Кандидат у депутати

Related posts:

1. Кандидат Політологічний словник Кандидат (candidate, від лат. candidatus – одягнутий у біле, в Стародавньому Римі – білу тогу) – 1) особа, яка висувається для обрання до державного чи громадського органу, для призначення на будь-яку посаду чи для прийняття у будь-яку організацію; 2) К. наук у Росії, Україні, інших країнах як перший науковий ступінь і особа, що […]...
2. Біпатриди Політологічний словник Біпатриди – особи, які за міжнародним правом мають статус громадянства у двох або кількох державах. Подвійне громадянство може надаватися в результаті різних обставин: у разі народження дитини від громадян держави, де для визначення громадянства застосовується принципи;право крові; у разі народження дитини на території, де застосовується принцип;права грунту; у разі шлюбу жінки з іноземцем, […]...
3. Активне виборче право Політологічний словник Активне виборче право – право вибирати виборні державні органи і органи місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумах. А. в. п. у більшості країн мають усі громадяни дорослого віку незалежно від статі, роду занять, майнового стану, освіти тощо. Як правило, віковий ценз для практичного здійснення А. в. п. становить 18 років, хоча […]...
4. Оптація Оптація (лат. optatio – бажання, вибір) – добровільний вибір одного з двох громадянств. О. означає право населення території, що відійшла від однієї держави до іншої, обрати громадянство на основі добровільності та в індивідуальному порядку, тобто зберегти своє попереднє громадянство або прийняти громадянство держави, якій передається територія. Припускається, що оптант житиме на території держави, громадянство якої […]...
5. Довірена особа кандидата Політологічний словник Довірена особа кандидата – громадянин, який відповідно до виборчого законодавства здійснює представництво інтересів кандидата в депутати в період виборчого процесу, є офіційною особою. Кандидатура подається безпосередньо кандидатом у депутати і реєструється в установленому порядку. Законодавство України про місцеве самоврядування: 36. законодавчих актів. – К., 2001. Р. Балабан...
6. Пасивне виборче право Політологічний словник Пасивне виборче право – право бути обраним. П. в. п. є частиною системи виборчого права. Його принципи фіксуються в конституції та виборчому законі країни. Реалізація виборчих прав і зокрема пасивного відбувається у виборчому процесі. Реалізація П. в. п. передбачає балотування – участь у виборах у якості кандидата на відповідну посаду; не виключає і […]...
7. Комісія виборча Політологічний словник Комісія виборча – орган у виборчому процесі, що організовує і здійснює формальну частину виборчого процесу, реєструє кандидатів, організовує і проводить голосування, виконує підрахунки голосів. Для забезпечення неупередженого ставлення виборчої комісії до виборчого процесу та кандидатів у депутати передбачається принцип формування комісії з представників конкуруючих політичних сил, у тому числі представників кандидатів у депутати. […]...
8. Біпатриди (подвійне громадянство) Біпатриди (подвійне громадянство) – належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав. Подвійне громадянство – результат колізії законів про громадянство різних держав. Воно може виникнути, наприклад, при народженні дітей від батьків, що мають різне громадянство, при натуралізації та ін. Законодавство України передбачає, що подвійне громадянство допускається на підставі двосторонніх міждержавних договорів. Сучасне міжнародне право […]...
9. Виборчий Політологічний словник Виборчий – той, що стосується процесу обрання на виборну посаду (приміром, виборча кампанія, виборче законодавство, виборча комісія тощо). М. Головатий...
10. Двоголоса система Політологічний словник Двоголоса система – процедура голосування, коли кожен виборець дістає право голосувати двічі за системою: один виборець – два голоси. Як приклад є порядок, коли: а) першим голосом обираються кандидати в одномандатному окрузі; б) другим – кандидат за партійними списками. Д. с. дає змогу виборцю поділити свій голос між різними політичними партіями. М. Головатий...
11. Скорочення наукових ступенів, учених звань і посад ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 2. Лексичні норми ділової мови Скорочення наукових ступенів, учених звань і посад Д. б. н Доктор біологічних наук К.6.н. Кандидат біологічних наук Д. в. н. Доктор ветеринарних наук К.6.н. Кандидат ветеринарних наук Д. г. н. Доктор географічних наук К. г. н. Кандидат географічних наук Д. г.-м. н. Доктор геолого-мінералогічних наук К. […]...
