ЛИНЯННЯ

Related posts:

1. ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
2. Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
3. СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ОРГАНІЗМІВ – здатність організмів протистояти екстремальним і стресовим впливам зовн. середовища. Основними засобами подолання цих впливів є мобілізація внутр. резервів (ферментативного, гормонального та нервового регулювання) і відповідної поведінки, в т. ч. перехід у стан спокою, або анабіозу....
4. Неповнолітні Неповнолітні – особи, які не досягли віку, з якого закон визнає їх повністю дієздатними. В Україні Н. визнаються особи, які не досягли 18-річного віку. Враховуючи фізіологічні, психологічні і соціальні особливості Н. різного віку, законодавство встановлює певні обмеження щодо вчинення Н. дій, з якими пов’язане настання певних правових наслідків....
5. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
6. СТАДО Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С. становлять взаємовідносини домінування – підпорядкування, які базуються на індивід, відмінностях між особинами. Для С. характерна наявність відносно постійного лідера, котрий своєю […]...
7. ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
8. ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІАЛЬНІСТЬ – 1) механізм самороз’єднування в просторі особин і груп організмів; 2) властивість більшості тварин триматися певної території чи акваторії впродовж життя й охороняти цей простір від проникнення ін. особин того самого виду....
9. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...
10. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
11. МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА – зміни ознак організму, що відбуваються під впливом чинників зовн. середовища, не порушують генотип і не зберігаються в разі статевого розмноження. При М. ф. в організмах з однаковою спадковою основою виникають зміни (модифікації), що не передаються наступним поколінням і виявляються в різноманітності особин....
12. ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНВЕРСІЯ ФЕНОЛОГІЧНА – зміна багаторічної послідовності настання фенологічних (сезонних) явищ....
13. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
14. ІЗОФЕНИ Екологія – охорона природи ІЗОФЕНИ – ізолінії настання або тривалості певного фенологічного (сезонного) явища, напр. розпускання сережок ліщини....
15. УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ – саморегуляція прир. системи на основі речовинно-енергет. та інформаційних прямих і зворотних зв’язків між підсистемами та ін. її частинами, спрямована на підтримання певних кільк. характеристик, структури й розвитку системи як цілого....
16. Безробіття населення Додаток Таблиця 8 Безробіття населення Безробітне населення працездатного віку, зареєстроване у державній службі зайнятості Потреба в робочій силі, на кінець року Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце, вакантну посаду, на кінець року Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні В середньому, тис. осіб У % до Економічно активного населення працездатного віку Населення працездатного […]...
17. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1.3.3.11. Нейрогуморальна регуляція процесів росту і розвитку Швидкість росту різних органів і тканин неоднакова, що призводить до певних диспропорцій тіла людини в ембріогенезі і після народження. Регуляція росту складна. Важливе значення мають генетична конструкція і фактори зовнішнього середовища. […]...
18. Поняття “вид” та “популяція” – ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. БІОСФЕРА Поняття “вид” та “популяція” Вид – сукупність особин, що характеризуються спадковою подібністю морфо-фізіологічних особливостей, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають визначений ареал. Види біологічно ізольовані один від одного. Структурною одиницею виду є популяція. Популяція – відносно […]...
19. РЕПРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення особин у процесі розмноження. Органи, які беруть участь у розмноженні організми, наз. репродуктивними. Величина популяційної Р. (чиста Р.) визначається сумою добутків значень виживання, характерного для даного віку особин, і народжуваності, специф. для цього віку (кількість потомків на одну самку)....
20. ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА Екологія – охорона природи ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА – територія, яку займає пара того чи іншого виду птахів у період гніздування. Як правило, кожен птах гніздиться з року в рік на одному й тому самому місці....
21. ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
22. ІЗОЛІНІЯ Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ – лінія на геогр. картах, розрізах, планах, графіках, яка сполучає точки з однаковими значеннями певної величини, напр., тиску (ізобари), глибини моря (ізобати), т-ри (ізотерми), напруженості магнітного поля (ізодинами), солоності води (ізогаліни), Щільності повітря (ізоленси), термінів настання фенологічних явищ (ізофени) тощо....
23. ЗЕМЛІ ЗАПАСУ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЗАПАСУ – категорія земель, не наданих у володіння або постійне користування держ. кооперативним та громадським підприємствам, установам, організаціям, громадянам. До 3. з. відносять переважно не освоєні і не залучені до інтенсивної госп. експлуатації землі. Вони є резервними для розширення с.-г. виробництва, розміщення пром. об’єктів, розвитку колективного садівництва і городництва....
24. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
25. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
26. УМОВИ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ ІСНУВАННЯ – сума чинників середовища, потрібних виду чи угрупованню для норм, розвитку....
27. СТАДІАЛЬНИЙ Культурологічний словник СТАДІАЛЬНИЙ – такий, що виникає на певній стадії розвитку суспільства. Вважається, що суспільства, які перебували в однакових або схожих умовах розвитку, без взаємовпливів проходили однакові стадії культурної еволюції....
28. ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕКОЛОГІЧНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ – в екосистемі, як і в будь-якому ін. цілісному прир.-системному утворенні, особливо в біотичному угрупованні, всі види, що входять до неї, та абіотичні екол. компоненти функц. відповідають один одному. Випадання однієї частини (напр., знищення виду) неминуче призводить до зниження всіх ін. тісно пов’язаних з нею частин системи та […]...
29. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
30. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ Екологія – охорона природи ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ – спостереження за сезонними явищами живої природи, реєстрація їх настання й закінчення....
31. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
32. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
33. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
34. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
35. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
36. СЕЗОН Екологія – охорона природи СЕЗОН -1) пора року (весна, літо, осінь, зима); 2) частина року, на яку припадають певні явища природи або певні види госп. діяльності людини, відпочинку, спорту тощо....
37. СІЯНЕЦЬ Екологія – охорона природи СІЯНЕЦЬ – рослина деревних або чагарникових порід, вирощена з насіння і призначена для дорощування в саджанець або для безпосередньої посадки на постійне місце. В садівництві С. використовуються як підщепи....
38. ВИМИРАННЯ Екологія – охорона природи ВИМИРАННЯ – теор. кінцева доля кожного біол. виду; явище часткового чи повного зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території або акваторії, що має місце в процесі розвитку живої природи протягом біол. історії Землі. Так, зокрема, в історії Землі відомі “Великі вимирання”, першим з […]...
39. ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
40. ЗАКОН ІСТОРИЧНОЇ НЕОБОРОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ІСТОРИЧНОЇ НЕОБОРОТНОСТІ – процес розвитку людства загалом не може відбуватися від більш пізніх фаз до початкових, тобто сусп.-екон. формації не можуть змінюватися у зворотному порядку. Окремі елементи соц. відносин (напр., рабство) в історії повторювалися, можливе також повторення господарювання (повернення від осілого до кочового способу життя), проте заг. процес розвитку односпрямований. […]...