МЕДЯНА ПАТОКА

Related posts:

1. МЕДЯНА РОСА МЕДЯНА РОСА, або падь, – зазвичай темного кольору (з ялини – темно-зелена, з ялиці – золотаво-жовта, з модрини – від лимонно-жовтого до світло-буруватого, з гірської сосни – прозора), тягуча, має слабкий аромат і найчастіше неприємний смак. Падевий мед цінується в багатьох європейських країнах, але тільки не в нас. Йому приписують цілющі властивості, хоча, порівняно з […]...
2. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
3. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
4. ЯБЛУНЯ ЯБЛУНЯ – найважливіша плодова культура, а також гарний медонос, який дає бджолам нектар у ранньовесняну пору. Я. поширена повсюдно й займає близько 75 % всіх плодових насаджень. Родоначальником більшості сортів Я. уважається дикоросла Я., з якої також можна одержати добрий узяток. Виведено селекційні сорти для кожної кліматичної зони. Дерево заввишки 5-10 м. Крона розлога. Бруньки […]...
5. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
6. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
7. СЕКЦІЙНА РАМКА СЕКЦІЙНА РАМКА – призначена для одержання стільникового меду в невеликих кількостях – секціями. Величина їх розрахована так, щоб у рамку завбільшки 435 х 230 мм входило 8 С. р., а в магазинну – 4 (рис. 28), тобто розмір кожної секції складав 110 х 110 мм. В українському вулику-лежаку верхній брусок рамки повинен мати перетин 20 […]...
8. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
9. ТОВАРНИЙ МЕД ТОВАРНИЙ МЕД – частина валової продукції меду, що залишилася після заготівлі зимово-весняних запасів кормів для бджіл. Залежно від тривалості кормового періоду бджолам залишають від 18 до 25 кг меду на сім’ю. Для того щоб не втрачати вихід Т. м., потрібно мати в господарстві достатню кількість запасних стільників, у які можна під час головного узятку складати […]...
10. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
11. ЛАСТОВЕНЬ ЛІКАРСЬКИЙ ЛАСТОВЕНЬ ЛІКАРСЬКИЙ – багаторічна засухостійка рослина родини ластівневих. Росте в Україні. Можна зустріти на луках, у заплавах рік, у заростях чагарнику й у лісосмугах. Любить піщані й вапнякові грунти. Стебло в’юнке, чіпке, заввишки до 1,5 м. Листочки короткочерешкові з округлою або серцеподібною основою, загострені; нижні – яйцеподібні. Квітки білі, з рожевуватим відтінком, зібрані в гіллясті […]...
12. РАПС РАПС – популярна медоносна й олійна рослина. Вона невибаглива, зимостійка. Однолітня трав’яниста рослина, яка належить до родини хрестоцвітих. Відомі два види Р.: озимий і яровий. Озимий Р. досягає завдовжки до 1,2 м. Стебло гіллясте, опушене. Листя синьо-зеленого кольору, вкрите восковим нальотом. У стані розетки воно нагадує листя капусти. Суцвіття – гроно. Квітки дрібні, жовті, рідше […]...
13. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
14. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
15. ЦУКРОВИЙ СИРОП ЦУКРОВИЙ СИРОП – розчин цукру й води різної концентрації, залежно від сезону й мети його використання. Сироп дають бджолам при відсутності медяних кормових запасів, при заміні неякісного меду, для стимуляції яйцекладки матки, при дресируванні бджіл і даванні сім’ї лікарських препаратів. Ц. с. може бути густим (2 частини цукру на 1 частину води), середньої густоти(1:1 води […]...
16. БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ – відомі під назвою стимуляторів росту рослин, фітогормонів, ауксинів. Вони утворюються в рослині й необхідні їй для подальшого росту. У рослинництві Б. с. широко використовуються для прискорення або, навпаки, уповільнення росту пагонів, як стимулятор росту кореневої системи, для раннього цвітіння й плодоносіння. Давно відомо, що в пилку й дріжджових грибах є стимулятори росту, […]...
17. БІТАМІННО-ЛІКАРСЬКИЙ МЕД БІТАМІННО-ЛІКАРСЬКИЙ МЕД – натуральний бджолиний мед, збагачений вітамінами без участі бджіл. Одержання В.-л. м. називається експресивним методом. На пасіці відбирають кілька сімей середньої сили, з вуликів яких виймають рамки з медом, а замість ставлять чисті, без меду. У годівницю, установлену на стелі кожного вулика, заливають В.-л. сироп. Бджоли осушують годівниці від цукрового В.-л. сиропу, складаючи […]...
18. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
19. ЦУКРОВИЙ МЕД ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів – 8,17 %. Він відрізняється від натурального майже повною відсутністю білкових речовин, мінеральних солей і вітамінів. Найчастіше Ц. м. є кормом для […]...
20. МЕДОВІДСТІЙНИКИ МЕДОВІДСТІЙНИКИ – спеціальні ємності, використовувані для очищення або дозрівання меду. При очищенні меду від сторонніх дрібних домішок застосовують відстоювання: домішки, важчі за мед, осідають на дно, натомість легкі – збираються на поверхні. Легкі домішки складають близько 90 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Під час відстоювання не тільки видаляються сторонні домішки, але й відбувається розшаровування […]...
21. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
22. ЦИКОРІЙ ЗВИЧАЙНИЙ ЦИКОРІЙ ЗВИЧАЙНИЙ – багаторічна трав’яниста рослина із родини складноцвітих. Росте на пустирях, схилах, луках, на узбіччях доріг у вигляді рідких заростей або невеликих групок. Рослина введена в культуру. Висота рослини – 150 см і більше. Корінь стовщений, стрижневий. Ц. має високе гіллясте шорстке стебло з кошиками блакитного, іноді білого кольору. У кожному суцвітті налічується від […]...
