Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus) – Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ

Розділ 3

БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

3.5. Медична арахноентомологія

3.5.2. Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

3.5.2.5. Іксодові кліщі: кліщ собачий ( Ixodes Ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus)

Географічне поширення: лісова, лісостепова і степова зони.

Морфологія. Довжина тіла голодних кліщів до 6 – 8 мм, сита самка може досягати 2-3 см у довжину (рис. 3.147). Тіло (ідіосома) овальної форми, несегментоване. Хоботок (гнатосома) складається із основи, пари хеліцер, непарної зазубленої пластинки

– гіпостому і чотиричленних пальп, за допомогою яких вони вибирають місця присмоктування (рис. 3.148).

Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.147. Іксодові кліщі (а – собачий кліщ; б – розтин самки собачого кліща):

1 – личинка; 2 – німфа; 3 – голодна самка (вигляд знизу); 4 – голодна самка (вигляд зверху); 5 – сита самка (вид зверху); 6 – хоботок;

7 – мальпігієві судини; 8 – сліпі вирости середньої кишки; 9 – середня кишка; 10 – трахея; 11 – слинні залози.

Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.148. Ротовий апарат іксодового кліща з черевного боку (добре видно гіпостом та бічні пальпи).

Спинний щиток

у самок, личинок і німф покриває тільки передню частину спинки, у самців спинка вкрита щитком цілком.

З черевного боку в передній третині тіла розташований статевий отвір, у задній третині – анальний отвір. Характерна дугоподібна борозна, що охоплює отвір спереду і закінчується у задньому кінці тіла (анальні стулки). Середня кишка у самок має велику кількість виростів, що закінчуються сліпо і є резервуарами для випитої крові.

На кінцях лапок знаходиться пара кігтиків і присосків.

Життєвий цикл. Мешканці лісу, пасовищ, лугів Активні з ранньої весни до пізньої осені, паразитують на великих і дрібних наземних хребетних. Жертву знаходять за допомогою термо-, вібро – і хеморецепторів. Тривалість кровоссання в самки кілька днів (від 6-7 до 16 днів), у самця менше. Сита самка відкладає в щілини, тріщини кори дерев від 100 до 10000 яєць, після чого гине. Через 2-4 тижні із яєць виходять личинки розміром 0,6-0,8 мм, що відрізняються 3-ма парами ходильних ніг, відсутністю дихальної і статевої систем. Вони живляться кров’ю 2-4 дні, згодом перетворюються на німф, що мають дихальну систему і 4 пари ходильних ніг. Німфи після 3-5 денних кровоссань перетворюються у статевозрілі форми. Тривалість циклу розвитку залежить від можливості кровоссання, температури, виду кліща (можливі одно-, дво – і трирічні цикли розвитку, у тайгового кліща – до 5 років). Однохазяїнні види проходять весь цикл розвитку на тілі одного хазяїна; у двохазяїнних видів личинки і німфи паразитують на одному, а статевозріла особина на іншому хазяїні; у трихазяїнних – кожна форма живиться на новому хазяїні.

Загальна тривалість життя іксодових кліщів 3-6 років, можуть голодувати впродовж 2-3 років.

Медичне значення:

– тимчасові ектопаразити людини і тварин. При кровоссанні вводять хоботок глибоко в шкіру хазяїна, упорскуючи слину (рис. 3.149). Це викликає механічне ураження глибоких шарів шкіри, зруйнування стінок капілярів, що призводить до розвитку запальної реакції;

– переносники збудників інфекційних захворювань. Тайговий кліщ – переносник збудника тайгового кліщового енцефаліту. Внаслідок широкого кола хазяїнів-живителів і можливості трансфазової і трансоваріальної передачі збудника забезпечується циркуляція вірусу в природних осередках хвороби.

Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus)   Клас Павукоподібні (Arachnoidea)

Рис. 3.149. Хоботок кліща, занурений у шкірні покриви хазяїна:

1 – пальпи; 2 – футляри хеліцер; 3 – хеліцери; 4 – гіпостом; 5 – кровоносні судини; 6 – внутрішньотканинна порожнина із запальним інфільтратом.

Собачий кліщ – переносник збудників туляремії, весняно-літнього енцефаліту, шотландського енцефаліту, омської геморагічної лихоманки.

Кліщі роду Dermacentor – переносники збудників бруцельозу, кліщового висипного тифу, туляремії;

Кліщі роду Нуаlomma – переносники збудника кримської геморагічної лихоманки.

Перша допомога. Місце присмоктування кліща змащують йодною настойкою, розведеною водою або будь-яким жиром, потім через 10-15 хв. кліща видаляють пінцетом. Якщо хоботок залишився в тілі, на місці присмоктування залишається темна крапка. Хоботок, що залишився, видаляють голкою. Місце присмоктування змащують настойкою йоду.

Профілактика укусів кліщів.

Особиста: огляд після перебування в лісі та полі, застосування репелентів, носіння закритих комбінезонів у тайзі.

Громадська: знищення кліщів у природі і на домашніх тваринах за допомогою акарицидів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Іксодові кліщі: кліщ собачий (Ixodes ricinus), кліщ тайговий (І. persulcatus) – Клас Павукоподібні (Arachnoidea)