Історична тенденція капіталістичного нагромадження

Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками методологічні підходи щодо капіталізму (наголошували на необхідності розглядати процес діалектичного заперечення) вступали деколи у суперечність з теоретичними висновками. Через це вони не змогли належним чином оцінити неминучість виникнення плюралістичної економічної системи, в якій поєднуються не лише різні типи і форми капіталістичної власності, а й власності, що базується на особистій праці господаря, і навіть елементи соціалістичної власності. Крім того, К. Маркс стверджував, що кооперативна форма праці зростає, відбувається планомірна експлуатація землі, перетворення засобів праці на такі, що допускають лише колективне використання. Проте це положення, здебільшого підтверджене практикою, не слід розглядати під кутом зору закону заперечення заперечення у діалектичній формі, що передбачає існування приватної власності. К. Маркс також не передбачив можливості тривалої адаптації...

капіталізму до нових умов, що змінювались, крім передбачення значної ролі акціонерної власності навіть у побудові соціалізму. Якщо дотримуватися вимог системного підходу, то особливості дії І. т. к. н. слід розкривати на прикладі розвитку кожного з елементів та підсистем цілісної економічної системи. І. т. к. н. в сучасних умовах виявляється у: 1) виникненні народних підприємств у деяких розвинених країнах світу; 2) участі частини найманих працівників в управлінні підприємством; 3) їх участі в частковому розподілі прибутків; 4) деякому зростанні кількості реальних співвласників підприємства через механізм масового розповсюдження акцій серед населення та привласнення частиною з них певної частки прибутків; 5) соціалізації розподілу в таких країнах, як Швеція, Японія та ін.; 6) зростанні суспільних фондів споживання; 7) зміцненні ролі кооперативної форми власності; 8) перетворенні приватної форми власності з домінантної на похідну та посиленні ролі колективних форм некапіталістичної власності; 9) перетворенні ринкових важелів самоуправління економікою на другорядні й відповідному зростанні ролі державного регулювання економіки, зокрема державного економічного планування, тощо. Суб’єктами І. т. к. н., крім робітників, стають інші категорії найманих працівників.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Історична тенденція капіталістичного нагромадження