МАГИ

Related posts:

1. ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ – способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи та особистість....
2. ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ – розділ філософії релігії, в якому висвітлюються поняття сутності феномена релігії та питання змістового наповнення форм вияву останньої. Предметом вивчення О. р. слугують різноманітні теорії, в яких розкриваються питання сутності релігії, її витоків, питання про природу Бога і характер божественного буття тощо. Основні завдання О. р. полягають у дослідженні і з’ясуванні […]...
3. ПЕКТОРАЛЬ Культурологічний словник ПЕКТОРАЛЬ (від лат. pectoralis – нагрудний) – нагрудна коштовна прикраса, декорована багатим орнаментом, яку носили високі сановники – фараони, царі, жерці, вожді....
4. Структура шлюбів та демографічних показників – Особливості дії елементарних еволюційних факторів у популяціях людей МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 2 ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ТА МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ 2.2. Особливості дії елементарних еволюційних факторів у популяціях людей 2.2.2. Структура шлюбів та демографічних показників У популяціях людей найбільш поширені панмік – тичні шлюби. Споріднені шлюби (інбридинг) часто зустрічалися на перших етапах становлення людського суспільства в племенах і родах. У певному відсотку […]...
5. ЖРЕЦТВО Культурологічний словник ЖРЕЦТВО – суспільна (станова чи кастова) група людей, що виконували релігійні обряди. Найбільшого розвитку досягло в Єгипті, Індії, Іудеї та ін. На відміну від релігій Сходу, в Греції не було Ж. в загальноприйнятому розумінні: у полісах кожен громадянин міг приносити жертви, виконуючи очищення, узливання та інші священні дії. Жерця, як правило, обирали на […]...
6. ФОРТУНА Культурологічний словник ФОРТУНА (лат. Fortuna) – 1) В давньоримській міфології богиня випадку, долі, таланту. 2) Переносно – доля, щасливий випадок....
7. ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
8. ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
9. ШАМАНСТВО Культурологічний словник ШАМАНСТВО – форма первісної релігії, найкраще досліджена у сибірських народів; головною рисою Ш. є віра, що шаман (чарівник-знахар), завдяки вмінню зав’язувати контакт з духами, володіє надприродною силою впливу на дійсність....
10. ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної релігії. У православ’ї Д. поділяється на чорне (ченці) та біле (яким дозволяється одружуватися)....
11. ЛЮДИНА СХІДНОГО Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними силами, з орієнтацією на корпоративні цінності....
12. ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
13. ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
14. ГІМНАСІЙ Культурологічний словник ГІМНАСІЙ (грец. gimnasion) – державний навчально-виховний заклад у Стародавній Греції, а також на елліністичному Сході. В Афінах найбільшого розвитку вони досягли в V-tV^. до н. е. До Г. вступали після палестри (гімнастична школа, в якій навчалися хлопчики з 12 до 16 років) юнаки 16-18 років із знатних і заможних родин. В Г. вони […]...
15. ПРАВЕДНИК Культурологічний словник ПРАВЕДНИК – згідно з церковним уявленням, людина, яка виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а за життя є обранцем небесної благодаті і завдяки їй нерідко має силу “виганяти бісів”, лікувати хвороби тощо....
16. АБОРИГЕНИ Культурологічний словник АБОРИГЕНИ (лат. aborigines; ab origine – від початку) – стародавні мешканці Середньої Італії. Згідно з римськими легендами, так звався окремий народ, який жив на Апеннінах. Витіснені сабінянами, А. оселилися в гирлі Тибру; їх стали називати латинянами. Тепер А. – корінні мешканці країни, місцевості....
17. ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество. Звідси походить і положення християнського віровчення про третю іпостась святої Трійці – Дух Святий....
18. СУБ’ЄКТ Культурологічний словник СУБ’ЄКТ (від лат. subjectum – підкладене) – 1) Носій певного роду діяльності; джерело активності, спрямованої на об’єкт. 2) юрид. Особа або організація, що має певні права й обов’язки. 3) У граматиці – підмет. 4) У логіці – частина судження, що є поняттям про предмет, на який спрямована думка. 5) Переносно – презирлива назва […]...
19. АВГУРИ Культурологічний словник АВГУРИ (лат. Augurcs) – у Стародавньому Римі жерці, які, спостерігаючи блискавки та інші явища природи, польоти й поведінку птахів, угадували волю богів і провіщали майбутнє. А. за допомогою певних ритуалів і церемоній – ауспіцій – випрошували у богів віщування. Коли боги “виражали” свою волю самі (затемнення сонця, посуха, повінь тощо), вплив авгурів був […]...
20. ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
21. СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність совісті людини в питаннях ставлення до релігії, тобто права особистості на свободу мати, приймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань; свободу індивідуально або спільно з […]...
