КОЛЯДА

Related posts:

1. СВЯТКИ Культурологічний словник СВЯТКИ – у православ’ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за старим стилем). Святкування С. супроводжується співом колядок, ворожінням, перевдяганням і різноманітними обрядами, що являють собою суміш язичницьких та християнських обрядів....
2. ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
3. БОГОРОДИЦЯ Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й […]...
4. ГОВІННЯ Культурологічний словник ГОВІННЯ – один з обрядів православної церкви, який готує віруючих до таїнства причастя і сповіді. Людина, яка говіє, зобов’язана відвідувати церковні служби, молитися вдома, постити, тобто не вживати м’яса, молока, тваринних жирів тощо....
5. АПОЛОГЕТИКА Культурологічний словник АПОЛОГЕТИКА (від грец. apologetikos – захищати) – збірна назва для творів ранньохристиянських письменників, у яких захищаються догми християнства....
6. ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ Культурологічний словник ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного суспільства, коли мисливці кращу частину своєї здобичі залишали для духів померлих предків або духів-покровителів. Ж. набувало часом диких, бузувірських форм. У тій чи іншій формі Ж. збереглося в усіх релігіях […]...
7. БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
8. ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої католицької Вальпургії, день пам’яті якої збігався із святом. 2) Переносно – розгульна вечірка....
9. ПАТРИСТИКА Культурологічний словник ПАТРИСТИКА (від лат. – батько) – вчення перших християнських теологів, т. зв. “Отців церкви” (Тертуліана, Августина Блаженного), які в ІІ-ІІІ ст. заклали основи догматики (див. догмат), теології і філософії християнства....
10. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
11. ВЕЛИКДЕНЬ Культурологічний словник ВЕЛИКДЕНЬ (Урочистість Воскресіння Божого, Пасха) – найстаріше і найважливіше християнське свято, що відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і наступного за ним повного місяця, у пам’ять Воскресіння Ісуса Христа: кожна неділя є спомином В. На Україну свято В. прийшло разом з християнством. Тут воно запозичило дуже багато із весняних обрядів язичницького культу […]...
12. МОКОША Культурологічний словник МОКОША – старослов’янське жіноче божество у східнослов’янській міфології. Входила до давньоруського пантеону, її ідол стояв у Києві разом з ідолом Перуна та ін. богів. З поширенням православ’я образ М. злився з образом Параскеви-П’ятниці....
13. КУТЯ Культурологічний словник КУТЯ (від грец. – зерно, боби) – обрядова страва східних слов’ян та ін. народів (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохристиянських часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів називається коливом. Це засвідчує про зв’язок різдвяно-новорічної обрядовості з […]...
14. САКРАЛЬНЕ Культурологічний словник САКРАЛЬНЕ (від лат. sacer – священний) – наділене божою благодаттю. Таким є релігійна віра, таїнства, церква, особи, зведені у священицький сан, речі і дії, що стосуються релігійного культу. С., на відміну від мирського, є релігійно санкціонованим....
15. МАГІЯ Культурологічний словник МАГІЯ (лат. mageia – чаклунство) – 1) Обряди, покликані надприродним шляхом впливати на явища навколишнього середовища (викликання дощу, об’єктів полювання тощо). 2) Сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, яка нібито здатна чудодійно впливати на хід подій у житті людей, зумовлювати збіг сприятливих чи несприятливих обставин в їхній життєдіяльності. […]...
16. НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
17. АНІМІЗМ Культурологічний словник АНІМІЗМ (від лат. anima, animus – душа, дух) – віра в духів і безсмертну душу. Одна з давніх форм релігійного світосприймання. Однією з причин виникнення віри в духів і душу було незнання, невміння пояснити ті психічні явища, які повсюдно супроводжували людину: народження, смерть, сон, сновидіння, галюцинації, втрата притомності тощо. А. був складовим елементом […]...
18. СИНКРЕТИЗМ Культурологічний словник СИНКРЕТИЗМ (від грец. об’єднання) – 1) Злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство від самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму, стоїцизму Сенеки й античних культів. Такий самий характер має й іслам, іудаїзм, сектантські віровчення та культ. С. свідчить про спільність і земний характер причин, які породжують релігію. 2) У філософії […]...
19. МІФОЛОГІЯ Культурологічний словник МІФОЛОГІЯ (від міф і…логія) – 1) Історичний тип світогляду на ранніх стадіях розвитку суспільства, що існує у формі переказів та обрядів, які утверджують прийняту в даному суспільстві систему цінностей (див. цінностей система) та норми поведінки. 2) Сукупність міфів будь-якого народу. 3) Спосіб духовно-практичного освоєння світу, форма суспільної самосвідомості та світосприйняття людини первісного докласового […]...
20. ТРИПІТАКА Культурологічний словник ТРИПІТАКА – канонічні зібрання текстів буддизму; записана у 80-х роках до н. е. санскритом; збереглася частково; окремі частини Т. дійшли до нас у перекладі на китайську та ін. мови Східної Азії....
21. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ Культурологічний словник ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ – прийняття християнства наприкінці Х ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався задовго до правління київського князя Володимира Святославовича і тривав багато десятиліть після нього. Серед панівних верств християнство поширилося вже в середині ІХ ст. У […]...
22. РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
23. МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ Культурологічний словник МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ – один з найшанованіших у християнстві святих. М. Ч. (260-343) – архієпископ м. Міри Лікійської обл. Малої Азії. Своїм чудотворством уславився ще за життя, що спричинилося, за твердженням церкви, до його канонізації невдовзі після смерті. З “Житій святих” відомо про участь М. Ч. у Нікейському соборі (325 р.), його боротьбу з […]...