12. Подвійне громадянство Подвійне громадянство – перебування особи одночасно у громадянстві двох чи більше держав. П. г. може виникнути внаслідок колізії законів: а) при народженні дитини в країні, де діє “принцип крові”, вона набуває громадянства своїх батьків незалежно від місця народження, а там, де діє принцип “право грунту”, вона набуває громадянства тієї держави, на території якої народилася, незалежно […]...
13. Вибори в Україні Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 14. Вибори. Референдум 3. Вибори в Україні Найважливішою формою прямої демократії с вибори, за допо­могою яких здійснюється формування складу представницьких ор­ганів державної влади й місцевого самоврядування. Конституція України визначила основні принципи проведення виборів. Вибори до органів державної влади й органів місцевого самоврядування є вільними й вибуваються на основі […]...
14. Мандат Політологічний словник Мандат (від лат. mandatum – доручення) – доручення, надане повноваження бути представником. Термін може використовуватись як визначення правовідносин, пов’язаних з представництвом, або безпосередньо як назва документа, що підтверджує зазначені повноваження. Виокремлюють кілька видів мандатів, що різняться системою правовідносин та залежності обраної особи від виборців. Зокрема, імперативний М. і вільний М. Імперативний М. передбачає […]...
15. Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні обмеження. Насамперед це обмеження за віком, які у кожній країні мають специфічний характер. Наприклад, в Україні право обирати мають лише ті […]...
16. Підданство Політологічний словник Підданство (citizen-ship, nationality) – 1) належність особи (осіб) до тієї чи іншої держави з монархічною системою правління; 2) те ж саме, що й громадянство, тобто належність до громадян (підданих). М. Головатий...
17. Петиція Політологічний словник Петиція (від лат. petitio, від peto – прошу) – письмове колективне звернення до органу державної влади. В окремих країнах політичні партії чи групи виборців можуть висунути кандидата в депутати за допомогою подання петиції з пропозицією про це до відповідної окружної комісії. С. Рябов...
18. Депутатське звернення Політологічний словник Депутатське звернення – пропозиція депутата парламенту, звернена до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, з метою змусити їх здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Д. з. подається у письмовій формі. На відміну від […]...
19. Центр Політологічний словник Центр (лат. centrum – серединна точка, осереддя) – термін, що перейшов з геометрії у сферу географії, фізіології, політики й економіки. Ц. – найважливіша точка як у загальному сенсі, так і, зокрема, коли йдеться про будь-яку схему організації, особливо у політичному значенні. М. Головатий...
20. Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував форми організації праці, взаємодію індивідів, індивіда і колективу в процесі виробництва. Відтак під П. п. розумітимемо розділ політології, який досліджує проблеми ефективності функціонування політичної сфери суспільства в контексті політичного управління, […]...
21. Загальна декларація прав людини Загальна декларація прав людини – перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права і свободи людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.XII. 1948. Складається з преамбули і 30 статей її ратифікувала більшість держав світу, в тому числі Україна. Принциповою засадою З. д. п. л. є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст. 1 Декларації, народжуються […]...
22. Громадянство України Громадянство України – юридична належність особи до держави Україна, що визначає постійний правовий зв’язок цієї особи з державою, який виявляється у взаємних правах та обов’язках. Підстави та порядок набуття і втрати Г. регулюються Конституцією України і Законом України “Про громадянство України”. В Україні існує єдине Г. На підставі двосторонніх міжнародних договорів допускається подвійне Г. Громадяни […]...
23. Право законодавчої ініціативи Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України....
24. Великі держави Політологічний словник Великі держави – термін, що увійшов у політичний лексикон і міжнародне право з часу Віденського конгресу (1814 – 1815 pp.) і був прийнятий для означення держав, які відіграють провідну роль у світовій політиці і міжнародних відносинах. Після Другої світової війни (1939 – 1945 pp.), згідно зі статутом ООН, юридичний статус В. д. мали […]...
25. Анклав етнічний Політологічний словник Анклав етнічний – частина території у поліетнічній країні, заселеної переважно представниками одного етносу. О. Антонюк...
