Методологічні основи обліку кругообігу господарських засобів

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Розділ 5.

Облік кругообігу господарських засобів

5.1. Методологічні основи обліку кругообігу

Господарських засобів

Кожне підприємство в процесі своєї діяльності вступає в різного роду економічні взаємовідносини, зокрема, наприклад: із постачальниками та підрядниками при закупівлі сировини та комплектуючих; із покупцями та замовниками при реалізації готової продукції, робіт та послуг підприємства; із працівниками – щодо розрахунків по оплаті

праці; із кредитно-фінансовими установами в питаннях кредитування; із бюджетом – по сплаті податків та проведення платежів до позабюджетних фондів соціального спрямування.

Але які б господарські операції та зрушення не відбувались на підприємстві, весь кругообіг господарських засобів можна розділити на три стадії: 1) постачання; 2) виробництва; 3) реалізації.

Загальну схему кругообігу господарських засобів представлено на (рис. 5.1.).

Перша стадія (постачання) передбачає витрату підприємством певної частини грошей на закупівлю засобів праці та предметів праці. При цьому, з однієї сторони беруть участь

гроші, як засіб платежу і міра вартості, з іншої – цінності, які купує підприємство.

Методологічні основи обліку кругообігу господарських засобів

Рис. 5.1. Загальна схема кругообігу господарських засобів

Друга стадія (виробництва) передбачає взаємодію засобів праці і предметів праці при активній ролі в цьому процесі робочої сили. Результатом другої стадії є отримання з виробництва і оприбуткування готової продукції на склад підприємства.

Третя стадія (реалізація) є завершальною фазою кругообігу господарських засобів. Вона виражається у передачі виробленої продукції за цінами реалізації покупцям шляхом купівлі-продажу. Якщо отримана виручка переважає собівартість реалізованої продукції – це означає, що підприємство отримало прибуток, якщо ні – збиток.

Схему кругообігу господарських засобів можна відобразити на рахунках бухгалтерського обліку. Для цього необхідно: наявні грошові кошти підприємства покажемо на умовному рахунку “Гроші” (сальдо початкове = А); засоби праці та предмети праці відобразимо на умовному рахунку “Засоби виробництва”; заробітну плату як елемент витрат виробництва – на рахунку “Заробітна плата”; формування собівартості продукції відобразимо на рахунку “Виробництво”; вироблену продукцію на рахунку “Готова продукція”; процес реалізації покажемо на умовному рахунку “Реалізація продукції”; отриманий фінансовий результат – на рахунку “Прибутки або збитки” (див. рис. 5.2.).

На протязі певного періоду відбулися такі господарські операції:

1) частину грошових коштів підприємства на суму а спрямовано на закупівлю засобів виробництва (Кредит “Гроші” – Дебет “Засоби виробництва”);

2) в процесі виробництва були спожиті всі засоби виробництва на суму а (Дебет “Виробництво” – Кредит “Засоби виробництва”);

3) нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим на виробництві продукції у сумі в (Дебет “Виробництво” – Кредит “Заробітна плата”);

4) виплачено нараховану заробітну плату працівникам у сумі в (Дебет “Заробітна плата” – Кредит “Гроші”);

5) готова продукція із виробництва за собівартістю оприбуткована на склад у сумі а + в (Дебет “Готова продукція” – Кредит “Виробництво”);

6) всю готову продукцію за собівартістю відпущено в реалізацію на суму а + в (Дебет “Реалізація продукції” – Кредит “Готова продукція”);

7) надійшли гроші від покупця за відвантажену йому продукцію за цінами реалізації на суму а + в + п (Дебет “Гроші” – Кредит “Реалізація продукції”);

8) від реалізації продукції отримано результат – прибуток у сумі п (Дебет “Реалізація продукції” – Кредит “Прибутки, або збитки”).

Треба зауважити, що від реалізації продукції може бути і негативний результат – збиток (за умови, коли по дебету рахунку “Реалізація продукції” буде а + в + п, а по кредиту а + в). Це означає, що виручка від реалізації продукції не покриває витрат, пов’язаних з її виробництвом, тобто отримано збиток. В цьому випадку для досягнення балансу між дебетом і кредитом рахунку “Реалізації продукції” буде здійснено запис на суму п (кредит рахунку “Реалізація продукції” і дебет рахунку “Прибутки або збитки”).

Схему кругообігу господарських засобів із відображенням на бухгалтерських рахунках вказаних операцій представимо за допомогою рис. 5.2.

Таким чином, розглянутий приклад кругообігу господарських засобів розкрив дане питання лише з методологічної точки зору. Всі операції знайшли відображення на здебільшого умовних рахунках в загальному плані. Натомість процес кругообігу господарських засобів є багатогранним, тому в наступних пунктах даної теми, будуть більш детально розглянуті всі необхідні питання.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Методологічні основи обліку кругообігу господарських засобів