ЛАНДШАФТ ВІДБОРУ

Related posts:

1. ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АГРОКУЛЬТУРНИЙ – ландшафт, прир. рослинність якого значною мірою замінена посівами с.-г. культур. Синонім – ландшафт с.-г....
2. ЛАНДШАФТ ОХОРОННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОХОРОННИЙ – ландшафт, в якому заборонені або регламентовані всі чи деякі види госп. діяльності....
3. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
4. ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АРИДНИЙ – ландшафт пустель, напівпустель, степів із сухим теплим або жарким кліматом, в якому формуються специф. біогеоценози....
5. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
6. ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ АНТРОПОГЕННИЙ – геогр. ландшафт, створений внаслідок цілеспрямованої діяльності людини. Л. а. змінений настільки, що іноді відбувається мимовільна зміна прир. ландшафту, заміна екол. компонентів. Л. а. займає майже половину площі суходолу планети. На відміну від прир. ландшафтів, де прир. процеси саморегулюються, розвиток Л. а. контролюється людиною....
7. ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ПОРУШЕНИЙ – тип антроп. ландшафту, який виник Внаслідок нерац. використання прир. ресурсів....
8. Поняття про ландшафт лісовий та лісопарковий ландшафт Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 3. ЛІСОВІ ТА ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 3.1 Поняття про ландшафт лісовий та лісопарковий ландшафт Г. Ф. Морозов розумів ліс як явище географічне, а М. О. Ткаченко – автор першого капітального підручника “Общее лесоводство” – як “елемент географічного ландшафту”. Ландшафт – від нім. Landschaft – […]...
9. ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ТЕХНОГЕННИЙ – різновид антроп. ландшафту, особливості формування і структури якого зумовлені виробничою діяльністю людини з використанням потужних техн. засобів....
10. ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ – приурочена до певного типу мезорельєфу ділянка поверхні, єдина за складом та кількістю основних хім. елементів грунту, підгрунтя, а також за типом їхньої міграції....
11. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
12. УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – сукупність усіх чинників навколишнього середовища, що впливають на окремі особини, популяції чи угруповання....
13. ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ВИЖИВАННЯ, виживаність – 1) кількість особин (у відсотках), які збереглися в популяції за певний інтервал часу; 2) ступінь збереження популяції або виду в умовах довкілля. В. розуміється істор. або еволюц., тобто за порівняно короткий і тривалий періоди. В. – пересічна для популяції вірогідність збереження особин кожного покоління за певний проміжок часу. […]...
14. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
15. СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СМЕРТНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – загибель особин у даних умовах середовища, яка змінюється залежно від умов довкілля та стану популяції. Існує певна теор. мінім, смертність – стала величина, яка характеризує загибель особин за оптим. умов, коли на популяцію не впливають лімітуючі чинники. Виділяють також специф. смертність, яку звичайно виражають як відсоток числа особин, […]...
16. Додаток 7 ПОРЯДОК проведення конкурсного відбору регіональних і галузевих інноваційних програм, які впроваджуватимуться за рахунок бюджетних коштів ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Додаток 7 ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного агентства України з інвестицій та Інновацій 17.10.2007 N 105 Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України 29 жовтня 2007 р. За К 1224/14491 ПОРЯДОК Проведення конкурсного відбору Регіональних і галузевих інноваційних програм, які впроваджуватимуться за рахунок бюджетних коштів 1. Цей Порядок визначає механізм проведення на конкурсних засадах відбору регіональних і […]...
17. МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ Екологія – охорона природи МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ – числове (у вигляді системи рівнянь) вираження парних зв’язків (напр., залежності чисельності популяції рослинної тварини від чисельності популяції хижака). Змінюючи числове значення одного з показників, введених до моделі, можна спостерігати, як змінюватимуться інші, тобто як поводитиме себе змодельована система за певних умов. Передумовою створення правильної математичної моделі слугують накопичені […]...
18. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
19. Репродуктивний потенціал ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.2. Репродуктивний потенціал Чисельність популяції, в першу чергу, визначається здатністю до розмноження її особин в конкретних умовах середовища. Кожній популяції властивий свій репродуктивний потенціал. Під репродуктивним потенціалом розуміють швидкість, з якою могла б рости чисельність популяції за умов необмеженого простору, багатства їжі, відсутності хижаків та паразитів, […]...
20. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
21. ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ ПОПУЛЯЦІЇ – різниця між народжуваністю і смертністю в популяції....
22. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТ, енвайронменталіст – фахівець з питань навколишнього середовища (еколог, учений-гігієніст, фахівець з ландшафтної архітектури, працівник служби санітарії і комунальної гігієни тощо). Прихильник бережливого ставлення до навколишнього середовища, учасник Руху за охорону природи (архіт. споруд, істор. пам’ятників та ін.)....
23. СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – віково-статевий, ген., фенотипічний та ін. склад популяції. Різка зміна С. п. спричинює її поступову деградацію....
24. ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
25. РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
26. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
27. Підсумок розділу ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Підсумок розділу 11. Вивчення цього розділу скероване на усвідомлення значення популяції як структурної одиниці виду та об’єкту господарського використання. Скеровувати розвиток популяції в бажаному напрямку можна лише на основі знань про біологічні особливості виду, загальних закономірностей структури, динаміки та швидкості росту його популяцій із врахуванням впливу […]...
28. ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ Екологія – охорона природи ПРОСТІР ЖИТТЄВИЙ – 1) середня площа, що припадає на одну особину даної популяції та забезпечує норм, існування особини у складі популяції; 2) територія, необхідна для задоволення всіх потреб однієї людини за даних сусп. умов. Включає площі, необхідні для виробництва їжі, вирощування техн. культур, будівництва пром. об’єктів з їхньою інфраструктурою (житлових комплексів, […]...
29. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
30. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
31. Прогнозування норм експлуатації популяцій ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.2. Прогнозування норм експлуатації популяцій Популяція живих організмів практично завжди виступає як основна одиниця використання та керування її розвитком. В усіх випадках Використання ресурсів живої природи повинно базуватися на здатності популяції до саморегуляції своєї чисельності і до поступового відновлення біологічного потенціалу після вилучення певної кількості особин. […]...
32. СТЕНОТЕРМНІСТЬ Екологія – охорона природи СТЕНОТЕРМНІСТЬ – здатність організмів існувати лише при сталій або маломінливій т-рі середовища. С. Найбільш виражена у водяних та грунт, організмів, а також у мешканців печер....
33. БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ – сукупність процесів, які спричинюють вибіркове знищення або запобігають розмноженню менш пристосованих до навколишнього середовища організмів, внаслідок чого зберігаються більш пристосовані (природний добір). Включає всі внутрішньовидові та міжвидові відносини, а також взаємовідносини організмів з абіотичними чинниками, їх передумовами є гетерогенність особин у будь-якій популяції, зумовлена їхньою мінливістю. Поняття […]...
34. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ: Нейтралізм – відсутність взаємовпливу; Пряма конкуренція – активна протидія однієї популяції ін.; Опосередкована конкуренція – сумісне використання певного чинника або ресурсу, але без прямих зіткнень між популяціями; Аменсалізм – пригнічення однієї популяції ін., яка не зазнає зворотного впливу; Паразитизм – життя одних організмів за рахунок тканин чи соків […]...
35. ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕОГЕНЕТИЧНИЙ (Д. В. РУНДКВІСТА) – мінералогічні процеси в короткі інтервали часу немовби повторюють (у зміненому вигляді, з особливостями) заг. історію геол. розвитку, або, ін. словами, геол. процеси розвитку односпрямовані в масштабах геоеволюції. Розрізняють 8 масштабів геоеволюції: 1) заг. еволюція Землі – 1 млрд років; 2) еволюція в межах геол. мегациклу […]...
36. СКОПЕ Екологія – охорона природи СКОПЕ – див. Науковий комітет з проблем навколишнього середовища....
37. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
38. АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови для його проживання, але де він був винищений, зокрема людиною....
39. ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ Біологія – універсальний довідник ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЇ У природі будь-який біологічний вид складається з великої кількості популяцій, які так чи інакше ізольовані одні від одних. З екологічної точки зору популяція розглядається як основна ланка угруповання живих організмів. Вона має характерні ознаки. Просторова структура популяції – визначається характером розміщення організмів у межах […]...
40. ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – комплекс міжнародних, нац. (держ.), регіональних та локальних адміністративних, правових, технол., планових, управлінських, екон., соц., політ, та сусп. заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища загалом або прир. середовища людини....