КУМУЛЯЦІЯ

Related posts:

1. КУМУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНА – підсумовування функціональних змін окремих органів або систем організму, викликаних дією отрутохімікатів. Для гігієнічної класифікації отрутохімікатів одним із показників є коеф. кумуляції – відношення сумарної дози речовини, що викликає загибель 50 % дослідних тварин при багаторазовому її застосуванні, до дози, що викликає смерть у 50 % дослідних тварин при […]...
2. КУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНЮВАЧІВ Екологія – охорона природи КУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНЮВАЧІВ – накопичення шкідливого ефекту від багаторазового впливу забруднювачів....
3. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
4. АНТИТОКСИНИ Екологія – охорона природи АНТИТОКСИНИ – захисні речовини, які утворюються в організмі в разі потрапляння в нього отрут, для нейтралізації біол. токсинів, які можуть синтезуватися певними бактеріями (збудниками дифтерії) або вноситися в організм з укусами змій, скорпіонів, у разі споживання отруйної їжі. Для Нейтралізації токсинів в організмі людини часто використовують А. тварин, які отримують внаслідок […]...
5. БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
6. ПОЛІБІОНТ Екологія – охорона природи ПОЛІБІОНТ – організм, що живе в середовищі кількох фаз або агрегатних станів (у воді, грунті, льоді тощо) або в організмі хазяїна (для паразитів), що мешкає в середовищі різних фаз....
7. КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...
8. АДЕКВАТНІСТЬ Екологія – охорона природи АДЕКВАТНІСТЬ – відповідність, тотожність змін процесу, явища тощо тим змінам, які відбуваються в ін. процесі чи навколишньому середовищі....
9. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
10. АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ – нагромадження в живих організмах хім. речовин, що забруднюють середовище проживання, внаслідок засвоєння їх у процесі харчування і контакту з середовищем. Оскільки об’єм спожитої протягом тривалого часу їжі значно перевищує масу споживача, а забрудники далеко не завжди повністю виводяться з організму з виділеннями, на кожному наступному трофічному рівні […]...
11. КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ – кількість забруднювальних речовин у певному об’ємі або одиниці маси повітря, води, грунту чи ін. середовища....
12. ЗАРАЖЕНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗАРАЖЕНІСТЬ – перевищення допустимого вмісту шкідливих речовин у середовищі чи організмі, іноді – живих істот, особливо в разі паразитичних, мікробних чи вірусних захворювань....
13. НОРМА ВИКИДУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИКИДУ – сумарна кількість газоподібних і/або рідких відходів, яка дозволяється підприємству для скидання в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається з розрахунку, що кумуляція шкідливих викидів для всіх підприємств даного регіону не створює в ньому конц. забруднювальних речовин, що перевищує ГДК....
14. АКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ – процес нагромадження на поверхні Землі, в організмах, на дні прир. і штучних водних басейнів, у відстійниках інж. споруд продуктів ерозії та абразії, води, солей, Орг. решток, різноманітних забрудників внаслідок діяльності вітру, вод, що течуть, льодовиків, вулканів, моря та ін. геол. і біол. чинників....
15. РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та радіоакт. забрудників середовища....
16. ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ (Г. Ф. ХІЛЬМІ) – індивід, система, що функціонує в середовищі з нижчим рівнем організації, ніж її власний рівень, є приреченою: поступово втрачаючи свою структуру, вона через деякий час розчиниться в навколишньому середовищі....
17. КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДК) – норматив, кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка при постійному контакті або впливі за певний проміжок часу практично не впливає на здоров’я людини і не викликає негативних наслідків у її потомства. Встановлюється законодавчо або рекомендується компетентними установами (напр., комісіями). Останнім часом у разі визначення ГДК враховують не […]...
18. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
19. СЕДИМЕНТАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕДИМЕНТАЦІЯ – 1) осідання завислих у рідині твердих часточок; 2) сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі....
20. ТОКСИКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ТОКСИКОЛОГІЯ – наука про отрути, їхню дію на організм, засоби боротьби з отруєннями та можливості використання отрут у різних галузях біології і медицини....
21. СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ Екологія – охорона природи СТІК ЗАБРУДНЕНИЙ – стічні води, що містять домішки забрудників у кількостях, які перевищують ГДК....
22. ТРУБА ДИМОВА Екологія – охорона природи ТРУБА ДИМОВА – споруда для створення тяги та відведення продуктів згоряння з різних печей в атмосферу. Залежно від висоти Т. д. знижує приземну конц. забрудників, але збільшує ареал їх поширення в просторі....
23. ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД – надходження в підземні води антроп. забрудників з поверхні землі, звалищ, підземного захоронення відходів та ін. джерел. Нині процес 3. п. в. надзвичайно поширений, особливо у США та Зх. Європі. Забруднюються не тільки підземні води верхніх горизонтів (вода колодязів, неглибоких свердловин), а й артезіанські води глибших шарів землі. […]...
24. СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) Екологія – охорона природи СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ (ВОЛОГИЙ) – сукупність газоподібних забрудників, пилових часточок та крапель туману....
25. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
26. ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ – утворення (синтез) небезпечних забрудників унаслідок перебігу фіз.-хім. процесів, що відбуваються безпосередньо у середовищі. Окремі реагенти такої взаємодії можуть бути безпечними. Так, з нетокс. компонентів може утворюватися отруйний газ фосген; хім. інертні біля поверхні землі фреони у стратосфері вступають у фотохім. реакції з утворенням йонів, які каталізують процес руйнування […]...
27. МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – концентрування та розрідження населених пунктів, що закономірно виникають, у т. ч. утворення міських поселень....
28. СМОГ ЛЬОДЯНИЙ Екологія – охорона природи СМОГ ЛЬОДЯНИЙ – сукупність газоподібних забрудників, пилу та кристалів льоду, які виникають під час замерзання крапель туману та випаровувань....
29. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ, апробіонт – фіз., хім. пристрій або біол. об’єкт, який виявляє наявність, аналізує якісний та кільк. склад забрудників у довкіллі....
30. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
31. НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАСЕЛЕННЯ – 1) люди, які проживають на певній території (обл., місто, країна); 2) сукупність усіх особин тварин різних видів, що мешкають у середовищі певного простору....
32. КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОРОГОВА – вміст забрудників у повітрі, дія яких протягом 40 хв викликає зміни в характеристиці безумовного згинального рефлексу у кроликів....
33. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
34. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
35. ДЕТЕРГЕНТ(И) Екологія – охорона природи ДЕТЕРГЕНТ(И) – поверхнево-активні синт. речовини, що застосовують у пром-сті і побуті як мийні засоби та емульгатори. Є одними з основних хім. забрудників водойм, майже не розкладаються мікроорганізмами....
36. МОЗОК Екологія – охорона природи МОЗОК – керівна підсистема в організмі вищих тварин і людини. Кількість клітин М. – нейронів – досягає у людини добутку кількох одиниць на 109 (за ін. джерелами – 1011), опорних та живильних клітин – х 109. М. середньої за здібностями людини протягом усього життя засвоює та переробляє приблизно 1016 бітів інформації. […]...
37. ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і соц. невиправданий....
38. МЕТАБОЛІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАБОЛІЗМ, обмін речовин – сукупність хім. процесів, що відбуваються в організмі і становлять основу його життєдіяльності. Часто цей термін застосовують щодо обміну речовин та енергії. Терміном “М.” позначають і проміжний обмін – перебіг процесів перетворення речовин всередині клітини....
39. СЕПСИС Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо)....
40. ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що мешкає у середовищі двох різних фаз....