МОРКВА

Сад і город (енциклопедія)

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ

ГОРОДНІХ КУЛЬТУР

МОРКВА

Це 30нтична городня культура родини селерових. Рослина дворічна, у перший рік життя утворює розетку листя й коренеплід, а на другий рік дає квітконіс із насінням. Морква надзвичайно багата на каротин – провітамін А, причому чим яскравіше забарвлення коренеплоду, тим більше в ньому каротину. У моркві також містяться вітаміни С, РР, групи В, солі калію, фосфору, вуглеводи. За поживністю й своїми смаковими якостями посідає перше місце серед коренеплодів.

Батьківщина

моркви – Середземномор’я, де вона була відома ще в II тисячолітті до н. е. У нас з’явилася в XVI ст. і швидко поширилася як харчова та лікарська рослина. Моркву використовують при туберкульозі, геморої, нирковокам’яній хворобі, курячій сліпоті, анемії, сухості шкіри, як болезаспокійливий і протизапальний засіб. Включення моркви до харчування матерів, які годують немовлят, підвищує кількість грудного молока.

Як і всі коренеплоди, морква досить стійка до дії заморозків, але найбільш сприятливою температурою для росту та розвитку рослини є +15…+18 °С. Морква вимоглива до родючості грунтів.

Погано росте на кислих і засолених, важких і середньоважких грунтах.

Морква, як і інші коренеплоди, є рослиною довгого світлового дня. При короткому дні її ріст і розвиток уповільнюється. При температурі +20.. .+22 °С в умовах недостатньої зволоженості грунту ріст моркви припиняється, смакові якості знижуються.

Морква належить до тієї групи коренеплодів, насіння якої проростає довго, сходи з’являються на 15-18-й день після посіву, тому важливо створювати сприятливі умови для росту й розвитку в цей період. Необхідно підтримувати вологість грунту, регулярно підживлювати рослину, видаляти бур’яни, розпушувати грунт у рядах і міжряддях.

Грунт під моркву готують у такий спосіб. Перекопують його на глибину 20. см, потім вносять мінеральні добрива з розрахунку 400-500 г суперфосфату, 300-400 г хлористого калію та 200-300 г сульфату амонію на 45110 м2. Потім грунт глибоко перекопують, додаючи добрива.

Насіння перед посівом потрібно підготувати. Для цього його намочують протягом 1-2 діб, а потім 3-5 днів пророщують при температурі+18…+20 °С, щодня змінюючи воду. Для підвищення врожайності можна насіння дражирувати, обробити його мікроелементами й стимуляторами росту. Не можна використовувати насіння, яке зберігалося більше 2 років, тому що воно втрачає схожість.

Морква краще росте на легких піщаних і супіщаних грунтах, тому у важкі й середньоважкі грунти слід додавати пісок або тирсу, змочену розчином сечовини, для поліпшення структури грунту.

Навесні підготовлений грунт розпушують, розмічають грядки, роблять поперечні борозенки завглибшки 2 см із відстанню між ними 12-15 см. Потім висівають насіння. Земля має бути вологою, пухкою, чистою від бур’янів. Сіють моркву двома способами: грядковим 3-4-рядковим, витримуючи відстань між грядками 35-45 см і між рядками 18-20 см. Якщо грунт родючий і чистий від бур’янів, моркву висівають широкосмуговим способом, без рядків і грядок, суцільною смугою у 12-16 см. Норма посіву 50 г на 1 м2, глибина закладення насіння – 1,5-2 см. Щоб під час розпушування міжрядь не ушкодити рослини до появи сходів, при посіві до насіння моркви підмішують насіння маякової культури, зазвичай салату або редису. Ці рослини сходять швидше, ніж морква, і позначають ряди.

Коли маякові культури дадуть сходи, міжряддя розпушують і посіви просапують. Після появи першого справжнього листочка моркву проріджують. Одночасно при проріджуванні висмикують рослини маякових культур, а з рослин моркви залишають тільки найбільші й добре розвинені на відстані 2-3 см.

Друге проріджування проводять через 2-3 тижні після першого, залишаючи одну рослину на кожні 4-6 см. Подальший догляд включає регулярне розпушування міжрядь, прополювання бур’янів, періодичне підживлювання моркви. Можна провести 2 підживлювання мінеральними добривами в такій суміші: 20-25 г аміачної селітри, 15-20 г хлористого калію, 30-40 г суперфосфату на 10 л води. Добре також підживлювати посіви моркви гноївкою або розчином курячого посліду. У цьому випадку сапою роблять борозну, і органічне ж добриво виливають у неї так, щоб відстань до рядка становила 10 см.

Один раз на 10-15 днів моркву рясно поливають, витрачаючи на кожні 10-15 м2 50-60 л води. Між поливами потрібно стежити, щоб грунт не пересихав, інакше коренеплоди перестануть розвиватися.

Дозрілу моркву збирають, відразу очищують від бадилля, обрізають верхівкову бруньку, відбирають дрібні, ушкоджені та хворі коренеплоди.

Зберігають моркву в сухому прохолодному приміщенні, пересипаючи піском. Для одержання більш стійких коренеплодів, моркву висівають улітку після попередників – салату, шпинату, редису, зеленої цибулі.

Грунт глибоко перекопують, рясно поливають, розпушують на глибину 5-8 см. Потім сіють насіння грядковим або рядковим способом на глибину 1,5-2 см, грунт притоптують.

Рекомендовані сорти: Нантська харківська, Нантська 4, Шантене сквирська, Шантене 2461, Незрівнянна, Марктгертнер, Бірючекутська 415, Лосиноострівська 13, Олімпія, Гаврилівська місцева, Паризька каротель, Вітамінна 6, НДІОГ 336.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: МОРКВА