ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ

Related posts:

1. ЕКВІВАЛЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ЕКВІВАЛЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ – організми, які займають одну й ту саму або близькі екол. ніші в різних геогр. зонах. Види, що займають еквівалентні ніші в суміжних зонах, як правило, близькоспоріднені таксономічно, однак у дуже віддалених або ізольованих зонах вони частіше не є близькоспорідненими, напр. кактуси і молочаї....
2. ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЕКСТРАЗОНАЛЬНІСТЬ – розміщення біотичних угруповань за межами відповідної геогр. зони, поза своїм основним ареалом. Напр., екстразональна деревна рослинність трапляється у вигляді ізольованих ліс. масивів у степовій зоні, лучні степи – в підзоні широколистих лісів тощо....
3. АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
4. ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
5. ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
6. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
7. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
8. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
9. БРІОФІЛИ Екологія – охорона природи БРІОФІЛИ – рослини, що живуть в умовах щільного мохового покриву. Розрізняють сфагнофіли – мешканці сфагнових боліт і власне Б. – мешканці щільних мохових покривів в основному із зелених мохів. Головна причина бріофілії – давність мохів порівняно з іншими рослинами, і як наслідок – їх значна адаптивність до екстремальних умов, ширша екол. […]...
10. РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ АЗОНАЛЬНА – рослинність, що не утворює самостійної зони, а зустрічається як включення в зональну рослинність кількох рослинних зон....
11. ОХОРОНА БОЛІТ Екологія – охорона природи ОХОРОНА БОЛІТ – сукупність заходів, виконання яких запобігає надлишковому осушенню боліт, ліквідації їх як регуляторів стоків та місць помешкання різних видів живого....
12. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
13. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
14. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
15. РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ ЗОНАЛЬНА – рослинність, що утворює самостійну зону (тундра, лісова, степова тощо). Прикладом Р. з. є деревна рослинність у лісовій зоні чи трав’янисті рослини степової зони....
16. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
17. МАРЬ Екологія – охорона природи МАРЬ – високостовбурний модриновий ліс на сфагнових болотах у Східному Сибіру....
18. РОСЛИННІСТЬ Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ – сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізняють природну Р. та антропогенну, а також сучасну Р. та Р. минулих геол. періодів. Планетарні кліматично-зональні особливості зумовлюють зональний розподіл Р. на планеті (тропічні ліси, савани, пустелі, напівпустелі, степи, широколистяні та хвойні ліси, тундра, полярні пустелі […]...
19. ТИП ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ТИП ЛАНДШАФТУ – вища таксономічна одиниця типологічної класифікації ландшафтів, яка об’єднує всі подібні за генезисом, морф, структурою, фіз.-геогр. процесами ландшафти (напр., пустинні ландшафти)....
20. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
21. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
22. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
23. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
24. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
25. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
26. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
27. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
28. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
29. МОНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище....
30. СУХОДІЛ Екологія – охорона природи СУХОДІЛ – балка з широким плоским дном або долина, яка заповнюється лише талими водами. С. називають також верхні частини схилів та вододіли, більш сухі, ніж навколишнє середовище. До С. належать також сухі ділянки серед боліт та заболочених земель. Див. також Материк....
31. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з. а....
32. РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА Екологія – охорона природи РОСЛИННІСТЬ СУБАЛЬПІЙСЬКА – рослинність високогірних областей. В Укр. Карпатах Р. с. розміщена на висоті 1200-1800 м (гора Говерла)....
33. НОЗОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи НОЗОГЕОГРАФІЯ – розділ мед. географи, що вивчає закономірності поширення окремих хвороб і патологічних станів людини в різних геогр. зонах. Основним завданням Н. є визначення сукупності зовн. чинників, які зумовлюють виникнення певних хвороб і нозоареалів (районів поширення окремих хвороб), та вивчення їхньої динаміки....
34. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
35. ПОЯС РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПОЯС РОСЛИННОСТІ – відносно однорідна (одноманітна) рослинність у межах однакових висот над рівнем моря (в горах)....
36. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
37. ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ “ЗЕЛЕНА” – один із різновидів екол. пустелі; зарості тропічної рослинності на місці колишніх орних земель, взагалі густонаселеного регіону (напр., на землях майя та ацтеків у Центр. Америці)....
38. ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПЕРІОДИЧНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ЗОНАЛЬНОСТІ (А. А. ГРИГОР’ЄВА – М. І. БУДИКО) – зі зміною фіз.-геогр. поясів аналогічні ландшафтні зони та деякі їхні заг. властивості періодично повторюються. Встановлена законом періодичність виявляється в тому, що величини індексу сухості змінюються в різних зонах від 0 до 4-5, тричі між полюсами та екватором вони наближаються […]...
39. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
40. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....