26. Громадянин України Громадянин України – особа, яка має громадянство України. За Конституцією України всі громадяни України рівні перед законом. Г. У. мають передбачені законом права і свободи. Вони також повинні виконувати покладені на них Конституцією України та іншими законами обов’язки. Див. також Громадянство України....
27. Запит Політологічний словник Запит – один з видів звернення органу державної влади, депутатів, уповноважених посад і службових осіб, громадян або об’єднань громадян до органів державної влади, їхніх посадових осіб з вимогою дати у визначений строк необхідну інформацію. В Україні запит як вид звернення застосовується відповідно до законодавчо визначеної процедури. Суб’єктами З. є органи державної влади, їхні […]...
28. Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і свободам громадян, або й взагалі є незаконним, таким, що не повинен існувати взагалі. В останньому випадку учасники Р. о. готові і часто вдаються до певних форм протистояння чи протесту, а […]...
29. Поняття громадянства України Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 13. Основні права, свободи та обов’язки громадян України 1. Поняття громадянства України. Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, що таке громадянство. Поняття “українське громадянство” існувало ще до проголошення незалежності України. Проте ного значимість була незначною кожний громадянин СРСР. який проживав на території УРСР. уважався громадянином радянської України, втрата […]...
30. Місто-держава Політологічний словник Місто-держава – держава, територія якої обмежується лише одним містом, а в окремих випадках ближніми областями; самостійні держави, форма соціально-економічної і політичної організації суспільства і панування у Стародавній Греції і Стародавньому Римі (поліс). Жителі М.-д. – повноцінні громадяни (члени суспільства), що мають право власності, в тому числі на землю, і політичні права. За формою […]...
31. Денатуралізація Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою авторитарної або тоталітарної системи влади. Практика Д. спостерігалася в Німеччині в роки владарювання націонал – соціалізму (наприклад, щодо осіб єврейської національності), в країнах соціалістичного табору щодо тих, хто мав власну, […]...
32. Нунцій Папи Римського Політологічний словник Нунцій Папи Римського (від лат. nuntius – вісник) (папський легат)- представник Святого Престолу в ранзі посла. Н. функціонує в країні своєї акредитації як дуаєн дипломатичного корпусу. М. Головатий...
33. Поняття “громадянство” Частина перша ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ § 4. Особа, суспільство, держава 2. Поняття “громадянство”. З курсу правознавства 9 класу пригадайте, що таке громадян­ство та які ознаки воно має. Громадянство – це юридично визначений, стійкий, необмеже­ний у просторі правовий зв’язок між особою й певною державою, що визначає їхні взаємні права й обов’язки. Кожна держава самостійно встановлює норми, […]...
34. Право на зайняття державних посад Право на зайняття державних посад – конституційне право, зміст якого полягає в гарантованій можливості кожного громадянина України, який має право голосу, користуватися рівним правом обіймати державні посади, а також посади в органах місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України “Про державну службу” право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, […]...
35. Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
36. Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
37. Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...
38. Дискредитація Політологічний словник Дискредитація (від фр. discréditer – підривати довіру) – умисне зганьблення чийогось імені, підривання довіри, приниження чиєїсь честі, гідності, авторитету. Дискредитація шляхом поширення перекрученої, а то й просто вигаданої інформації є поширеним у політиці засобом боротьби з супротивником, позбавлення його певної впливовості, авторитетності й підтримки населення. Д. – надзвичайно поширений прийом у передвиборних змаганнях. […]...
39. Цезаропапизм Політологічний словник Цезаропапизм – термін з яскравим полемічним відтінком, що з’явився у XVIII ст. і означав бажання об’єднати вищу світську і церковну владу в руках тільки світської влади. М. Головатий...
40. Законодавча ініціатива Політологічний словник Законодавча ініціатива – офіційне внесення законопроекту до законодавчого органу згідно із встановленою процедурою; перша стадія законодавчого процесу. Передбачає зобов’язання відповідного законодавчого органу розглянути цей законопроект на своєму засіданні. Визначення органів і осіб, які мають право З. і., як правило, здійснюється актом найвищої юридичної сили – конституцією. Коло суб’єктів права З. і. пов’язане з […]...