24. Церква державна (церква, підпорядкована державі) Політологічний словник Церква державна (церква, підпорядкована державі)- гарантоване конституцією або іншим правовим актом у державі виняткове становище будь-якої релігії чи конфесії. Ознаками Ц. д. є також тісне персональне співробітництво церкви і держави. М. Головатий...
25. ІРЕДЕНТИЗМ Культурологічний словник ІРЕДЕНТИЗМ (італ. irredentismo, від irredento – незвільнений) – політичний і суспільний рух в Італії кінця ХІХ – початку ХХ ст. за приєднання до Італії земель, що були частково заселені італійцями і не ввійшли до складу Італії під час її возз’єднання....
26. ПОКРОВА Культурологічний словник ПОКРОВА – одне із значних свят православ’я, відзначається 14 жовтня за н. ст. Зміст свята становить ідея покровительства. За церковною версією, покладеною в основу П., у Влахернському храмі Константинополя 1910 р. юродивому Андрію і його учневі Єпифанію з’явилася в оточенні ангелів і святих Божа Мати, яка простягла над молільниками біле покривало (омофор). П. […]...
27. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 7. Релігія та церква в V – першій половині XI ст. 1. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства У середньовіччі християнська церква мала абсолютний вплив на духовне життя європейського суспільства. Вона формувала його релігійну свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи, проповідуючи її народам нові етичні […]...
28. ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ Культурологічний словник ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ (від грец. ellen – грек) – такий, що стосується епохи еллінізму; у Стародавній Греції та низці країн Малої Азії, Єгипту, Близького Сходу та Середньої Азії – остання чверть IV – І ст. до н. е. Епоха еллінізму характерна значним поширенням давньогрецької культури на ті землі, які увійшли до імперії Олександра Македонського, та […]...
29. КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих як осіб, що мають особливі заслуги перед Богом, можуть творити чудеса і бути посередниками та заступниками людей перед Богом. Ознакою К. с. є наявність відповідних свят, обрядів, молитов, церковних служб […]...
30. АКУЛЬТУРАЦІЯ Культурологічний словник АКУЛЬТУРАЦІЯ (англ. occulturation, від лат. ad і cultura – освіта, розвиток) – процеси взаємовпливу культур, внаслідок чого культура одного народу повністю або частково сприймає культуру іншого народу, зазвичай більш розвиненого. А. розглядають як багатоманітність процесів асиміляції й етнічної консолідації. Термін “А.” виник у 30-х роках ХХ ст. у США....
31. ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО Культурологічний словник ВІРИ, НАДІЇ, ЛЮБОВІ І СОФІЇ СВЯТО – день пам’яті чотирьох римлянок, замучених нібито римським імператором Адріаном у ІІ ст. за те, що вони прийняли християнство і відмовилися на суді зректися від своєї нової віри “без всякої боязні”. Дочки Софії, які одержали свої імена у відповідності з трьома християнськими чеснотами, зазнали страшних знущань, але […]...
32. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
33. АНГЕЛ Культурологічний словник АНГЕЛ (від грец. angelos – вісник) – згідно з віровченням іудаїзму, християнства та ісламу, створені Богом безтілесні надприродні істоти, що повідомляють людям його волю. У схваленому християнською церквою творі Діонісія Ареопагіта “Про небесну ієрархію” (за євангельським сказанням, автор жив у І ст. й був суддею афінського ареопагу – найвищого органу судової влади у […]...
34. ІМПОРТ Культурологічний словник ІМПОРТ – 1) Термін, усталений для стародавніх суспільств з розвиненою торгівлею; вказує на товарний характер, стандартизацію виробництва продукції та вивіз її для продажу або обміну, часом на значні відстані (аж до міжконтинентальних). Іноді вживається для позначення поодиноких речей немісцевого походження. 2) Ввезення товарів або капіталів будь-якою країною з-за кордону....
35. Конфесія Політологічний словник Конфесія (від лат. confesio – визнання, сповідування) – релігійне об’єднання, що має своє віровчення, культ й організаційну структуру. Поняття “К.” не тотожне поняттю “віросповідання”, оскільки реально церкви одного віросповідання можуть належати до різних конфесій. В Україні, за офіційною статистикою, на початку XXI ст. діяли релігійні організації 105 конфесій. Традиційно найвпливовішою К. в Україні […]...
36. ЙОРДАНЬ Культурологічний словник ЙОРДАНЬ (Водохреще, Богоявлення) – символ сили і могутності; день хрещення Господа; здоров’я, життя на землі; чистоти; світла; любові. Це велике церковне свято (19 січня за н. ст., 6 січня за ст. ст.). За Євангелієм, саме цього дня приблизно 2 тис. років тому 30-річний Ісус Христос прийняв хрещення від Івана Хрестителя (Предтечі) на річці […]...
37. УНІЯ ЦЕРКОВНА Культурологічний словник УНІЯ ЦЕРКОВНА (unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і духовних осіб (уніатів і православних), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У. ц. мали підтримку з боку польської державної […]...
38. БІБЛІЯ Культурологічний словник БІБЛІЯ (від грец. biblia – книги) – священна книга християнства та іудаїзму (Старий Заповіт). Виникла протягом І тис. до н. е. та І-ІІ ст. н. е. шляхом відбору, редагування та канонізації (грец. kanon – правило, зразок) текстів, які іудейські, а пізніше християнські традиції вважали богонатхненими. Складається з 2-х частин – Старого Заповіту, визнаного […]...
39. ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
40. НОВАТОРСТВО Культурологічний словник НОВАТОРСТВО (від лат. novator – оновлювач) – вияв ініціативи творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо....