Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

Розділ 2

ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів

Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів

Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”,

“Абстрактні відношення” і “Природа”. Фразеотематичні групи поділяються на фразеосемантичні поля (ФСП). У межах названих полів виділяються варіантно-синонімічні групи (ВСГ), а останні представлені фразеосемантичними рядами (синонімічні й варіантні ряди), уписаними в структурно-семантичні й мотиваційні моделі. Таким чином, кожна модель окреслена фразеотематичною групою, варіантно-синонімічним полем і варіантно-синонімічною групою. Як зразок, подаємо один із фрагментів такої класифікації.

ФТГ Людина структурується таким чином: ФТП Людина як жива істота; ФТП Людина як розумна істота; ФТП Людина

як суспільна істота.

ФТП Людина як жива істота представлена декількома фразеосемантичними полями: ФСП Зовнішній вигляд; ФСП Фізичний стан; ФСП Психічний стан; ФСП Одяг; ФСП Рух. ФТП Людина як розумна істота включає такі фразеосемантичні поля: ФСП Розум; ФСП Емоції, почуття, стан; ФСП Характер, поведінка. ФТП Людина як суспільна істота містить ФСП Стосунки між людьми. ФСП Зовнішній вигляд включає ряд варіантно-синонімічних груп, як-от ВСГ “дуже високий”, ВСГ “дуже товстий”, ВСГ “дуже худий”, ВСГ “лисий”, ВСГ “дуже брудний”, ВСГ “некрасивий, невродливий”, ВСГ “одутлий”. ФСП Фізичний стан об’єднує варіантно-синонімічні групи “триматися виструнчено”, “дуже голодний”, “вагітна”, “дуже мерзнути”. ФСП Психічний стан складається з варіантно-синонімічних груп “сміятися”, “боятися”; ФСП Одяг – з варіантно-синонімічних груп “личити/не личити”, “неохайний”; ФСП Рух – з варіантно-синонімічних груп “зникнути”, “вискочити”, “почувати себе незручно”.

У варіантно-синонімічні групи вписуються структурно-семантичні моделі (ССМ). Так, ВСГ “дуже високий” представлена такими ССМ: ССМ 1 “високий, великий + як + дерево (висока рослина) = дуже високий”: високий як верба, високий як сосна, високий як дерево, високий як тополя; ССМ 2 “високий + як + довгий предмет = дуже високий”: високий як драбина, високий як жердина, високий Як палюга, високий як стропило, високий як шпала, високий як стовп, високий як кепебердяиська (чугуївська, пирятинська) верства; ССМ 3 “високий + як + тварина = дуже високий”: високий як чорногуз, високий як журавель, Високий як чапля, високий як верблюд, високий як жирафа; ССМ 4 “неможливо + умістити + в певні рамки = дуже високий”: У двері не проходить; ССМ 5 “високий + як + висока будівля = дуже високий”: Високий як каланча, високий як пожежна вишка; ССМ 6 “вище високої будівлі = дуже високий”: Вище хати, вище криші, ССМ 7 “аж + до (під) + верхня частина будівлі = дуже високий”: Аж до стелі, аж під стелю; ССМ 8 “зачіпає (дістає, збиває) + високі предмети = дуже високий”: Зачіпає хмари, зірок дістає, стовпи збиває; ССМ 9 “за + декілька кілометрів + видно = дуже високий”: За кілометр видно, за верству видно, за три кілометри видно, за сім верств видно та ін.

Варіантно-синонімічна група “дурний” ідеографічно може бути представлена таким чином:

ФТГ Людина

ФТП Людина як розумна істота

ФСП Розум

ВСГ Дурний

ССМ 1 “голова + означення = нерозумна людина”: Куряча голова, порожня голова, дубова голова: “Іди, іди, Капустяна голово, гадаєш, що тебе хтось прийме” (І. Франко); ССМ 2 “мати + тварини (комахи) + в голові = не дуже розумний, недоумкуватий або неадекватно сприймає дійсність”: Зайчики в голові стрибають (у кого), Жуки у голові (в кого) ; ” – Чи в його всі вдома? Зайця, часом, в голові немає?” (М. Коцюбинський); “Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята – думай і думай, от і морочиться в голові” (В. Підмогильний); ССМ 3 “сторонні предмети + в голові = дурнуватий, пришелепуватий”: Тирса в голові, клоччя в голові, младенці в голові (Номис); ССМ 4 “бракує (не вистачає, немає) чого-небудь + у голові = розумово обмежений, ненормальний”: Нема лою в голові, немає однієї клепки в голові (у кого), “Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, А на це вистачило” (О. Гончар); Нема кишок в голові; ума ні з шило нема ; ССМ 5 “птахи + в голові + щебечуть = розумово обмежений”: “- Тобі, чоловіче, на старість Горобці в голові цвірінькають. Де то видано, де то чувано, аби зернина вміла говорити!” (Казки Буковини); ССМ 6 ” + прибитий + якимось предметом + = нерозумний”: З-за рогу (вугла) мішком прибитий, ” – Я – дурень, ідіот, … пришелепуватий, прицюцькуватий, З-за рогу мішком прибитий” ); Наче намаханий із-за рогу мішком, “Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його “Мішком з-за рогу вдарено”, і перестали звертати на нього увагу” (Григорій Тютюнник); ССМ 7 “бракує вдома + = дурний, недоумкуватий”: Не всі долга, нема всіх дома, “Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома ” (І. Франко), пор. з нарощенням: Не всі вдома; не всі дома – половина поїхала; не всі дома – пішли по дрова; не всі дома: поїхали по курай,” – Я давно знав, старий діду, Що у вас не всі дома, частина у відрядженні. Думаєте, допоможуть оці ваші каляки-маляки?” (В. Москалець); ССМ 8 “дурний + як + предмет = дуже дурний”: Ото дурний, як сак; дурний, як чобіт; дурний, як сто пудів диму; дурний, як довбня ; Дурний (розумний), як сало; дурний, як сало без хліба; дурний, як квасоля; дурний, як Соломонів патинок; дурний, як пень; дурний, як сосновий пень ; ССМ 9 “дурний + + власне ім’я = дуже дурний”: дурний, як Омелько; Дурний Харько Макогоненко; ССМ 10 “дурний (розумний) + як + тварина = дуже дурний”: Дурний, як божий баран; дурний, як баран; дурний, як турецький кінь ; Дурний, як вівця; розумний, як Хведькова кобила; розумний, як Беркове теля ; ССМ 11 ” + якесь пошкодження + = дурнуватий”: заскочили шарики за ролики : “Шумер сам склав і підписав смертного вироку собі. Да-а-а… Шарики йому за ролики заскочили, да-а!” (Б. Нечерда), дірка в голові.