22. НЕМЕСІДА Культурологічний словник НЕМЕСІДА Немезіда (грец. Nemesis) – богиня людської долі, покровителька суспільного порядку, уособлення кари богів. Грецька мудрість зобов’язувала бути поміркованим у словах, учинках і прагненнях. Хто хизується своєю силою й успіхом, підноситься над іншими, той зневажає богів і рано чи пізно буде покараний. Н. шанували й у Римі. Зображували її, як правило, з крилами, […]...
23. МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н. е.), до складу якого входила Олександрійська бібліотека....
24. ТЕАТР Культурологічний словник ТЕАТР (грец. – місце, призначене для видовища, згодом – саме видовище) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художніх сценічних образах. Театр – мистецтво синтетичне, поєднує драматургію, творчість актора (від лат. аctor – діючий), режисера (франц. regisseur – керуючий), музику, живопис, архітектуру, танці, співи....
25. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ Культурологічний словник ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ – прийняття християнства наприкінці Х ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався задовго до правління київського князя Володимира Святославовича і тривав багато десятиліть після нього. Серед панівних верств християнство поширилося вже в середині ІХ ст. У […]...
26. КОРОВАЙ (каравай) Культурологічний словник КОРОВАЙ (каравай) – символ плодючості; продовження роду; єднання; Сонця; Бога; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі. Коровай у східних слов’ян – символ родючості, обрядовий круглий хліб. Для його приготування існував цілий комплекс обрядів: зерно для короваю мололи на спеціальних жорнах, його пекли спеціальні жерці. При виготовленні короваю до Бога зверталися з молитвою, […]...
27. ВІРА РЕЛІГІЙНА Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок […]...
28. МІТРАЇЗМ Культурологічний словник МІТРАЇЗМ – релігія, яка виникла в останні роки I ст. до н. е. в Ірані й поширилася на території Римської імперії і Передньої Азії. М. пов’язаний з поклонінням богу Мітрі. В новій релігії функції головного бога Ахурамазди перебрав Мітра. За уявленнями його прихильників, він був творцем Всесвіту, спасителем, борцем із Злим богом Аріманом. […]...
29. ПСИХІКА Культурологічний словник ПСИХІКА (від грец. psyche – душа) – суб’єктивний образ (“картина”) зовнішнього і внутрішнього середовища, орієнтація в цьому середовищі, сукупність усіх психічних станів і процесів, свідомих і несвідомих....
30. СЕКУЛЯРИЗАЦІ Культурологічний словник СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ (від лат. saecularis – мирський, світський) – процес звільнення від релігійного, сакрального. Стосується різних сфер суспільних відносин і особистого життя, свідомості, діяльності і поведінки людини. У добу середньовіччя процес С. стримувався панівним становищем церкви у суспільному житті. Розгортається в епоху Відродження, в період Реформації. В сучасну епоху соціального і науково-технічного прогресу С. […]...
31. КОЗАЦТВО Культурологічний словник КОЗАЦТВО – символ України, її одвічної боротьби за волю та незалежність; мужності, лицарства, самопожертви, геройства; оборонців православної віри, рідної землі; людської та національної гідності. Козацтво – вільна воєнно-промислова людність у східноєвропейських степах, що дістала цю назву значно пізніше своєї появи. Слово “козак” вперше зустрічається в словнику половецької мови з середини XIII ст., маємо […]...
32. КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ – вищий духовний навчальний заклад в Україні для підготовки вищої православної ієрархії і викладачів духовних семінарій. Заснована 1819 р. До К. д. а. приймали осіб, які закінчили духовну семінарію. Строк навчання – 4 роки. При К. д. а. діяла б у р с а (згодом семінарія). К. д. а. припинила […]...
33. АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
34. МНЕМОСІНА Культурологічний словник МНЕМОСІНА Мнемозіна (грец. Mnemosyne) – у міфології – дочка Урана і Геї; спочатку уособлення, а згодом богиня пам’яті, мати дев’яти муз, яких народила від Зевса. Біля печери Трофонія в Беотії протікали два струмки: струмок Лети, з якого пили ті, хто йшов просити поради оракула, і струмок М., звідки пили ті, хто вже дістав […]...
35. ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької політики Наполеона солдата Шовна....
36. ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
37. ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
38. ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в Олімпії почали вести списки переможців. Зважаючи на загальноеллінське значення та чітку періодичність О., сіцілійський історик Тімей близько 264 р. до н. е. запровадив літочислення за О. (за іншими джерелами, таке […]...
39. ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ Культурологічний словник ВІДОКРЕМЛЕННЯ ШКОЛИ ВІД ЦЕРКВИ – конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від релігійних організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких релігійних віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. У державних навчальних закладах може здійснюватися лише релігієзнавча освіта без цільового формування певного ставлення до релігії. […]...
40. Брахманізм Політологічний словник Брахманізм – релігія давніх індійців, яка була подальшим розвитком ведичної релігії в період становлення рабовласницького суспільства. Священну літературу Б. становлять Веди і розлогі коментарі до них, які були складені (підготовлені) у VIII – VI ст. до н. е. (брахмани, араньяки, упанішади). Б. на основі релігії пояснював соціальну нерівність, суворий кастовий поділ людей (суспільства), […]...