КЛІТКА БЕНТОНА

Related posts:

1. ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА ПЕРЕСИЛЬНА КЛІТКА – використовується для поліпшення приймання чужих маток при пересиланні безстільникових пакетів. Матку поміщають у П. к., загратовану металевою сіткою з отворами 3×3 мм. У торцевій стінці клітинки отвори заповнюють канді (4 частини цукрової пудри й 1 частина розігрітого меду) і закривають пробкою. Залежно від відстані, на яку пересилають матку, П. к. роблять велику […]...
2. МАТКОВА КЛІТКА МАТКОВА КЛІТКА застосовується для тимчасового утримання в ній матки в різних ситуаціях. Наприклад, при тимчасовій ізоляції матки від сім’ї, для скорочення яйцекладки, для виведення маток із маточника, при саджанні в безматкові сім’ї, при з’єднанні сімей. М. к. використовується при пересиланні бджолиної матки поштою. М. к. може бути стандартною й універсальною. Стандартна поширена більше. Складається вона […]...
3. БЕНТОН Франк БЕНТОН Франк (1852-1919) – одним із перших організував пересилання бджіл поштою. Народився в США в штаті Мічиган. Середню освіту отримав у Мічиганському коледжі, вищу — в Афінському й Мюнхенському університетах. Спеціалізація – педагогіка. Б. рано зацікавився бджільництвом. Для вивчення різних порід бджіл побував у Єгипті, Сирії, Індії, Ірані, Японії, на Кіпрі, Цейлоні, Яві, відвідав Альпи […]...
4. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
5. Частини скелета: хребетний і грудна клітка, будова і функції Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Частини скелета: хребетний і грудна клітка, будова і функції. Хребетний стовп Хребетний стовп людини складається з 33-34 хребців. У ньому розрізняють відділи: шийний, що складається з 7 хребців, грудний – з 12 хребців, поперекових – з 5 хребців, крижовий – з 5 хребців і […]...
6. ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ ВИРОДЖЕННЯ РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміна зовнішньої та внутрішньої будови дорослих особин. Це явище спостерігається в неблагополучних сім’ях, при поганому утриманні бджіл. В. б. відзначається в окремих сім’ях, не масово. Відомі такі прояви В. б.: – бджоли-альбіноси – поява в бджолиній сім’ї особин із білими очима. Зазвичай вони нічого не бачать і приречені […]...
7. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
8. ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ ВИКОРИСТАННЯ ЗАВЕЗЕНИХ ПОРІД БДЖІЛ – є дуже важливим у бджільництві. Наприклад, завезені бджоли й високоплідні матки відомої породи поліпшують робочі якості місцевих бджіл. А до поліпшення якості місцевих бджіл прагне кожний бджоляр. Бджоли різних країн, зон й областей мають свої особливості. Вони являють собою природно сформовані примітивні породи, які можуть бути вихідним матеріалом для виведення […]...
9. СПІВЖИТТЯ МАТОК СПІВЖИТТЯ МАТОК – часто спостерігається при “тихій” зміні маток, особливо в сірих гірських кавказьких і кубанських бджіл. Але в цьому випадку стара матка незабаром зникає, а молода залишається в сім’ї. Матки, як правило, вороже ставляться одна до одної. Якщо у вулику з’являються дві й більше маток, вони починають боротьбу між собою, поки не переможе найрухливіша […]...
10. ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я ПЛЕМІННА БДЖОЛОСІМ’Я – її необхідно мати як на великій, так і на маленькій пасіці. На всіх пасіках проводять племінну роботу, тобто відбір на плем’я високопродуктивних бджолосімей. Цим сім’ям забезпечують відповідні умови годівлі й утримання, щоб мати сильні сім’ї протягом усього року. Цінність породи оцінюється за господарсько-корисними ознаками бджолиної сім’ї, а бджоли таких сімей чудово використовують […]...
11. ЗВАЛЬНИЙ РІЙ ЗВАЛЬНИЙ РІЙ – складається з декількох роїв, які прищепилися на одному привої. На пасіці може роїтися одночасно кілька сімей. Рої, вийшовши, часто об’єднуються й прищеплюються в одному місці. Такі рої називають звальними. Спочатку в такому рої є кілька маток, але потім бджоли вбивають зайвих маток, залишаючи всього одну. 3. р. можна побачити на тих пасіках, […]...