У двох наступних фразеотєматичних групах – “Абстрактні відношення і поняття” та “Природа” – назвемо фразеосемантичні поля та частково розшифруємо їх.

ФТГ Абстрактні відношення і поняття включає:

ФСП Можливість; ФСП Простір; ФСП Кількість; ФСП Якість.

Варіантно-синонімічне поле Кількість, наприклад, об’єднує ВСГ “дуже багато” і ВСГ “зовсім мало”. А варіантно-синонімічна група “дуже багато” включає такі структурно-семантичні моделі:

ССМ 1 “як + дрібних предметів + “: Як макового цвіту, як макового зерна, як зірок на небі, пор.: “Він мав дітей як маку і ані клаптика поля” (М. Коцюбинський);” – Прийди, серце Василю, завтра ввечері до мене! В мене буде дівчат, Як зірок па небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі” (І. Нечуй-Левицький); “Ні, хай би оті дрібні сироти, водили, що вони їх, Як макового зерна, пустили по світу” (О. Гончар), Багато, як трави, Як ряски, як рясту, яку бочці огірків, як насіння в соняшнику, як реп’яхів на собаці; ССМ 2 “як + тварин + “: Як мурашні, як мурашви, пор.: “Людей у полі, Як мурашні” (О. Гончар),” – Там покупців – Як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають…” (Є. Гуцало); ССМ 3 “набратися + як + + жадібна людина + побутових речей”: Набратися як Мартин мила; ССМ 4 “і + на + засіб перевезення + не вбереш”: і на воза не вбереш.

ФТГ Природа включає ФСП Час.

Варіантно-синонімічне поле Час представлене варіантно-синонімічними групами “ніколи”, “дуже довго”, “дуже рано”, “дуже пізно”.

У свою чергу варіантно-синонімічна група “ніколи” включає:

ССМ 1 “як (коли) + тварина + здійснить + неможливу дію”: як (коли) рак свисне, “Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинськнх, Коли рак свисне”: (І. Вільде); ” – Коли ж бо ти збираєшся розкошувати? – Хіба що аж тоді, Як рак засвище” (М. Понеділок), як п’явка крикне, лемк. як зозуля на Новий рік закукат, ссл. Як риби забалакають; ннад. як півень знесеться ; ССМ 2 “на (за, у) + фіктивного святого”: На святого лінтяя, на Миколи та ніколи, на кінський Великдень.

Отже, на сучасному етапі вивчення національної фразеології апробуються різні схеми їх ідеографічного опису, ведуться спроби представити як загальномовну фразеологічну картину світу, так і ареальні фразеологічні картини, які можуть бути зафіксовані відповідними ідеографічними словниками. Антропонімічність фразеологічного фонду, добре розвинені шари пейоративної фразеології становлять навіть певні фразеологічні універсалії. Упорядкування таких розрядів і спостереження над їх конкретним наповненням відкриває панорамну ретроспективну картину прототипів як окрему культурно-національну ланку загальноукраїнського континууму.

Розділ 3

СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМУ

Семантично фразеологізми перебувають у тісному зв’язку зі всіма виявами матеріального й духовного життя етносу, з його менталітетом, системою цінностей тощо. Цікаво простежити, наприклад, як відображається наша просторова орієнтація. Просторовий вектор угору як символ чогось досконалого, високого, позитивного вербалізований лексемами Високо, вгору, небо, ступінь, птах, зірка й виразно виявляється у ФО Високо піти вгору, бути на сьомому небі, підноситися на вищий ступінь, птах високого польоту, прагнути до зірок, дістати зорі з неба тощо. Одночасно деякі риси української ментальності, як-от негативне ставлення до суспільної нерівності, високого суспільного становища, здобутого нечесно, що призводить індивідуумів до пихатості, відбите у висловах зАлазити вгору, підносити до небес (кого), Дерти носа вгору, кирпа (кирпонька) Вгору (у кого), В іронічному високо літати.

Різновекторний рефлексивний досвід етносу виявляється передусім саме в значенні усталених висловів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