Імперативний мандат


Політологічний словник

Імперативний мандат (від лат. imperativus – владний, наказовий) – 1) у юридичних термінах – це договір, згідно з яким одна сторона (уповноважений) зобов’язується виконати одну або кілька дій в інтересах іншої сторони (довірителя), форма взаємовідносин обраних депутатів представницького органу державної влади, керівного виборчого органу політичної партії, обраних посадових осіб і тих, хто брав безпосередню


участь у виборах; 2) мандат депутата парламенту або іншого представницького органу влади, який характеризується тим, що депутат зв’язаний наказами виборців і у своїй діяльності відповідальний перед ними. І. м. передбачає можливість відкликання депутатів, які не виконують наказів виборців або власні передвиборні обіцянки, виявляють некомпетентність, вчинили моральні проступки, несумісні із статусом депутата. У сучасних демократичних державах застосовується рідко. Найчастіше Ім. наділяються депутати, які призначаються на посаду депутата або які є депутатами “за посадою”. Своєрідною формою І. м. є юридична заборона депутатові, який балотувався за списком політичної партії, на перехід у фракцію, сформовану іншою політичною партією або блоком. Перехід в іншу фракцію автоматично означає для депутата втрату депутатського мандата. У сучасних демократичних державах І. м. застосовується щодо депутатів представницьких органів самоврядування.

В Україні тип депутатського мандата Конституцією чітко не визначений. Конституція не передбачає відкликання народного депутата виборцями. Проте Законом “Про вибори народних депутатів України” (2004 р.) запроваджено пропорційну виборчу систему і зафіксовано положення про заборону переходу депутата, обраного за партійними списками, із фракції у фракцію. Щодо депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутатів представницьких органів місцевого самоврядування І. м. отримав законодавче закріплення, що передбачає процедуру відкликання депутата виборцями.

Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. – Чернівці, 1998; Журавський В. Український парламентаризм на сучасному етапі: Теоретико-правовий аспект: Монографія. – К., 2001; Конституційне законодавство України. – К., 2000; Очерки парламентского права: Зарубежный опыт. – М., 1993; Сравнительное конституционное право. – М., 1996; Чудаков М. Конституционное право зарубежных стран. – Минск, 2001.

Г. Зеленько



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Аплікація з гудзиків.
Ви зараз читаєте: Імперативний мандат