КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА

Related posts:

1. КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА – вміст забрудників у повітрі, дія яких протягом 40 хв викликає зміни в характеристиці безумовного згинального рефлексу у кроликів....
2. КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища....
3. РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) Екологія – охорона природи РОДЮЧІСТЬ (ГРУНТУ) – сукупність властивостей грунту, здатних задовольняти потребу рослин у поживних речовинах, воді, повітрі, біотичному та фіз.-хім. середовищах. Усе це своїм комплексним впливом забезпечує формування врожаю с.-г. культур, а також біол. продуктивність прир. фітоценозів. Розрізняють Р. потенційну (прир.), що визначається прир. запасами в грунті поживних мін. і орг. речовин та […]...
4. ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПЕРВИННЕ – надходження в середовище забрудників, що безпосередньо утворюються під час перебігу прир., прир.- антроп. та антроп. процесів....
5. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
6. ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
7. М’ЯКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді....
8. ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ – кількісний вміст водяної пари у повітрі. Визначається В. п. абсолютна (маса водяної пари, г/м3) і відносна (відношення маси водяної пари, що утримується в повітрі, до макс. можливої маси та заданої т-ри, %)....
9. ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) – різниця між норм, (прир.) вмістом кисню в повітрі для даної місцевості (20,95 % за об’ємом або 23,14 % за масою) та фактичним його вмістом. Д. к. в повітрі великих міст досягає 1 %....
10. РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....
11. ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
12. ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ АТМОСФЕРНЕ – 1) прир. суміш газів, що склалася в ході еволюції Землі (див. Атмосфера); 2) повітря поза житловими або(чи) виробничими приміщеннями....
13. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
14. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
15. ГРАНИЧНОДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ – див. Концентрація граничнодопустима....
16. КУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ – нагромадження, зосередження, концентрування в організмі людини, тварин чи в навколишньому середовищі різних речовин (ліків, отрут, забрудників тощо)....
17. КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...
18. ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ХІМІЧНЕ – 1) зміни прир. хім. властивостей середовища, що перевищують середньобагаторічні коливання кількостей будь-яких речовин для даного періоду; 2) надходження в середовище хім. речовин, яких раніше в ньому не було, або наближення їх прир. конц. до рівня, що перевищує звичайну норму....
19. РАДІОНУКЛІДИ Екологія – охорона природи РАДІОНУКЛІДИ – радіоакт. елементи та їхні нестійкі ізотопи, які довільно розпадаються на ін. нукліди з швидкістю, що визначається періодом їхнього напіврозпаду. Одні Р. після розпаду перетворюються на стабільні елементи, ін., розпадаючись, перетворюються на ін. нестабільні Р., утворюючи цілу родину Р., яка закінчується стабільним елементом. Р. у розсіяному вигляді містяться у всіх […]...
20. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
21. ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ЕНДЕМІЧНЕ – захворювання, що спостерігається у людей протягом тривалого часу на певній обмеженій території і зумовлене прир. та соц. умовами. 3. е. може бути пов’язане зі стійкими прир. осередками інфекц. захворювань, тобто бути прир.-осередковим захворюванням (напр., чума), а також мати неінфекційну природу: ендемічне воло (в разі нестачі йоду у питній […]...
22. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
23. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – надходження в підземні води антроп. забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел. Нині процес 3. п. в. надзвичайно поширений, особливо у США та Зх. Європі. Забруднюються не тільки підземні води верхніх горизонтів (вода колодязів, неглибоких свердловин), а й артезіанські води глибших шарів землі. […]...
24. КЛІМАТ ПРИМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи КЛІМАТ ПРИМІЩЕННЯ – мікроклімат у внутрішніх приміщеннях будов. На К. п. впливають: температура (комфортною вважається від +18 до +26 С), вологість повітря (між 35 та 65 %), рух повітря, особливо за наявності кондиціонера (зі швидкістю не більше 1 м/с). Враховуються також радіоактивність, ел.-магн. поля, вміст у повітрі шкідливих речовин від лакофарбових […]...
25. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗНИЖЕННЯ ПРИРОДОЄМНОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ – частка прир. речовини в усередненій одиниці сусп. продукту істор. невпинно знижується. Однак це не означає, що в процес виробництва залучається все менше прир. речовин. Навпаки, кількість їх збільшується. Пояснюється це мініатюризацією виробів, заміною прир. матеріалів та продуктів на штучні, заміною матер. відносин на інформ. […]...
26. САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє вміст у воді кисню, адже всі процеси розкладання відбуваються з його поглинанням....
27. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі....
28. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
29. ЙОНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ЙОНІЗАЦІЯ – утворення йонів з електронейтральних частинок середовища. Зумовлюється різними чинниками (ел. розряд, нагрівання, фотойонізація тощо). Здатність до Й. повітря виявляє і рослинність. Напр., у ліс. повітрі ступінь Й. у 2-3 рази вищий, ніж у житлових приміщеннях. Найвищу йонізаційну здатність, яка викликає підвищення конц. корисних для організму людини йонів, мають дуб, […]...
30. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
31. ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від впливу людини на прир. процеси або є наслідком віддаленого опосередкованого впливу людини на природу. Від 3. п. слід відрізняти вужче поняття прир. забруднення, що відбувається без жодного впливу людини на […]...
32. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
33. ГАЗИ ГОРЮЧІ Екологія – охорона природи ГАЗИ ГОРЮЧІ – гази, здатні горіти в повітрі (без вибуху). Найпоширенішим є метан (до 99 %) та його гомологи. Розрізняють прир. та штучний Г. г. (останній добувають за допомогою газифікації)....
34. ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЗАПАС ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН (У ГРУНТІ) – заг. вміст поживних речовин у певному шарі грунту. Виражається в кг/га....
35. ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕВОЛЮЦІЇ – будь-який чинник-1, що змушує живе спадково (спадкоємно для надорганізмених прир. систем) змінюватися або, навпаки, зберігати власні структуру та функції. Ч. е. діє у всій ієрархії прир. систем. Розглядаючи природу загалом, термін “Ч. е.” застосовують не лише до живого, а й до неживих прир. систем – Ч. е. Землі, […]...
36. СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ – стічні води, що містять домішки забрудників у кількостях, які перевищують ГДК....
37. ОДОРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ОДОРИЗАЦІЯ – 1) додавання до газу пахучих речовин, які сигналізують про його витікання з газопроводів або посудин; 2) розпилення в повітрі приміщень речовин з приємним запахом....
38. ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА Екологія – охорона природи ЧИННИКИ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА – будь-який прир., прир.-ант – роп. та соц. чинник, що помітно впливає на будь-які сторони виробничої і невиробничої діяльності людей....
39. РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНІ – об’єкти і явища прир. та антроп. походження, які використовуються з метою організації оздоровлення, відпочинку й туризму. Розрізняють Р. р. прир. (прир.-терит. комплекси, їх компоненти та окремі властивості) і культ.- істор. (різні пам’ятки історії, архітектури, археології, мистецтва, природи тощо)....
40. СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) Екологія – охорона природи СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) – сукупність газоподібних забрудників, пилових часточок та крапель туману....