12. ПОВТОРНЕ РОЇННЯ ПОВТОРНЕ РОЇННЯ – вихід другого рою з материнської сім’ї. Після виходу першого рою в материнській сім’ї залишається від 40 до 60 % бджіл, велика кількість запечатаного розплоду й маточники. На 8-й день після виходу рою виходить перша матка. Від стану сім’ї залежить також життя маток, які ще знаходяться у маточниках. Якщо сім’я вийшла з ройового […]...
13. РАМКА-ІНКУБАТОР РАМКА-ІНКУБАТОР – являє собою звичайну рамку з печатним розплодом або запечатаними маточниками, які поміщають у спеціальний ящик-ізолятор для інкубації. Інкубатором користуються в тих випадках, коли необхідно звільнити сім’ю-виховательку від вирощування маточників; для одержання одновікових бджіл, вирощуваних для нуклеуса; при перегоні хворих бджіл, коли потрібно розмістити печатний розплід сім’ї. Ящик-ізолятор виготовляють таких розмірів, щоб у нього […]...
14. НУКЛЕУС НУКЛЕУС – маленька сім’я бджіл, яка зазвичай утримується на 2 рамках розплоду й 1 кормовій рамці. Н. необхідні для забезпечення пасік плодовими бджолиними матками напровесні. Запасних маток залишають зимувати в Н. Перезимовані Н. використовують для виправлення безматкових сімей, заміни старих або неякісних маток, формування сімей-помічниць. Іноді Н. перетворюють на повноцінні сім’ї. Н. розміщають поруч з […]...
15. КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ КАЛІЦТВА РОБОЧИХ БДЖІЛ, МАТОК І ТРУТНІВ – зміни в будові дорослих особин. Спостерігаються за несприятливих умов життя матки або всієї сім’ї, що позначаються на потомстві: яйцях, личинках, лялечках. К. відзначаються в окремих сім’ях і в невеликих кількостях. Гінандроморфізм – змішання в одній особині ознак робочої бджоли та трутня. Розрізняють 3 типи гінандроморфів: форми з перевагою […]...
16. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
17. ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК ШТУЧНЕ ВИВЕДЕННЯ МАТОК – дає можливість одержувати маток у тих кількостях і в той час, коли це необхідно. Плідність маток неоднакова. Найбільш високоплодовитими вважаються матки італійської жовтої раси (3-4 тис. яєць на добу) й абхазької популяції сірої гірської кавказької раси, за ними йдуть матки середньоросійської лісової й далекосхідної бджоли. Малоплодовитими вважаються матки, яйценосність яких не […]...
18. МАТКОВА СІМ’Я МАТКОВА СІМ’Я – бджолосім’я, від якої беруть личинок робочих бджіл для виведення маток. За показниками вона повинна бути найкращою сім’єю на пасіці, яка несе в собі цінні племінні якості. М. с. відбирають за продуктивністю, зимостійкістю, імунітетом до різних захворювань. Щоб уникнути близькоспорідненого розведення, трутнів у М. с. не виводять. Для відновлення крові рекомендується через кожні […]...
19. ПАСІКА ПЛЕМІННА ПАСІКА ПЛЕМІННА – пасіка, на якій проводять племінну роботу, метою якої є підвищення цінних якостей продуктивних порід бджіл. П. п. є показовою; на ній ведеться якісний догляд за бджолиними сім’ями, вони забезпечуються доброякісними кормами, налагоджене виведення високопродуктивних племінних маток та індивідуальних відводків. На П. п. постійно проводиться бонітування бджолосімей. За контрольно-продуктивними показниками відбираються найпродуктивніші й […]...
20. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
21. БДЖОЛИ ТЕМНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ БДЖОЛИ ТЕМНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ – відрізняються від бджіл Східної Європи меншими розмірами й коротшим хоботком. Із цією породою бджіл важко працювати, вона злоблива, піддається гнильцевим захворюванням. Прикметна риса – “суха” і дуже біла печатка....
22. ПОДВІЙНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЛИЧИНОК ПОДВІЙНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ЛИЧИНОК – один із прийомів одержання повноцінних маток з личинок будь-якої сім’ї. Відомо, що корм для личинок робочих бджіл значно відрізняється від корму, призначеного для вирощування маток. При застосуванні цього методу слід пам’ятати, що перерва або збої в годівлі молодих личинок неприпустимі. Сім’ї-виховательці дають на виховання личинок. Спочатку в мисочки переносять одноденних личинок […]...
23. БРАУЛА (бджолина воша) БРАУЛА (бджолина воша) – зовнішній паразит бджіл і маток. Знаходиться зазвичай на грудях робочих бджіл або матки, рідше – на черевці. Ця хвороба частіше вражає маток, що може пояснюватися тільки їхньою малорухомістю порівняно з іншими бджолами й тим, що паразити віддають перевагу багатому білками матковому молочку, а не пилку й меду, якими харчуються робочі бджоли. […]...
24. ІНВЕНТАР ПАСІЧНИЙ ІНВЕНТАР ПАСІЧНИЙ – призначений для виконання робіт із догляду за бджолиними сім’ями. До таких робіт належать: відкачування меду, перетоплювання воску й воскосировини тощо. Потреба в кількості І. п. залежить від розмірів пасіки. І. для пасіки, розрахований на 100 бджолиних сімей (шт.) Халати білі або комбінезони 2-4 Халати чорні (темні) 2-4 Лицьова сітка 3-4 Димар 2-4 […]...
25. ВАГА БДЖІЛ ВАГА БДЖІЛ – визначається для того, щоб знати силу бджолиної сім’ї. Крім того, вага бджіл різних порід неоднакова. Прийнято вважати, що в 1 кг міститься 11 тис. бджіл з порожніми зобиками. Сім’я, яка щойно відроїлася й у якій усі бджоли із заповненими медом зобиками, важить 4-4,5 кг і вміщає приблизно 35 тис. бджіл, або в […]...
26. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
27. КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У доброго бджоляра немає поганого року”. Його пасіка завжди була відкрита для тих, хто хотів вивчати бджільництво. Своїх учнів він навчав безкоштовно....
28. ОДЯГ БДЖОЛЯРА ОДЯГ БДЖОЛЯРА повинен бути зручним, легким, бажано світлого кольору, тому що чорний колір дратує бджіл. Необхідні також рукавички й лицьова сітка. Гострі запахи й різкі рухи при роботі з бджолами дратують комах і викликають у них прагнення вжалити бджоляра. Повсякденний робочий О. б. складається із лляної сорочки з місткими кишенями на грудях і штанів з […]...
29. МІЧЕНІ МАТКИ ТА БДЖОЛИ МІЧЕНІ МАТКИ ТА БДЖОЛИ – необхідні для спостереження за їхньою життєдіяльністю. Так можна визначити тривалість життя бджіл, простежити за їхнім робочим режимом. Іноді, наприклад, бджолярі використовують цей спосіб, щоб визначити, чи є на пасіці злодійство. Маток і бджіл мітять фарбою, яка швидко сохне й досить довго тримається на тілі. Фарбу наносять тонким пензликом невеликими точками […]...
30. ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ ЦВІЛЕВІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – групи інфекційних хвороб, збудниками яких є цвілеві гриби. Гриби – група рослинних організмів, у якій налічується понад 70 тис. видів. Одні гриби можуть паразитувати в живих тканинах рослин і тварин, інші – харчуватися за рахунок мертвих органічних субстратів. Хвороби, викликані грибами, називаються мікозами. Цвілеві гриби мають дуже активні ферменти, що здатні […]...
31. БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович (1828-1886) – знаменитий учений-хімік, активний діяч російського бджільництва в 1870-1880-х рр. Величезну увагу вчений приділяв вивченню порід бджіл і першим звернув увагу на кавказьких бджіл. Будучи президентом Вільного економічного товариства, домігся відкриття двох шкіл з бджільництва (у Пензі й Тверській губернії), які незабаром стали широко відомими. Б. сконструював вулик власної системи, видав […]...
32. ДУЛІТЛ Джильберт ДУЛІТЛ Джильберт (1846-1918) – відомий американський бджоляр. Д. розробив метод штучного виведення маток з перенесенням личинок у спеціальні мисочки з кормом. При цьому він рекомендував для виготовлення мисочок використовувати шаблон. Своїм методом він поклав початок масовому штучному виведенню маток....
33. КРАСНОПЕРОВ Степан Костянтинович КРАСНОПЕРОВ Степан Костянтинович (1861-1934) – учитель початкової школи, який, захопившись закликом Бутлерова до вчителів займатися бджільництвом, “перекваліфікувався” на пристрасного бджоляра-любителя. З 1907 р. К. почав видавати журнал “Бджільництво”, що став дуже популярним. Його книга ” Про бджіл, їхні житла й догляд за ними” витримала 14 Перевидань. Він організовував курси та з’їзди бджолярів, виставки, заснував інститут […]...
34. БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ БДЖОЛИ ДАЛЕКОСХІДНІ – поширені в Приморському й Хабаровському краях, на Далекому Сході. Походять вони від українських бджіл і почасти середньоросійських. Переселенці з України завезли своїх бджіл на Далекий Схід у 70-х рр. XIX ст. За всі ці роки бджоли повністю позбулися гнильцевих захворювань і пристосувалися до умов іншого клімату й дуже сильного узятку з величезних […]...
35. БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ БДЖОЛИ КУБАНСЬКІ – поширені в низинних районах Грузії, Вірменії, у Передкавказзі (Краснодарському та Ставропольському краях). Б. к. добре пристосовані тільки до цих кліматичних умов. Під час перевезення їх у північніші райони вкрай погано переживали зими, виявилися малопродуктивними. У період зимівлі Б. к. потрібні щомісячні очисні обльоти. Чудово працюють в умовах спекотного літа. Миролюбна порода. У […]...
36. ЗАЛІТ БДЖІЛ ЗАЛІТ БДЖІЛ – може бути викликаний кількома причинами. 1. На великих пасіках, та й на невеликих (при тісному розміщенні вуликів), весняна денна виставка бджіл призводить до безладних обльотів. Розтривожені бджоли швидко вилітають із вуликів, перемішуються й у такий спосіб залітають у чужі вулики. При цьому трапляються сильні зльоти-нальоти кількох сімей, що призводять до втрати маток […]...
37. ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ ОЦІНКА МАТОК ЗА ПОТОМСТВОМ – проводиться, як правило, на племінних пасіках з метою одержання високопродуктивних сімей, які передають свої цінні якості потомству. Племінна робота спрямована на поліпшення вже існуючих і виведення нових порід, внутрішньопородних типів і помісей. Практикується розміщення розводжуваних бджолиних сімей і маток в інших районах, з урахуванням кліматичних умов і медозбору. Племінна робота […]...
38. БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ – відомі під назвою стимуляторів росту рослин, фітогормонів, ауксинів. Вони утворюються в рослині й необхідні їй для подальшого росту. У рослинництві Б. с. широко використовуються для прискорення або, навпаки, уповільнення росту пагонів, як стимулятор росту кореневої системи, для раннього цвітіння й плодоносіння. Давно відомо, що в пилку й дріжджових грибах є стимулятори росту, […]...
39. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПАСІКИ – виражається прямими й непрямими показниками. Прямі показники П. п. обчислюються методом розподілу валової продукції, вираженої в грошовій формі, на витрачений робочий час. Непрямі показники містять у собі часові витрати пасічника на роботу з бджолосім’ями, організацію відводків, відбір рамок тощо. Підвищення П. п. Грунтується на підвищенні виходу продукції при найменших витратах праці. Рівень […]...
40. ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї ПРОДУКТИВНІСТЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – здатність бджіл у наявних умовах виробляти за сезон певну кількість продукції. Основними показниками П. б. є: кількість зібраного за сезон меду, включаючи відкачаний і залишений як зимово-весняний корм бджіл; кількість воску, отриманого при відбудовуванні нових стільників, воскових кришечок, маточників, будівельних рамок тощо; кількість відібраних від сім’ї бджіл для організації відводків або ж […]...