ЛІТОБІОСФЕРА

Related posts:

1. АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
2. СТРАТИСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТИСФЕРА – шар літосфери, де можливе існування деяких форм життя. Розміщена над метаморфічною оболонкою, складається з осадових або колишніх осадових порід....
3. ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГІДРОХІМІЧНА – шар літосфери, в межах якого хім. властивості підземних вод за однією чи кількома ознаками (властивостями) однорідні або змінюються у вузьких, умовно прийнятих межах....
4. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
5. МЕТАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕТАБІОСФЕРА – шар літосфери, перетворений життям (живою речовиною чи біогенними речовинами), але в якому нині живих організмів немає....
6. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
7. ЕВТРОФУВАННЯ Екологія – охорона природи ЕВТРОФУВАННЯ, евтрофіка – ц і я, евтрофія – підвищення рівня первинної продукції водойм внаслідок збільшення в них конц. біогенних елементів, насамперед азоту і фосфору. Інтенсивний розвиток рослин спричинює нагромадження орг. речовини, яка внаслідок неповної мінералізації скупчується у водоймах і водотоках. Розрізняють прир. та антроп. Е. Перше триває тисячоліття, друге наступає значно […]...
8. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
9. ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ТЕХНОГЕННА – сукупність живих організмів та умов їх існування, що формується внаслідок госп. діяльності людини, яка істотно змінює склад літосфери, гідросфери, атмосфери як прир. складових екосфери....
10. ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються у покладах, які залягають вище і нижче від цього шару....
11. ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА ІНФІЛЬТРАЦІЇ – верхній шар літосфери, де відбувається просочування води в глибину гір. порід (грунту) до рівня грунт, вод, або зона навколо греблі чи дамби, де відбувається просочування води....
12. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
13. ЙОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ЙОНОСФЕРА – верхні шари атмосфери (50-80 км), в яких міститься велика кількість йонів і вільних електронів унаслідок впливу УФ-, рентгенівського, сонячного випромінювання і косм. променів. Й. значною мірою впливає на поширення на Землі радіохвиль короткого діапазону, в ній зароджуються полярні сяйва та магнітні бурі....
14. ГІПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІПОБІОСФЕРА – зона літосфери, в яку живі організми потрапляють випадково і можуть там короткочасно існувати без нор. зростання, розвитку, розмноження....
15. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
16. ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
17. ВОДООХОРОННА ЗОНА Екологія – охорона природи ВОДООХОРОННА ЗОНА – та, що встановлюється для охорони джерел підземних вод або для забезпечення збереження водних об’єктів, які використовуються для водопостачання....
18. ГАЗ ПРИРОДНИЙ ГОРЮЧИЙ Екологія – охорона природи ГАЗ ПРИРОДНИЙ ГОРЮЧИЙ – горючі гази, утворені природним шляхом у різних геол.-геохім. умовах; трапляються нафтові, що супроводжують поклади нафти, самостійні газ. запаси (ізольоване нагромадження газів у підземних шпарах, резервуарах гір. порід), газоконденсатні поклади, які утворюються в газоносному вугіллі. До складу Г. п. г. входять: метан (до 98 %), а також етан, […]...
19. ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ПІДЗЕМНИХ ВОД – маса гравітаційної води, яка міститься у порах, пустотах та шпарах водоносних горизонтів гір. порід. Розрізняють 3. п. в. геол. (об’єм підземних вод, що беруть участь у підземному стоку та займають об’єм пор у зоні насичення літосфери); заг. (підсумково-статистичні та дин. 3. п. в.); статичні, або вікові (частина […]...
20. ДНО ОКЕАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ДНО ОКЕАНІЧНЕ – поверхня літосфери, вкрита водами Світового океану. За відсутності “гранітної” оболонки підстилається базальтами, тобто над Д. о. не відбувається гранітизація крихких осадових товщ. Д. о. поділяють на материкову мілину, материковий ухил (перехідну зону від материка до океану), ложе океану та серединно-океанічні хребти....
21. МЕГАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕГАБІОСФЕРА – шар атмосфери, вся гідросфера і частина літосфери, де постійно чи тимчасово (випадково) знаходяться організми, або ті шари, які в минулому були перетворені чи зазнавали впливу “колишніх” біосфер (тобто сума біосфери та мета-біосфери)....
22. ТЕЛУРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕЛУРОБІОСФЕРА – частина літосфери нижче поширення підземної тропосфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби....
23. ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп. діяльність, проводяться лісовідновні роботи....
24. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
25. ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДПОРУ ПІДЗЕМНИХ ВОД – територія, в межах якої підвищується рівень грунт, вод під впливом підпору, що створюється водосховищем, річкою, підземною водотривкою перемичкою та ін. чинниками....
26. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
27. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
28. Біосфера та її межі Біологія. Експерес-підготовка до ЗНО та ДПА ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ РОЗДІЛ IV. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ Тема 3. Людина і біосфера Біосфера та її межі Біосфера – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Біогеоценоз є елементарною структурою біосфери. Сама біосфера складається із сукупності всіх біогеоценозів і розглядається як велика екологічна система. У 1875 р. австрійський геолог Е. Зюсс запропонував […]...
29. ФІТОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ФІТОПЛАНКТОН, рослинний планктон – сукупність рослин, що вільно плавають у товщі води. Розвивається у всіх прир. водоймах, крім підземних. У річках і озерах Ф. поширений на глибині до 20-40 м, у морях – до 50-100 м. Розрізняють Ф. мор., солонуватоводний і прісноводний (річковий, озерний, ставковий і болотяний)....
30. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
31. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
32. АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку....
33. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
34. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....
35. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
36. ЗОНА ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ОПТИМУМУ – сприятлива для організмів певного виду інтенсивність впливу екологічного чинника....
37. БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
38. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
39. ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще не завдає нищівної дії. Встановлено одноразову ГДД та ГДД за певний проміжок часу (година, доба тощо)....
40. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....