КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12


Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 53. КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

1. У чому своєрідність римського мистецтва?

Визначальний вплив на мистецтво Риму справили культурні досягнення давніх греків. Особливо помітний цей вплив у скульптурі, адже багато відомих давньогрецьких творів дійшли до нас у копіях римських скульпторів. Що ж до власних досягнень, то римляни перевершили греків у мистецтві скульптурного портрета. Римські скульптори не так ідеалізували зображених, як прагнули досягти портретної схожості, передати риси характеру, внутрішню енергію. Це, однак, не означає, що римській скульптурі взагалі не властива ідеалізація. Частина портретів виконана в грецьких традиціях, що передбачали створення ідеального образу могутнього й мудрого правителя. (Знайдіть ці твори в підручнику.)

Розвивався й інший різновид скульптури – рельєф. Рельєфними композиціями прикрашали храми, вівтарі, тріумфальні арки та колони. Ви вже дізналися

про найпопулярніший у Римі різновид рельєфного зображення – історичний рельєф. Прикладом такого рельєфу є зображення на колоні Траяна, присвячені підкоренню даків римлянами.

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

1. Стінописи з архітектурними пейзажами вілли в Боскореале (Помпеї).

2. Мандрівні музики. Мозаїка з Помпей.

Про розвиток давньоримського живопису свідчать настінні розписи та мозаїки, знайдені після розкопок Помпеїв та Геркуланума. Часто в центрі стіни розміщували великі картини на міфологічні та історичні сюжети. Траплялися й сцени побуту, портрети, фантастичні й реальні пейзажі. Унікальним зразком римських настінних розписів є відомі вам фрески з вілли Містерій у Помпеях із зображенням на повний зріст учасників релігійного дійства на с. 244 підручника.

– Чим відрізнялося мистецтво портрета в Давній Греції та Римі? Роздивіться скульптурний портрет Марка Аврелія. Порівняйте його із зображеннями на рельєфах та кінній статуї на с. 240. Чи можна твердити, що зображено ту саму людину? Чому?

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

Марк Аврелій.

Як, на вашу думку, римські митці досягли ефекту відтворення в скульптурному зображенні внутрішнього світу портретованого? (Поділіться міркуванням на прикладі розглядуваних пам’яток).

Працюймо самостійно.

Завдання 1. Роздивіться портрети та прочитайте уривки з твору Светонія “Життя дванадцяти цезарів”. Доберіть до кожного скульптурного портрета уривок, який стосується зображеного історичного діяча.

Зробіть висновок про особливості римського скульптурного портрета.

– Портрету Октавіана Августа відповідає уривок №_, тому що…

– Портрету Нерона відповідає уривок №_, оскільки

– Портрету Веспасіана відповідає уривок №_, бо…

Особливостями скульптурного портрета в Давньому Римі було те, що римські митці…

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

A. “Зросту він був приблизно середнього, волосся рудувате, обличчя швидше гарне, ніж приємне, очі сірі й трохи короткозорі, шия товста. Проте здоров’ю його позаздрив би будь-хто: за чотирнадцять років він хворів тільки три рази. Волосся він завжди завивав кучерями й укладав рядами, а під час грецької їзди навіть відпускав їх на потилиці…”.

Б. “Зросту він був доброго, будови міцної й кремезної, з суворим виразом обличчя… Зовнішнього блиску він анітрохи не прагнув, і навіть у день тріумфу не втримався, щоб не сказати: “Так мені, старому: як дурень, захотів тріумфу, немов предки мої його заслужили або сам я міг про нього мріяти!”. Назавжди зберіг невибагливі смаки простої людини і терпіти не міг чоловіків, які приділяли своїй зовнішності надмірну увагу”.

B. “З виду він був гарний і в будь-якому віці зберігав привабливість. Обличчя його було спокійним і ясним, говорив він або мовчав. Очі в нього були світлі й блискучі; він прагнув, щоб у них бачили якусь божественну силу. Волосся мав рудувате й трохи кучеряве, вуха – невеликі, ніс – з горбинкою і загострений… Своє кволе здоров’я він підтримував турботливим доглядом”.

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

Реконструкція внутрішньої частини базиліки Максенція.

2. Чому талант римських архітекторів найяскравіше засвідчують громадські споруди?

Римські архітектори, так само, як і скульптори, творчо використовували грецький досвід та традиції етрусків. Проте якщо греки понад усе цінували в архітектурі витончені й довершені форми, то римляни віддавали перевагу інженерним якостям. У всьому давньому світі римська архітектура не має собі рівної за різноманітністю типів споруд та грандіозністю.

Римляни будували кам’яні мости через ріки, багатоповерхові будинки з водогоном, каналізацією, опаленням. Спорудження водогонів давало змогу безперебійно постачати в римські міста воду з гірських джерел. Свинцевими й керамічними трубами, прокладеними в акведуках, вода надходила до будинків. Міста прикрашали фонтани. Особливим типом споруд були терми – римські лазні.

У Римі та провінціях архітектори будували великі громадські споруди – базиліки, які призначалися для судових засідань, були місцем укладання торгових угод та ділових зустрічей. Розташовувалися вони здебільшого біля форумів або на них. Близько 310 р. на римському форумі було збудовано грандіозну базиліку імператора Максенція площею 6 тис. кв. м.

Римляни прокладали добротні дороги, якими з великою швидкістю могли пересуватися війська. Утіленням міці й величі Риму були тріумфальні арки та колони, що прославляли звитягу римської зброї. Тріумфальні споруди зводили не тільки в Італії, але й у провінціях.

