МОНОВОЛЬТИННІСТЬ

Related posts:

1. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
2. ПОЛІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи ПОЛІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість тварин (термін застосовується в основному до комах) мати кілька поколінь протягом року....
3. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
4. ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
5. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
6. ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного. П. в. – одне з положень теорії геогр. видоутворення – у природокористуванні потребує уваги при акліматизації з метою “поліпшення крові” місцевої […]...
7. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
8. ПАСОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПАСОВИЩЕ – 1) ділянка трав’янистої рослинності (луки, степ або трави під покровом лісу), що використовується та підтримується для випасання домашніх тварин; 2) місце, де пасуться тварини (як правило, термін використовується для копитних та китоподібних тварин-ссавців)....
9. РЕІНТРОДУКЦІЯ Екологія – охорона природи РЕІНТРОДУКЦІЯ – інтродукція рослин у місця, де вид мешкав раніше, а потім вник, як правило, з вини людини. Стосовно тварин вживають термін “реакліматизація”....
10. ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ – види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їхнє угруповання становить внутр. суперечливе, але єдине та взаємозв’язане системне ціле. У прир. біоценозах, на думку вчених, у природі не існує корисних і шкідливих птахів, корисних і шкідливих комах, там усе служить одне одному і взаємно пристосоване....
11. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
12. ПІДРІСТ Екологія – охорона природи ПІДРІСТ, памолодь – 1) молоді рослини, які ще не досягли висоти дорослих особин виду та не плодоносять; 2) молоде покоління деревних рослин, під пологом лісу чи на вирубках, що можуть вийти в перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостій. Термін, як правило, використовується щодо лісу: П. сосни, ліс. П....
13. ПРИРІСТ РІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРИРІСТ РІЧНИЙ – 1) у застосуванні до продукції агро – чи фітоценозу та популяцій цінних тварин – збільшення кількості (ваги, маси) особин протягом року; 2) анатомо-морф. шар (кістки, деревини та ін.), що утворюється (наростає) за рік; як правило, добре помітний на зрізах (стовбура дерева, кістки, зуба, отоліту тощо)....
14. ТАМНОБІОНТ Екологія – охорона природи ТАМНОБІОНТ – організм – мешканець чагарників. Термін стосується комах (короїди, заболонники, лубоїди, мешканці живої деревини)....
15. СПЕКТР ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ВИДОВИЙ – склад видів вегетуючих рослин або тварин, які харчуються і розмножуються на певній території в різні пори року....
16. ГІДРОФОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ГІДРОФОБНІСТЬ – властивість деяких речовин не змочуватись водою. Г. – різновид ліофобності....
17. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
18. РЕПЕЛЕНТИ Екологія – охорона природи РЕПЕЛЕНТИ, антифіданти – речовини прир. або штучного походження для відлякування комах, гризунів та ін. тварин. За механізмом дії розрізняють ольфакторні Р. (фуміганти]), які діють на відстані; протиукусні, або контактні, Р., які діють у разі контакту з обробленою поверхнею; і маскувальні, або дезодоруючі Р. (ті, що знищують, нейтралізують запахи, які привертають тварин). […]...
19. РЕЗЕРВАТ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ – охоронна прир. територія з режимом заказника або заповідника, де основним об’єктом охорони є один з елементів природоохоронного комплексу. Об’єктами охорони можуть бути запаси мисливсько-пром. птахів, звірів або риб, рідкісні види тварин і рослин тощо. Термін “Р.” застосовується переважно до зарубіжних охоронних територій, іноді Р. наз. заповідники або заказники, щоб […]...
20. ФАУНА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи ФАУНА УКРАЇНИ – 1) сукупність усіх видів тварин, що склалася історично в певному зоогеогр. районі чи на всій території України. Розрізняють водну Ф. і суходільну Ф., сучасну Ф. та викопні Ф. (напр., кембрійська Ф., трипільська Ф., мамонтова Ф.). Поняття Ф. застосовується також щодо окремих таксонів тварин (ентомо-, орніто-, теріо-фауна тощо). Вивченням […]...
21. ЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох екол. компонентів або заг. характеру місцевості. Як правило, 3. не є основним землекористувачем охоронної території. В Україні за станом на початок […]...
22. ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЦЕНОТИЧНА – сукупність особин одного виду або групи близьких видів в угрупованні (як правило, рослин)....
23. ГОМОЙОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОТЕРМІЯ – властивість теплокровних тварин зберігати сталу т-ру свого тіла практично незалежно від т-ри навколишнього середовища....
24. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ – сукупність усіх фаз розвитку організму, які розпочинаються, як правило, від зиготи, включають усі наступні і закінчуються зрілістю, коли організм здатний започаткувати наступне покоління. Тривалість Ж. ц. визначається числом поколінь (генерацій), що розвиваються упродовж року, або числом років, протягом яких здійснюється один Ж. ц. У тварин розрізняють простий Ж. […]...
25. ОХОРОНА ВИДІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О. в. забезпечує акліматизацію, розведення видів у неволі чи культурі....
26. ПРИПЛІД Екологія – охорона природи ПРИПЛІД – одночасно народжені особини від певної групи батьків. Сукупність батьків може мати кілька П. протягом одного чи кількох сезонів розмноження....
27. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
28. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
29. СУКЦЕСІЯ ЗООГЕННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЗООГЕННА – сукцесія, що зумовлюється надзвичайно сильним впливом тварин одного або кількох видів внаслідок їх надмірного розмноження....
30. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – світіння деяких речовин (люмінофорів), що перевищує їх теплове випромінювання за даної т-ри і збуджується яким-небудь джерелом енергії. Приклади Л. – світіння гнилого дерева, деяких комах, екрана телевізора. За механізмом розрізняють резонансну, спонтанну, вимушену і рекомбінаційну Л., за тривалістю – флуоресценцію (короткочасну Л.) і фосфоресценцію (тривалу Л.)....
31. МІГРАНТ Екологія – охорона природи МІГРАНТ – 1) особина, яка бере участь у міграціях тварин (1, 2); 2) особа, яка перетинає кордони тих чи ін. територій зі зміною постійного місця помешкання назавжди або на тривалий час; 3) особа, яка бере участь у маятниковій міграції (у разі міграцій тварин до таких особин назва М. не застосовується)....
32. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
33. ДЕМ Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями....
34. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
35. ЄМНІСТЬ ПАСОВИЩА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ПАСОВИЩА – число свійських чи диких травоїдних тварин (звичайно копитних), що їх можна прогодувати на даному пасовищі або на одиниці площі цього пасовища протягом одного місяця....
36. ГАПЛОСПОРИДІЇ Екологія – охорона природи ГАПЛОСПОРИДІЇ – організми, що належать до найпростіших. Г. паразитують у тканинах деяких тварин та людини....
37. ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ – потреби людини в деяких життєвих благах можуть бути до певної міри (та, як правило, на відносно короткий період) замінені більш повним задоволенням ін. звичайно функціонально близьких потреб....
38. ГНУС Екологія – охорона природи ГНУС – збірна назва (сибірського походження) літаючих двокрилих кровосисних комах (справжні комарі, мошкара, мокреці, гедзі, москіти), іноді разом із личинково-паразитарними (гедзі) і кровосисними кліщами. У прир. умовах Г. в масі нападає на людину і теплокровних тварин, завдає шкоди здоров’ю людини, знижує продуктивність тварин....
39. ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ – сукупність видів тварин певного регіону....
40. МІКРОЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко)....