МЕЗОСФЕРА

Related posts:

1. ТЕРМОПАУЗА Екологія – охорона природи ТЕРМОПАУЗА – шар атмосфери, в якому т-ра не змінюється з висотою; шар над термосферою....
2. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
3. СПОКІЙ У РОСЛИН Екологія – охорона природи СПОКІЙ У РОСЛИН – стан майже повного припинення життєдіяльності рослинних організмів, що дає змогу рослинам витримувати несприятливі умови існування (зимовий холод, літні посухи тощо). Характеризується різким зниженням інтенсивності обміну речовин і глибокими змінами вмісту клітин (втратою вологи, нагромадженням речовин, що гальмують ріст). Розрізняють вимушений спокій, зумовлений несприятливими умовами зовн. середовища (низькою […]...
4. ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й збереженням такої т-ри у вищих її шарах....
5. ГОМОСФЕРА Екологія – охорона природи ГОМОСФЕРА – шари атмосфери на висоті 90-100 км над поверхнею Землі, де склад повітря мало змінюється (за винятком вмісту вуглекислого газу, озону, водяної пари)....
6. ХАМСИН Екологія – охорона природи ХАМСИН – гарячий сухий пд. вітер у пн.-сх. Африці і над Червоним морем. X. переносить багато піску і пилу, що знижує видимість і часто призводить до пилових бур; супроводжується високими (до 40 С) т-рами і різким зниженням відносної вологості повітря. Усе це позначається на процесах життєдіяльності організмів регіону....
7. СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ АТМОСФЕРИ – падіння т-ри в нижній атмосфері з висотою, яка характеризується вертикальним градієнтом у градусах на 100 м. У тропосфері т-ра знижується в середньому на 0,6 С на 100 м....
8. ГЕТЕРОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕТЕРОСФЕРА – атм. шари, що знаходяться на висоті понад 100- 120 км, де склад повітря змінюється з висотою внаслідок дисоціації молекул під дією УФ-випромінювання....
9. СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – усі модифікації прир. середовища внаслідок цілеспрямованого та опосередкованого впливу діяльності людини. Характеризується зниженням або відсутністю властивостей самовідновлення і без постійного регулюючого впливу людини поступово руйнується....
10. КЛІМАТ Екологія – охорона природи КЛІМАТ – статистично багаторічний режим погоди, який визначається широтою місцевості, висотою її над рівнем моря, віддаленістю місцевості від океану, рельєфом суходолу, характером підстилаючої поверхні, антроп. впливом та ін. чинниками. Існує кілька класифікацій К.: за геогр. зонами (К. тайги, К. тропічних пустель тощо), за зв’язком атмосфери з поверхнею землі (К. приземного шару […]...
11. МАНТІЯ ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи МАНТІЯ ЗЕМЛІ – одна з оболонок Землі, розміщена між земною корою, відокремленою поверхнею Мохоровичича, та ядром Землі. Нижня межа М. 3. знаходиться на глибині близько 2900 км. Розрізняють верхню М. 3. завтовшки 800-900 км та нижню М. 3. потужністю близько 2000 км. М. 3. складається переважно з важких мінералів, багатих на […]...
12. АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
13. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
14. СУБТРОПІКИ Екологія – охорона природи СУБТРОПІКИ – геогр. пояси Землі у Пн. і Пд. півкулях приблизно між ЗО і 40° широти, між помірним і тропічним поясами....
15. ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово в ній може з’являтися гравітаційна вода. 3. а. – місце найактивнішого розвитку підземного життя....
16. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
17. СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ – усі модифікації прир. середовища, створені людиною (госп. угіддя, зелені насадження, рекультивовані землі тощо), споруди, транспортні і пром. об’єкти, світ речей, що оточує людину і впливає на неї. Характеризується відсутністю властивостей самовідновлення й саморегуляції, поступово порушується без постійного регулюючого впливу з боку ЛЮДИНИ....
18. АМІАК Екологія – охорона природи АМІАК – найпростіша сполука азоту з воднем, безбарвний отруйний газ з різким задушливим запахом. Застосовують у виробництві нітратної кислоти, нітратних добрив, соди, вибухових речовин, у холодильних установках через що є екологічно небезпечним....
19. ОРБІТАЛЬНА ШВИДКІСТЬ – РУХ ТІЛА В БЕЗПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ (БЕЗ УРАХУВАННЯ СИЛИ ТЕРТЯ) Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання МЕХАНІКА 2. ОСНОВИ ДИНАМІКИ 2.3. РУХ ТІЛА В БЕЗПОВІТРЯНОМУ ПРОСТОРІ (БЕЗ УРАХУВАННЯ СИЛИ ТЕРТЯ) 2.3.4. ОРБІТАЛЬНА ШВИДКІСТЬ Орбітальна швидкість – це швидкість, яку повинен мати штучний супутник Землі на орбіті висотою h над поверхнею Землі. Модуль орбітальної швидкості: Де h – висота над Землею; R3 – радіус Землі; М3 […]...
