Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці

Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці – поступове скасування країнами Заходу встановлених ними кількісних обмежень у зовнішній торгівлі. Теоретична основа такої політики – положення А. Сміта і Д. РІкардо про доцільність вільної торгівлі (див. Концепції світової торгівлі). На початку XX ст. представники неокласичної школи політекономії визнали два випадки, за яких політика протекціонізму вигідніша, ніж вільна торгівля: 1) становлення нової галузі та формування в ній конкурентних фірм (поки молоді національні компанії неспроможні конкурувати з іноземними, галузь повинна бути тимчасово захищена протекціоністськими заходами); 2) запровадження оптимального зовнішньоторговельного тарифу (мито й скорочення імпорту змушує іноземних експортерів знизити ціни на товари для збереження ринків збуту, що поліпшує умови торгівлі для країни, яка запровадила митні тарифи). Оптимальним вважався тариф, за якого позитивний ефект від поліпшення умов торгівлі перевищував негативний наслідок від його запровадження і підвищував добробут країни. Розмір оптимального тарифу залежить від частки експорту в національному доході та еластичності пропозиції споживання в країні-експортері. Чим більша частка експорту в національному доході, тим відчутніше поліпшення умов торгівлі для країни-імпортера. На зміну протиставленню вільної торгівлі й протекціонізму за сучасних умов прийшла нормативна теорія зовнішньоторговельної політики, згідно з якою країна залежно від конкретних умов використовує різні види державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, застосовує неоднакові форми й методи протекціоністської політики. Так, після другої світової війни в зовнішній торгівлі набули поширення кількісні обмеження. У країнах Західної Європи було заборонено експорт сировини і матеріалів, різко обмежено імпорт готової продукції. Після відбудови в них зруйнованого економічного потенціалу ОЕСР прийняла “кодекс лібералізації”, згідно з яким учасники цієї міжнародної економічної організації зобов’язалися поступово лібералізувати більшість експортно-імпортних операцій. На початку 50-х країни – учасниці ОЕСР скасували кількісні обмеження...

у взаємній торгівлі (на 50%), а в другій половині 50-х-у 60-х – у зовнішній торгівлі промисловими товарами. Із створенням митних союзів економічна теорія аналізує їх вплив на сферу торгівлі, оперуючи поняттями “ефект сприяння торгівлі” та “ефект стримування торгівлі”. Перший виникає за наявності всередині митного союзу (де відбувається вільна торгівля) ефективнішого переміщення виробничих ресурсів із країни з вищими витратами на виробництво товару в країну з нижчими витратами. Ефект стримування торгівлі виникає у разі, коли найефективніше виробництво товару має місце за межами митного союзу, а дешевший імпорт з країни – не члена цього союзу – замінюється дорожчим імпортом з країни – члена митного союзу. В межах митного союзу найвищого ефекту сприяння торгівлі досягають за умови, що країни-партнери здійснюють не обмін промислових товарів на сільськогосподарську продукцію, а торгують цією продукцією. Тому митний союз вигідний для країн з однаковою структурою виробництва і значними розбіжностями у витратах на виробництво однакових товарів. Водночас “ефект стримування торгівлі” дає певні вигоди споживачам, оскільки імпорт товарів з країни – члена митного союзу може бути дорожчим (щодо витрат виробництва), ніж імпорт з третьої країни (дешевший для споживачів, оскільки не обкладається митом). У зіставленні двох ефектів важливим є співвідношення обсягів внутрішньої торгівлі та імпорту з третіх країн. Митний союз вигідніший для країн з невеликою часткою зовнішньої торгівлі порівняно з обсягом внутрішньої. Вагому роль у здійсненні Л. у з. п. відігравав ГАТТ, однак на початку 90-х близько 25% світової торгівлі гальмувалося тарифними бар’єрами цієї організації. 1. 1. 1995 на її основі було створено Світову організацію торгівлі (СОТ) зі статусом міжнародної юридичної особи, яка дещо послабила тарифні бар’єри (див. Світова торгівля).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Лібералізація у зовнішньоторговельній політиці