Інституціональні зміни

Related posts:

1. РАННІЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК РАННІЙ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ – течія, заснована Т. Вебленом, який започаткував соціально – біопсихологічний напрям інституціоналізму. Його послідовники: Дж. Коммонс – засновник соціально-правового напряму, У. Мітчелл – засновник емпірично-статистичного напряму. Т. Веблен вважав основою економічного розвитку психологію і біологію, Дж. Коммонс – психологію і право, У. Мітчелл – родину, трудові колективи, профспілки підприємств […]...
2. НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК НЕОІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ – різновид сучасного інституціоналізму, який досліджує вплив такого фактора, як трансакційні витрати (витрати з укладання договорів) на економічний розвиток. Лідер – американський економіст Р. Коуз, праці якого поклали початок новим розділам економічної науки – трансакційної економіки й економіки права. Виник у 60-70-х роках XX ст....
3. Прогнозування економічне Прогнозування економічне (від грец. prognosis – передбачення) – спосіб наукового передбачення основних напрямків розвитку економічної системи або її окремих елементів. Найважливіші функції П. е.: з’ясування основних шляхів і перспектив еволюції економічної системи, можливих структурних змін у ній, пріоритетних напрямків соціально-економічного прогресу; виявлення і обгрунтування альтернативних шляхів розвитку системи та показників її еволюції; оцінка можливих соціально-економічних […]...
4. Економічна ефективність нових засобів виробництва Економічна ефективність нових засобів виробництва – співвідношення витрат на виробництво й впровадження нових засобів виробництва та отриманих економічних результатів. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, поліпшенні якості товарів і послуг, зниженні їх собівартості тощо. Основні елементи Е. е. н. з. в. – впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
5. Концепції адаптації та виживання на макрорівні інституціональні Концепції адаптації та виживання на макрорівні інституціональні – сукупність ідей та положень і відповідний спосіб пізнання в інституціональній теорії щодо сутності ризиків та невизначеності на рівні суспільства. На думку А. Алчіана, всепроникна конкуренція повинна усунути слабкі інститути й сприяти виживанню тих інститутів, які краще вирішують людські проблеми. Однак практика засвідчила існування неефективних інститутів і за […]...
6. Розкрийте сутність економічних поглядів Дж. Коммонса Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Розкрийте сутність економічних поглядів Дж. Коммонса Соціально-правову течію раннього інституціоналізму заснував Джон Роджерс Коммонс (1862-1945). У своїх основних працях – “Правові основи капіталізму” (1924 р.), “Інституціональна економіко: її місце в політичній економії” (1934 р.) та ін., він досліджував вплив таких “колективних інституцій”, як сім’я, виробничі корпорації, тред-юніони (профспілки), держава, на реформування […]...
7. Інституціональні та неоінституціональні концепції ризиків у підприємницькій діяльності Інституціональні та неоінституціональні концепції ризиків у підприємницькій діяльності – спосіб пізнання представниками інституціоналізму невизначеності і ризиків підприємництва та сукупність поглядів щодо їх (ризиків) сутності в процесі інституціональних змін. На думку Д. Норта, “інституціональні зміни визначають те, як суспільства розвиваються в часі, і таким чином є ключем до розуміння історичних змін”. В інституціональній та трансакційній теоріях […]...
8. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ 10.1. Ідейно-теоретичні основи та етапи розвитку інституціоналізму Причина виникнення інституціоналізму полягає насамперед у переході капіталізму в монополістичну стадію, який супроводжувався значною централізацією виробництва і капіталу, що й породило соціальні суперечності в суспільстві. Інституціоналізм (з лат. institutio – “звичай, повчання”) – напрям економічної думки, який сформувався у 20- 30-ті роки XX ст. […]...
9. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
10. Мода економічна Мода економічна – найдосконаліший на даний момент стиль (спосіб) економічної діяльності, а отже, безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання, який втілюється у створенні модних високоякісних товарів і наданні відповідних послуг. Етимологічно (англ. mode – спосіб дій та свідомо впроваджуваних явищ) М. – це найсучасніша цілеспрямована система заходів з організації економічної діяльності у різних сферах суспільного […]...
11. Охарактеризуйте основні принципи інституціоналізму Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Охарактеризуйте основні принципи інституціоналізму Інституціоналізм грунтується переважно на позаекономічному тлумаченні сутності господарських процесів у ринковому суспільстві. При цьому рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру – держава і профспілки, сім’я і традиції, звичаї і мораль, правові акти й етичні норми, […]...
12. Потенціал інтелектуальний Потенціал інтелектуальний – сукупність розумових здібностей і творчих обдарувань людей і можливість їх збагачення, на основі яких формується їх здатність (загалом – здатність окремої нації, народу) засвоювати нові знання та інформацію й використовувати їх для створення і впровадження нової техніки і технології, інших елементів продуктивних сил, а також усіх підсистем національної економічної системи (техніко – […]...
13. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
14. Інституціональні моделі світового ринку робочої сили Інституціональні моделі світового ринку робочої сили – комплекс основних ознак та властивостей в межах основних моделей ринку робочої сили в розвинених країнах світу. Такими ознаками та властивостями американської моделі ринку робочої сили є: 1) відносно високий (але дещо нижчий, ніж в Японії, Німеччині) рівень освіти та кваліфікації робочої сили; 2) висока плинність робочої сили (щороку […]...
15. Ефективність економічна нових засобів виробництва Ефективність економічна нових засобів виробництва – співвідношення між витратами на виробництво і впровадження нових засобів виробництва та отриманими від цього економічними результатами. Ці результати виражаються у збільшенні обсягів виробництва, підвищенні якості товарів і послуг, зниженні собівартості тощо. Основними елементами зростання такої ефективності є впровадження нової техніки (створення нових машин, механізмів, приладів, устаткування та їх реконструкція), […]...
16. ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА Історія економічних вчень СЛОВНИК ГАРВАРДСЬКА ШКОЛА – один із напрямів інституціоналізму, який виник після Першої світової війни у Гарвардському університеті (США). Засновник і лідер – У. Мітчелл. Вона вивчала природу економічного циклу і проблеми прогнозування господарської кон’юнктури із застосуванням методів статистичного і математичного аналізу (так званий гарвардський барометр). Дослідження школи лягли в основу розвитку економетрики […]...
17. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
18. Неотехнократизм Неотехнократизм – сукупність поглядів, уявлень про сучасну техніку, в яких меншою мірою обстоюється технологічний детермінізм (абсолютизування ролі техніки в розвитку суспільства) і помітне намагання відійти від нього. Н. виник наприкінці 70-х XX ст. Його характерні ознаки: намагання віднайти у розвитку техніки позитивні та негативні аспекти для людини і суспільства; визнання технократичної ідеології чинником екологічної кризи […]...
19. Політика наукова Політика наукова – економіко – організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС). П. н. орієнтована на випереджувальний та інтенсивний розвиток науки в системі “наука – техніка – виробництво” і комплексну інтеграцію цих елементів, […]...
20. Етатизм Етатизм (фр. etatisme, від etat – держава) – соціологічна (політична, філософська, економічна та ін.) концепція, в якій обгрунтовується необхідність дедалі більшого активного втручання держави у всі сфери суспільного життя. Методологічною основою такої концепції є характеристика держави як загальнонаціональної цінності та мети суспільного розвитку. Такі ідеї викладені у працях давньогрецького філософа Платона, англійського Т. Гоббса, який […]...
21. Стадія Стадія – період, фаза, ступінь економічного процесу або еволюції економічної системи, в т. ч. суспільного способу виробництва. Зокрема, процес відтворення поділяють на С. безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. В еволюції економічної системи капіталізму виокремлюють С. висхідну (домонополістичний капіталізм) і нисхідну (монополістичний і державно-монополістичний капіталізм). Основними критеріями їх розмежування є: по-перше, ступінь розвитку основної суперечності […]...
22. Що покладено в основу методології економічних досліджень Т. Веблена? Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Що покладено в основу методології економічних досліджень Т. Веблена? В основу методології Веблена покладено соціальний дарвінізм, тобто вчений розглядав еволюцію суспільства, грунтуючись на теорії еволюції природи Ч. Дарвіна. Крім того, фундатор інституціоналізму виходив із принципу взаємозв’язку і взаємозумовленості всіх суспільних відносин, у тому числі економічних і соціально-психологічних. Його теоретичний спадок набув […]...
23. Фінансове планування Фінансове планування – планомірне управління з боку держави та інших економічних суб’єктів (суб’єктів підприємницької діяльності, домашніх господарств) формуванням, обміном, розподілом і використанням фінансових ресурсів і грошових коштів на основі всебічного пізнання законів і закономірностей фінансової системи з метою забезпечення стабільного суспільного розвитку країни. Ф. п. грунтується на принципах системного підходу до найважливіших параметрів соціально-економічного розвитку […]...
24. Історія економічних учень Історія економічних учень – наука, яка вивчає виникнення, еволюцію, відмирання економічних теорій, концепцій, ідей і поглядів різних класів і соціальних груп, що втілюються у працях окремих авторів і різною мірою відображають історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних систем, а також взаємної боротьби таких концепцій та ін. Економічні вчення беруть свій початок у країнах Стародавнього […]...
25. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
26. Система господарського механізму Система господарського механізму – система управління народним господарством, що здійснюється за допомогою основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв’язання суперечностей економічного способу виробництва, реалізації власності, а також розвитку основної продуктивної сили, формування потреб людини, створення стимулів і узгодження соціально-економічних інтересів основних класів та соціальних груп. Своєю чергою, система управління – це свідомо організований, […]...
27. Система управління якістю Система управління якістю – комплекс заходів у межах економічної системи на мікрорівні, спрямованих на поліпшення якості товарів і послуг з урахуванням платоспроможності споживачів. їх якість – це найважливіший критерій зростання ефективності діяльності підприємства, фірми та компанії за сучасних умов. У межах продуктивних сил якість товарів і послуг залежить передусім від якості робочої сили, засобів і […]...
28. Розвиток еколого-економічний Розвиток еколого-економічний – не зворотні, спрямовані, закономірні якісно-сутнісні зміни у межах соціально-економічної системи на основі розширеного еколого-економічного відтворення та раціонального використання природних ресурсів. Такий розвиток забезпечується адекватною еколого-економічною політикою, на основі якої комплексно здійснюються еколого-економічні реформи, передусім широкомасштабна екологізація виробництва – шляхом упровадження маловідходних і безвідходних ресурсоощадних технологій з урахуванням критеріїв еколого-економічної ефективності. Окрім цього, […]...
29. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
30. Закон економії часу Закон економії часу – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зменшенням суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці товару та послуги у процесі розвитку продуктивних сил й позитивного впливу на них відносин економічної власності та супроводжується зростанням вільного часу працівників. Складові З. е. ч.: 1) економія робочого часу; 2) економія неробочого […]...
31. Ресурси Ресурси – основні елементи виробничого потенціалу, які перебувають у розпорядженні системи та використовуються для досягнення конкретних цілей економічного розвитку. До системи будь-якого рівня включають такі Р.: природні, технічні, технологічні, кадрові, просторові, часові, структурно-організаційні, інформаційні, фінансові та нематеріальні. Серед не речових Р. найважливішими є трудові. За раціональної соціально-економічної політики держави проблеми трудових Р. вирішити відносно нескладно. […]...
32. Структура економічних законів Структура економічних законів – комплекс стійких сутнісних і сталих зв’язків між різними сторонами та ланками одного економічного закону в межах окремих типів і видів економічних законів, а також між різними групами системи економічних законів у процесі їх розвитку. С. е. з. передусім залежить від специфіки кожного з семи основних груп таких законів (див. Критерії класифікації […]...
33. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
34. Прогнозування науково-технічного прогресу Прогнозування науково-технічного прогресу – система наукових передбачень розвитку науки і техніки та їх взаємодії на майбутній період з метою виявлення тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, впровадження його досягнень і обгрунтування на цій основі раціональної науково-технічної політики. Для П. н.-т. п. необхідно попередньо комплексно дослідити закономірності та тенденції розвитку науки і техніки і взаємодії цих елементів продуктивних […]...
35. Показники економічної безпеки Показники економічної безпеки – кількісно-якісна характеристика внутрішньої безпеки країни в межах національної економічної системи. Так, у межах продуктивних сил ними є: загальноосвітній, професійний, культурний рівні людини – працівника, умови її праці, рівень економічного мислення, задоволення потреб, професійна мобільність – щодо основної продуктивної сили; ступінь фізичного та морального зношування техніки, рівень упровадження нових ресурсо – та […]...
36. Система економічних відносин Система економічних відносин – сукупність техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності у процесі діалектичної взаємодії між підсистемами, з одного боку, та системою продуктивних сил – з іншого. Домінантною підсистемою С. е. в. є відносини економічної власності, розвиток яких, передусім властивих їм економічних законів і закономірностей, надає цілісності всій системі, детермінує еволюцію техніко-економічних та організаційно-економічних відносин […]...
37. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
38. Місія підприємства (фірми, компанії) Місія підприємства (фірми, компанії) – 1) філософія економічного розвитку організації, яка втілюється в її цінностях, принципах діяльності з урахуванням типу соціально-економічної системи; 2) сенс існування організації, її призначення та роль у соціально-економічній системі суспільства. Конкретніше М. п. відображає реальну можливість задовольнити певний вид потреб окремої великої групи споживачів у товарах і послугах високої якості за […]...
39. Критерії економічного прогресу Критерії економічного прогресу – найважливіші сутнісні та якісні показники й зрушення в еволюції економічної системи, які сприяють розвиткові потреб, інтересів і цілей людини, усіх її сутнісних сил. До сутнісних зрушень в економічній системі сучасного капіталізму відносять виникнення народних підприємств, елементи перерозподілу національного доходу в інтересах найбідніших верств населення, впровадження елементів національного економічного планування економіки та […]...
40. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...