Найбільшою спорудою тогочасного Рима був Великий цирк (Циркус Максимус). Римський цирк мав арену видовженої форми, яка призначалася для кінних змагань – перегонів колісниць. Ця споруда могла вмістити більше 250 тисяч глядачів.

Характерною особливістю римських міст були амфітеатри. Якщо греки облаштовували свої театри просто неба, місця для глядачів розташовуючи на схилі пагорба, то римляни зводили для театрів спеціальні замкнуті багатоярусні будівлі в центрі міста з місцями навколо арени. Найвідомішою спорудою Рима й досі залишається грандіозний амфітеатр Флавіїв – Колізей (від латинського colosseus – “гігантський, величезний”). Його будували 5 років за часів правління Веспасіана та його сина Тита. Навіть нині він вражає своїми розмірами: 188 м завдовжки та 156 м завширшки. Арена – 86 на 54 м. Загальна площа – 29 тис. кв. м. У Колізеї могло розміститися 50 тис. глядачів.

Базиліки – прямокутні, витягнуті в довжину будівлі з великим залом, розділеним рядами колон або арок на декілька приміщень. Згодом базиліка стала одним з основних типів християнських храмів.

Цирком (з латини “коло”, “навколо”) римляни називали простір без кутів, навколо якого розташовувалися місця для глядачів.

Амфітеатр (від лат. “амфі”, що означає “з усіх боків”, “навкруги”) – споруда для видовищ, де місця для глядачів оточують арену з усіх боків.

1. Які зі споруд імператори використовували для посилення своєї влади та особистого авторитету, а які – для возвеличення Риму? Наведіть аргументи.

2. Про що свідчить той факт, що найвеличніша споруда Рима була місцем споглядання смертельних двобоїв гладіаторів?

Працюймо самостійно. Завдання 2. Роздивіться ілюстрації, на яких зображено: 1) найвищий давньоримський акведук Пон-дю-Гар (Франція); 2) найбільшу споруду тогочасного Рима – Великий цирк (реконструкція); 3) найвідоміший амфітеатр Флавіїв – Колізей; 4) арку Септимія Севера з римського форуму; 5) базиліку Ульпія на форумі Траяна (реконструкція); 6) колону імператора Марка Аврелія. Установіть відповідність між назвами та зображеннями, одним-двома реченнями поясніть призначення споруд.

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

3. Які інженерні та архітектурні відкриття втілено в Пантеоні?

– Що будують зображені на малюнку майстри? – Про які досягнення давньоримських інженерів свідчить ілюстрація? – Що потрібно було знати інженерам, аби будувати подібні споруди?

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

Арка – дугоподібне перекриття отвору в стіні або простору між двома опорами. Ряд однакових за формою і розміром арок, що спираються на колони або стовпи, називають аркадами.

Ще в 2 столітті до н. е. римські будівельники винайшли бетон, основним складником якого був місцевий вулканічний пісок, що надавав суміші майже кам’яної міцності. Це дало змогу широко застосовувати купольні конструкції. Найхарактерніший елемент римської архітектури – арка. Від арки походить і купол (склепіння) – перекриття будівлі, що має опуклу форму.

Неперевершеним зразком римської купольної споруди є Пантеон – “храм усіх богів”, купол якого до кінця 19 століття залишався найбільшим у світі. Цю найдосконалішу архітектурну та інженерну споруду Рима побудовано в 2 ст. за імператора Адріана на місці попереднього храму. Купол Пантеону сягає в діаметрі 43 м. Щоб втримати склепіння такої ваги, довелося зробити стіни завтовшки 6 метрів. Досконалість споруди виявляється в дивовижній співмірності пропорцій: діаметр будівлі майже дорівнює її висоті, а висота купола дорівнює висоті стін, на які він спирається.

Пантеон – перший античний храм, у якому акцент у сприйнятті перенесено із зовнішнього вигляду на внутрішнє оздоблення. Усередині Пантеон має двох’ярусну стіну з колонами й нішами, прорізану склепінчастими арками. На другий, менший і більш плаский, ярус спирається купол. Купол має п’ять рядів квадратних заглиблень і завершується отвором діаметром 9 метрів – “Оком Пантеону”. Крізь нього в храм проникає денне світло й повітря. Пантеон – єдина велика споруда Давнього Риму, яка збереглася до сьогодні не в руїнах.

1. Які відкриття дали змогу будівельникам зводити надзвичайно складні за архітектурною конструкцією споруди? 2. Наведіть приклади будівель, у яких використано арки та аркади.

Працюймо самостійно.

Завдання 3. Назвіть не менше трьох архітектурних особливостей, що відрізняють Пантеон від інших грецьких та римських храмів.

КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12

1. Внутрішній вигляд Пантеону. Картина 18 ст.

2. Пантеон в Римі. Сучасне фото.

Латинський напис на фронтоні: “М. AGRIPPA L F COS TERTIUM FECIT” означає: “Марк Агріппа, обраний консулом утретє, спору due це”. Проте будівля була зведена близько 126 p., під час правління імператора Адріана: його біограф повідомляє, що імператор відновив Пантеон і багато інших храмів, зберігши імена їхніх засновників. Висловте припущення, чому Адріан не увічнив написом власне ім’я.

Що мав на увазі римлянин, характеризуючи римську архітектуру словами: “Кам’яні громади не можна порівнювати з безглуздими пірамідами Єгипту чи з найславетнішими спорудами греків”?

Порівняйте досягнення греків і римлян в архітектурі та образотворчому мистецтві. Як ви вважаєте, у чому греки перевершили римлян, а римляни – греків? Які досягнення римської архітектури та мистецтва успадкувала сучасна культура?



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Ділення трицифрового числа на одноцифрове.
Ви зараз читаєте: КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12