Імунітет дипломатичний


Політологічний словник

Імунітет дипломатичний – поняття, що охоплює сукупність прав і привілеїв, які надаються дипломатичним представництвам іноземних держав і їхнім співробітникам: недоторканність особистості, службових приміщень, житла і власності, непідсудність судами держави перебування, звільнення від податків, від митного огляду, свобода спілкування й повідомлень зі своїм урядом, право вивішувати прапор і герб на будинку


представництва та ін. І. д. надається дипломатичним представництвам іноземних держав або органам міжнародних організацій для можливості ефективно здійснювати передбачені міжнародним правом функції без контролю з боку влади держави перебування, як це випливає з принципу суверенної рівності держав. Обсяг І. д. встановлений Віденською конвенцією про дипломатичні зносини 1961 р.. Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 р., Віденською конвенцією про представництво держав у їхніх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р. та іншими документами.

Федоров 77. Дипломат и консул. – М., 1965; Демин Ю. Г. Статус дипломатических представительств и их персонала. – M., 1995; Гуменюк Б. /., Щерба О. В. Основні засади дипломатичної служби. – К., 2003.

А. Кудряченко



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Внутрішні води широколистих лісів.
Ви зараз читаєте: Імунітет дипломатичний