політичний, громадський рух з вимогами дотримуватися прав людини, не порушувати їх. Йдеться насамперед про Конвенцію ООН з прав людини, інші національні угоди, домовленості (наприклад, Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.) тощо. Рух на захист прав людини в недемократичних суспільствах часто переслідується, на […]...
29. ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН – особа, яка має права власника, індивідуально привласнює дохід від власності, прагне до примноження, але сама підприємницькою діяльністю безпосередньо не займається....
30. КОМПРОМІС Культурологічний словник КОМПРОМІС (від лат. соmpromissum – угода, згода) – 1) Згода, порозуміння з супротивником, досягнуті шляхом взаємних поступок. 2) Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. 3) У римському праві – угода про третейський (третьосторонній) розгляд справи....
31. Громадянин України Громадянин України – особа, яка має громадянство України. За Конституцією України всі громадяни України рівні перед законом. Г. У. мають передбачені законом права і свободи. Вони також повинні виконувати покладені на них Конституцією України та іншими законами обов’язки. Див. також Громадянство України....
32. БУКВА Культурологічний словник БУКВА – письмовий знак, який сам по собі або в сполученні з іншими знаками використовується для позначення звуків мови; літера....
33. ФУТУРОЛОГІЯ Культурологічний словник ФУТУРОЛОГІЯ – в широкому розумінні – сукупність уявлень про майбутнє людства, у вузькому – галузь наукових знань, що охоплює перспективи розвитку соціальних процесів; часто вживається як синонім прогнозування і прогностики....
34. СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
35. ЕТНОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕТНОЛОГІЯ (грец. ethnos – народ і logos – слово, наука) – наука про народ. У науці вживається для означення поняття “теоретична етнографія”....
36. Зобов’язання Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. З. можуть бути односторонніми, коли одна сторона має тільки права, а інша – лише обов’язки (наприклад, у договорі позики), і двосторонніми, коли […]...
37. ЕСЕ Культурологічний словник ЕСЕ (франц. еssai, букв. спроба) – короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін “Е.” вживається з іронічним відтінком. У сучасній літературі Е. – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами....
38. ЕТНОС Культурологічний словник ЕТНОС (грец. народ) – стійке об’єднання людей, що історично склалося на певній території на грунті суспільного походження. Характеризується єдиною мовою, культурою, побутом, самосвідомістю, ментальністю. Вживається у значенні “народ”....
39. АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
40. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...