20. ЛІД ВИКОПНИЙ Екологія – охорона природи ЛІД ВИКОПНИЙ – реліктовий підземний лід, який зберігся з часів плейстоцену і залягає на великій глибині під земною поверхнею....
21. ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню верхніх оболонок земної кори, в т. ч. грунту та ін....
22. АДСОРБЕНТ Екологія – охорона природи АДСОРБЕНТ – тверда речовина або сполука, здатна ефективно вбирати з газового середовища чи розчину речовини або сполуки своєю поверхнею....
23. АЛЬБЕДО Екологія – охорона природи АЛЬБЕДО – відношення кількості променистої енергії Сонця, що падає на земні об’єкти, грунтовий або сніговий покрив, до кількості енергії, відбитої цією ж поверхнею. Характеризує відбивну здатність поверхні тіла. А. змінюється зі зміною довжини падаючої світлової хвилі. Виражається у відсотках. Територія Альбедо, % Земля загалом 28 Велике місто Влітку 10-20 Взимку 20-30 […]...
24. СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ Екологія – охорона природи СОН ЗИМОВИЙ/ЛІТНІЙ – гальмування в корі головного мозку та підкоркових ділянках, що супроводжується зниженням обміну речовин. Це дає змогу тваринам пережити несприятливий період року. Відрізняється від сплячки інтенсивністю гальмівних процесів усіх функцій і здатністю проснутися (ведмеді, борсуки)....
25. ПОСТКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПОСТКЛІМАКС – реліктова форма ція, що зв’язана з попереднім клімаксом та збереглася в даному місці завдяки місцевим (грунтовим чи іншим) умовам на території, клімат якої в даний час уже не сприяє розвитку попереднього клімаксу....
26. ТЕКТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕКТОГЕНЕЗ – сукупність процесів розвитку верхніх шарів Землі під впливом тектонічних рухів....
27. СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....
28. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
29. ОЗОН Екологія – охорона природи ОЗОН – видозміна кисню (03), газ з різким характерним запахом, сильний окисник. Має велике еколого-біол. значення, оскільки активно поглинає шкідливе УФ-випромінювання Сонця. Визначає температурний режим стратосфери, захищає все живе від жорсткого (довжина хвилі менша 280 нм) випромінювання. О. використовують для дезінфекції приміщень, знезараження води, вибілювання різних речовин....
30. ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА – елементарна, далі неподільна з погляду прир. комплексності ділянка поверхні землі, що характеризується упродовж усього існування однорідними літологією, рельєфом, клімат, особливостями, грунтами та біотичними компонентами, що складають на території Ф. ф.-г. один біоценоз. Напр., схил яру якоїсь однієї експозиції, русло струмка і т. д....
31. ДІОКСИД СІРКИ Екологія – охорона природи ДІОКСИД СІРКИ – безбарвний газ із різким запахом; з водою утворює сірчисту кислоту. В природі Д. с. зустрічається в газах вулканів та в природному газі. При спалюванні викопного палива спостерігається значне забруднення атмосфери Д. с. Концентрації Д. с., починаючи від 400 до 500 частин на 1 млн, навіть при короткотерміновому вдиханні […]...
32. ТРИХЛОРЕТАН Екологія – охорона природи ТРИХЛОРЕТАН, метилхлороформ – хім. сполука групи хлоретанів, використовується в техніці, переважно як розчинник. Конц. Т. 2000 часток/млн спричинює у людини наркотичний стан, який минає приблизно за 5 хв. Т. може викликати депресію. В процесі метаболізму в організмі людини Т. змінюється незначно. Порівняно з ін. хлорованими вуглеводнями Т. вважається слаботокс. Однак в […]...
33. ГІГРОСКОП Екологія – охорона природи ГІГРОСКОП – прилад, що приблизно показує зміну вологості повітря....
34. КОНСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНСОЦІАЦІЯ – ділянка (частина) асоціації, що характеризується домінуванням лише одного з домінантних видів....
35. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
36. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
37. ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ – одна з основних проблем природознавства, яка розглядає процеси виникнення форм переджиття та дійсного життя в геол. історії Землі. Гіпотези П. ж. можна розподілити на дві основні групи – косм. (вічність життя в космосі) та самостійного розвитку життя на Землі....
38. СОЦІЄТА Екологія – охорона природи СОЦІЄТА, община – одиниця нижчого рангу в асоціації, що приблизно відповідає синузії....
39. НУНАТАК Екологія – охорона природи НУНАТАК – вершина пагорба чи гори, що уникла зледеніння і характеризується наявністю реліктової рослинності....
40. АГРОАСОЦІАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРОАСОЦІАЦІЯ – угруповання культурних рослин (агроценозів), що характеризується однаковим складом та подібними екол. умовами....