МІКРОПЛАНКТОН

Related posts:

1. БАКТЕРІОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи БАКТЕРІОПЛАНКТОН – сукупність популяцій мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
2. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
3. ЗООПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ЗООПЛАНКТОН – сукупність тварин, що населяють товщу води мор. і прісних водойм та не здатні протистояти перенесенню течіями. 3. – складова частина планктону. 3., хоч і дуже розріджений, трапляється практично до макс. глибин Світового океану....
4. АСЕПТИКА Екологія – охорона природи АСЕПТИКА – сукупність профілактичних заходів, спрямованих на запобігання потраплянню патогенних мікроорганізмів у рани, тканини, органи і порожнини тіла. З метою знешкодження патогенних мікроорганізмів використовують автоклавування, кип’ятіння, УФ-опромінення, випромінювання бактерицидних ламп, деякі хім. речовини тощо. Див. також Стерилізація....
5. МІКРОФЛОРА Екологія – охорона природи МІКРОФЛОРА – 1) сукупність мікроорганізмів в угрупованні (біогеоценозі, кишках тощо); 2) бактерії, деякі гриби (актиноміцети) та водорості....
6. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – наука про взаємовідносини мікроорганізмів і середовища їх існування. Е. м. вивчає розвиток і функціонування окремих видів мікроорганізмів та їхніх угруповань (мікробоценозів) у прир. середовищі, де вони є структ. одиницею кожного прир. біоценозу, в основному як редуцентний ланцюг. У дорослих мікробоценозах існують різні типи взаємовідносин: від симбіозу і метабіозу […]...
7. ПАСТЕРИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ПАСТЕРИЗАЦІЯ – спосіб знищення мікроорганізмів тривалим прогріванням при т-рі близько 100 °С; при променевій П. – знищення мікроорганізмів гамма-випромінюванням....
8. БІОТА Екологія – охорона природи БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин, об’єднаних спільністю свого територіального поширення. На відміну від біоценозу види, що входять до складу Б., не завжди мають екологічні зв’язки. Часто одну і ту саму сукупність організмів можна розглядати і […]...
9. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОЛОГІЧНА – відтворення біомаси рослин, тварин і мікроорганізмів, які входять до складу біогеоценозу. Може бути виражена продукцією за сезон, за рік, тобто за одиницю часу. Отже, П. б. є відтворення біомаси на 1 м2 площі (чи в 1 м3 об’єму) за одиницю часу і виражається найчастіше в грамах вуглецю чи […]...
10. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
11. ПІКОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПІКОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми (розміром 0,4-1 мкм) планктону, що дають 60 % первинної продукції фітопланктону (щільність в евфотичному шарі океанів (0- 200 м від поверхні) у 104-105 клітин в 1 мл води). Організми П. здатні до фотосинтезу при нижчому рівні освітлення, ніж більші за розміром представники фітопланктону....
12. МІКРОБІОТА Екологія – охорона природи МІКРОБІОТА – царство доядерних, деякі гриби та водорості, що їх умовно відносять до мікроорганізмів....
13. РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ПРИРОДНИЙ – один із видів природозаповідних територій, які існують самостійно або входять до складу природозаповідного об’єкта, де виключене будь-яке втручання людини в перебіг прир. процесів....
14. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
15. ПІДЛІСОК Екологія – охорона природи ПІДЛІСОК – чагарники та частина дерев, що не досягають висоти верхніх ярусів ліс. угруповання і не входять до складу домінуючого деревного пологу (ялівець, бересклет, ліщина тощо)....
16. БІОКОРОЗІЯ Екологія – охорона природи БІОКОРОЗІЯ – процес пошкодження (руйнування) металів, бетону та ін. субстратів у результаті життєдіяльності живих організмів, найчастіше мікроорганізмів....
17. СТЕРИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СТЕРИЛІЗАЦІЯ – знищення або знешкодження мікроорганізмів на хірургічній чи лабораторній апаратурі, інструментах, у середовищах за допомогою високої т-ри, хім. речовин тощо. Спосіб знищення лише мікроорганізмів (а не їхніх спор) у рідинах та харч, продуктах одноразовим нагріванням до т-ри нижче 100 °С (найчастіше 60-70 С) різної тривалості (15-ЗО хв), запропонований Л. Пастером, […]...