23. КАШТАН КІНСЬКИЙ КАШТАН КІНСЬКИЙ – чудове медоносне перехреснозапильне дерево із родини кінськокаштанових. У культурі вирощується як декоративне дерево, зустрічається повсюдно на міських бульварах і вулицях, у парках і скверах. Висота його Досягає 25 м. Крона густа, крислата. Листя супротивне, з довгими черешками, пальчастоскладне. Листочків 5-7, ледь зубчасті. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані в конусоподібні великі прямостоячі суцвіття. […]...
24. ОКСИТЕТРАЦИКЛІН ОКСИТЕТРАЦИКЛІН – порошок яскраво-жовтого кольору. Смак гіркуватий. Добре розчиняється у воді. Випускається у вигляді порошку й таблеток. О. належить до групи антибіотиків, за своєю будовою схожих з тетрацикліном і біоміцином. Вирізняється широким спектром дії, пригнічує хвороботворні мікроорганізми. У бджільництві О. рекомендується застосовувати при захворюванні бджолосімей американським і європейським гнильцями. Препарат згодовують бджолам: 0,5 г на […]...
25. КЕРМЕК ГМЕЛІНА КЕРМЕК ГМЕЛІНА – багаторічний напівчагарник родини кермекових. Росте в степовій і напівстеповій зоні. Віддає перевагу солончакам і солонцевим заплавам. Стебло пряме, заввишки 30-80 см, із середини – розгалужене. Листочки оберненояйцеподібні, цільнокрайні, прикореневі. Численні квітки синьо-фіолетового кольору зібрані в розкидисті мітелки. Цвіте, починаючи із серпня, майже два місяці, дає дуже багато нектару й пилку. У сприятливі […]...
26. КОЛІР МЕДУ КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний світліший, ніж осінній). На К. м. впливають: порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. При короткому й рясному медозборі одержують світліший мед, […]...
27. УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ УПАКУВАННЯ МЕДУ, ВОСКУ Й ВОЩИНИ. Мед зберігають у дерев’яних бочках із клепок, але найкраще зберігати його в бочках з липи, чинари, верби, бука, вільхи, кедра тощо або в липівках. Бочки й липівки роблять тільки із сухого дерева (вологість не більше 20%), усередині вкривають їх тонким шаром воску або чистим парафіном. Для виготовлення бочок годиться деревина […]...
28. СПРАГА БДЖІЛ СПРАГА БДЖІЛ. Бджолам необхідна вода для нормальної життєдіяльності, для приготування личинкового корму, розчинення меду, що закристалізувався, регулювання температури й вологості в гнізді. Потреби однакових за силою бджолосімей у воді можуть бути різними: один вулик, наприклад, може перегріватися, стоячи на пригріві, а інший, установлений у тіні або пофарбований у світлий колір, не відчуватиме цього, в одному […]...
29. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
30. НОРСУЛЬФАЗОЛНАТРІЙ НОРСУЛЬФАЗОЛНАТРІЙ – кристалічний порошок білого кольору з жовтуватим відтінком. Легко розчиняється у воді й спирті. Згубно діє на різні хвороботворні мікроорганізми. Широко застосовується в медицині при інфекційних захворюваннях, а також у ветеринарії. Н. затримує розвиток збудників американського і європейського гнильців. Бджолам дають Н. у дозі 0,5-1 г на 1 л цукрового сиропу. Спочатку препарат розчиняють […]...
31. МЕДЯНИЙ ФІЛЬТР МЕДЯНИЙ ФІЛЬТР – пристрій для очищення меду від механічних домішок. Використовується Ф. двосекційний Ф-200, що очищає мед від шматочків воску й механічних домішок, які потрапили в продукт під час його зливання з медогонки в тару. Ф. складається з двох секцій, поміщених одна в одну й зроблених із сітки з чарунками різного діаметра. Чарунки у внутрішній […]...
32. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
33. ПАРАТИФ ПАРАТИФ (сальмонельоз, заразний пронос) – інфекційна хвороба бджіл, що розвивається найчастіше наприкінці зими й навесні при несприятливих умовах утримання бджолиних сімей. Мікроб патогенний для бджіл й ос. Схильні до хвороби робочі бджоли й південні породи бджіл, завезені в північні райони. Збудник хвороби – бактерія. Вона недостатньо стійка до термічних і хімічних впливів. Кип’ятіння у воді […]...
34. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
35. ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА – ящик, у якому передня або всі стінки зроблені з металевої сітки з чарунками не більше 3 мм. В. л. навішується перед льотком (рис. 6). Це пристосування необхідне для тимчасової ізоляції бджіл. Використовується в тих випадках, коли потрібно уникнути отруєння бджіл, якщо медоноси, на яких вони працюють, були оброблені отрутохімікатами, також при лікуванні […]...
36. МЕДОГОНКА МЕДОГОНКА – призначена для відкачування меду з розпечатаних стільників. Діє вона за принципом центрифуги та складається з бака у формі циліндра й барабана – чотирикутної рами з віссю посередині. У нижній частині бака влаштований кран для стікання меду. Обертанням ручки за допомогою зубчастої передачі рухають барабан. На пасіках найчастіше використовують два – і чотирирамкові хордіальні […]...
37. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
38. БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович БУТКЕВИЧ Анатолій Степанович (д. н. 1859 р., р. с. не встановлений) – відомий бджоляр, видав безліч статей і книг з практичного бджільництва, брав активну участь у конференціях із бджільництва, вважався в Росії одним з основоположників дослідницької справи. Однією з відомих розробок Б. вважаються роє-медяна система утримання бджіл і створення вулика, відомого під назвою вулика Буткевича....
39. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
40. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...