КИСЛОТНІСТЬ (ГРУНТУ)

Related posts:

1. БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ – здатність грунту зберігати кислотність (реакцію) середовища практично сталою під дією кислот і лугів. Так, чорноземи мають буферність 5-8 (буферність піску дорівнює 1). Один із важливих показників стабільності ценоекосистем....
2. ТИП ГРУНТУ Екологія – охорона природи ТИП ГРУНТУ – основна таксономічна категорія ген. грунт, класифікацій. Характерні ознаки Т. г. виявляються в морф, особливостях грунт, профілю, хім. та мінералогічному складі, біол. та фіз. властивостях грунту. Найпоширеніші т. з. зональні Т. г. (підзолисті, чорноземні, сірі лісові та ін.), які утворюють цілі грунт, зони....
3. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
4. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
5. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
6. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
7. ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО Екологія – охорона природи ВОДНЕ ЗАКОНОДАВСТВО – див. Законодавство водне. Цію (активність) йонів водню ( ) у розчині. Чисельно дорівнює від’ємному десятковому логарифму концентрації (активності) водневих йонів, вираженій у молях на літр: рН = . Водні розчини можуть мати рН від 1 до 14. Нейтральні розчини мають рН = 7, кислі – рН < 7, […]...
8. ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
9. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
10. Загальні уявлення про процеси, що відбуваються у грунті Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.1 Загальні уявлення про процеси, що відбуваються у грунті З курсу грунтознавства відомо, що грунт – це верхні пухкі шари суші земної кори, які несуть на собі рослинний покрив. Як природне тіло, грунт має […]...
11. СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів....
12. КИСЛОТИ Екологія – охорона природи КИСЛОТИ – хім. сполуки, що дисоціюють у водному розчині з утворенням йонів водню. Чим більша концентрація цих йонів, тим сильніша кислота (сірчана, азотна, соляна) і тим менший показник рН (водневий показник). К. можуть викликати сильні хімічні опіки шкіри та очей. У димових газах, що утворюються при спалюванні палива, є оксиди азоту […]...
13. БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
14. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
15. ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі....
16. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
17. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
18. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
19. КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ КИСЛОТНІСТЬ МЕДУ – її складають такі органічні кислоти, як яблучна, оцтова, мурашина, молочна, лимонна, винна й ряд інших. У меді відзначається найбільша кількість яблучної кислоти. Крім того, у меді містяться амінокислоти – тирозин, гліцин, лізин й інші; неорганічні кислоти – фосфорна й соляна. Найбільша кількість кислот міститься в меді білої акації, буркуну, соняшника. У гречаному […]...
20. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
21. ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ОКИСНЮВАННЯ ГРУНТУ – сукупність процесів, які відбуваються в горизонтах грунту з утрудненим доступом кисню, що зумовлює перехід заліза, мангану, сірки та ін. елементів із сполук з вищим ступенем окиснення в сполуки з нижчим ступенем окиснення....
22. ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАЛКУВАННЯ ГРУНТУ – процес спорудження протиерозійних валів....
23. ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що потребує втричі більшого витрачання води порівняно із звичайним поливанням....
24. ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ПІСКУВАННЯ ГРУНТУ – фіз. меліорація важких глинистих грунтів внесенням у них піску....
25. БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ – див. Активність грунту біологічна....
26. БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи БЕЗВІДВАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту безвідвальний....
27. КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ Екологія – охорона природи КОНТУРНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ – див. Обробіток грунту контурний....
28. ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ БЕЗВІДВАЛЬНИЙ – важливий грунтозахисний агротехн. прийом, який не передбачає перевертання верхньої скиби, а тільки подрібнення....
29. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
30. ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ГРУНТУ – величина, що кількісно характеризує водоутримувальну здатність грунту. Залежно від умов утримування вологи розрізняють В. г. польову, загальну, капілярну, повну, граничну польову, максимальну молекулярну, максимальну адсорбційну. Основними з них є найменша, капілярна і повна. Остання формується за умови заповнення грунтових пор водою після стікання надлишкової води і залежить від […]...
31. ДОСЛІДЖУЄМО СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТУ Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ § 15. ДОСЛІДЖУЄМО СКЛАД І ВЛАСТИВОСТІ ГРУНТУ Практична робота № 4 Мета: навчитися визначати склад та властивості грунту. Прилади і матеріали: терези з важками, фільтр, спиртівка, 3 склянки, випарна чашка, бляшана баночка з отворами у дні, тарілка, скляна паличка для розмішування суміші, шматок скла, близько 100 г грунту (доцільно […]...
32. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
33. ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВОЛОГОЗАРЯДЖАННЯ ГРУНТУ – значне одночасне природне або штучне поповнення запасів води у грунті за рахунок осінньо-зимових опадів, талих і паводкових вод, снігозатримання, дощування, лиманного зрошення тощо, які проводяться у до – або після вегетаційний період....
34. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...
35. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
36. ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” УРОК 14. ГРУНТ. СКЛАД ГРУНТУ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 4 “ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ ТА ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ” Мета: сформувати в учнів первинні знання про грунт, його склад і властивості, з’ясувати значення грунту для живих організмів; розвивати уміння аналізувати результати дослідів, пояснювати роль організмів у грунтоутворенні; виховувати уважність, охайність, цікавість до теми. Обладнання: зразки грунтів своєї місцевості, таблиці “Грунти”, “Розріз […]...
37. Аерація грунту – СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Сад і город (енциклопедія) ДОДАТОК СЛОВНИК АГРОТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ Аерація грунту – проникнення повітря в грунт, вентиляція грунту....
38. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
39. ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ)....
40. ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД САД – ЗАХОДИ ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ Сад і город (енциклопедія) ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД САД. ЗАХОДИ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ГРУНТУ Найчастіше висаджувати плодові дерева і ягідні чагарники доводиться на звільнених ділянках, які раніше займали чагарники, хвойні ліси, або на пустирях. Грунти на таких ділянках малородючі, сильноопідзолеві, реакція грунтового розчину сильнокисла, чисто попадаються перезволожені й заболочені грунти з високим рівнем залягання грунтових вод. […]...