18. МЕРЕЖА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи МЕРЕЖА ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА – сукупність обсерваторій, станцій, постів, спостережних пунктів, що входять у систему гідрометеорол. спостережень (для світу загалом – всіх нац. М. г.). М. г. доповнюють станції та пости земельних органів, при будівництві, на транспорті та в ін. місцях....
19. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
20. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
21. АВТОЛІЗ ДЕТРИТУ Екологія – охорона природи АВТОЛІЗ ДЕТРИТУ – розклад орг. детриту в результаті дії власних ферментів без участі мікроорганізмів....
22. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
23. АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
24. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
25. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
26. ЗООЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЗООЦЕНОЗ – сукупність взаємозв’язаних видів тварин, сформована у певному просторі. 3. входить до складу біоценозу. Завжди відображає специфіку біоценозу певного біотопу....
27. АНТИСЕПТИКА Екологія – охорона природи АНТИСЕПТИКА – спосіб біол. і хім. знешкодження хвороботворних та ін. мікроорганізмів, який застосовують для дезінфекції в медицині, у харч, пром-сті, а також для захисту деревини від гниття....
28. ГУМУС Екологія – охорона природи ГУМУС, перегній – темнозабарвлена opr. речовина, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних решток та продуктів їхньої життєдіяльності. До складу Г. входять гумінові кислоти, фульвокислоти, гумін, ульмін. Г. визначає родючість грунту....
29. ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
30. СЕПСИС Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо)....
31. ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНЕ – 1) поява в середовищі аномально великої кількості мікроорганізмів, що пов’язано з масовим їх розмноженням на антроп. субстратах або в середовищах, змінених внаслідок госп. діяльності людини; 2) набуття раніше нешкідливою (звичайно масовою) формою мікроорганізмів патогенних властивостей або здатності пригнічувати ін. організми в угрупованнях. Приклади набуття мікроорганізмами патогенних властивостей: болотний […]...
32. ІНФЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЕКЦІЯ – проникнення в організм людини або тварини і розмноження в ньому хвороботворних мікроорганізмів, що супроводжується комплексом реактивних процесів, завершується інфекц. захворюванням, бактеріоносійством або загибеллю мікробів....
33. СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ЖИВИЛЬНЕ – середовище, яке застосовують для вирощування мікроорганізмів. Для приготування С. ж. використовують агар, желатин, хім. сполуки, різну рослинну та тваринну сировину тощо....
34. ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням)....
35. НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ Екологія – охорона природи НІТРИФІКУЮЧІ БАКТЕРІЇ – група автотрофних мікроорганізмів, які здатні одержувати енергію для життєдіяльності за рахунок окиснення неорг. сполук азоту (аміак та амонійні солі) до нітратів. Напр., нітрозомонас, нітробактер....
36. ДИСИМІЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих тіл, на прості речовини. Внаслідок Д. відбувається оновлення живої матерії й виділяється необхідна для забезпечення життєдіяльності організму енергія....
37. ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
38. ТАКСИС Екологія – охорона природи ТАКСИС – локомоторний рух клітини, групи клітин або мікроорганізмів, зумовлений будь-яким однобічним зовн. подразником. Розрізняють фототаксис, хемотаксис, геотаксис (кожен з них може бути позитивним або негативним)....
39. ГЕТЕРОТРОФИ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФИ, організми гетеротрофні – організми, які для свого живлення використовують готові орг. речовини. До Г. належать вищі паразитичні рослини, гриби, багато мікроорганізмів, усі тварини і людина....
40. ПЛИВУНИ Екологія – охорона природи ПЛИВУНИ – насичені водою дрібнозернисті, пилоподібні породи, що мають здатність до розпливання і переміщення. Розрізняють істинні П., до складу яких входять колоїдні часточки, і несправжні П., які не містять колоїдних часточок і можуть мати пливунні властивості за наявності гідро-дин. тиску води, що фільтрується....