Мотив соціальний

Related posts:

1. Соціальний контроль Соціальний контроль – комплекс заходів, здійснюваних державою та громадськими організаціями з метою забезпечення упорядкованої взаємодії у межах соціальної системи (суспільства загалом) та її окремих підсистем і елементів (окремих соціальних груп, організацій тощо) відповідно до усталених в даній країні системи цінностей, морально-етичних і правових норм та ін. Зміст С. к. зумовлюється характером економічної, соціальної, політичної, правової, […]...
2. РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНИЙ – такий тип змін у суспільстві, що відзначається переходом усіх соціальних відносин до якісно нового стану. P. c. є наслідком взаємодії великої сукупності соціальних процесів, основою яких є цілеспрямована діяльність людей – суб’єктів цих процесів. Заг. механізм P. c. полягає у виникненні завдяки цій діяльності нових потреб у різних […]...
3. Соціальний інститут Соціальний інститут – форма організації та регулювання суспільного життя, в т. ч. соціальної діяльності і системи соціальних відносин. До С. і. належать сукупність соціальних установ (політичних, правових, ідеологічних, національних, сімейних, релігійних та ін.), соціальних норм, стандартів поведінки, що закріплюються правовими і морально-етичними нормами, а також за допомогою уповноважених осіб та установ, які провадять регулятивну діяльність. […]...
4. СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ – процеси в соціальній системі (суспільстві, групі), що забезпечують її стійкість та можливість управління функціонуванням її елементів (людьми, ін-тами тощо); механізм оцінки і санкціонування діяльності елементів соціальних систем та підсистем з т. з сусп. інтересів та домінуючих норм; спосіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів за […]...
5. СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК – стан відносної стабільності, врівноваженості, збалансованості соціальних відносин, діяльності, норм у суспільстві, який задає індивідам, групам, інституціям відповідні моделі (зразки, стандарти) поведінки поза сферою держ. (офіційних), правових та виробничих (ділових) зв’язків і відносин. Зрозуміло, С. п. не можливий без упорядкованості та унормованості соціальних взаємодій. Він складається (виникає) за умов […]...
6. ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНИЙ – форма організації і засіб здійснення спільної діяльності людей, що забезпечує стабільне функціонування сусп. відносин. За допомогою соціальних норм, правил, принципів і санкцій, що регулюють різні сфери сусп. діяльності, I. с. (держава, право, політ, партії, армія, церква, школа, сім’я, мораль, освіта тощо) виконують організаційні, регулятивні, управлінські та виховні функції […]...
7. ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЧИННИК СОЦІАЛЬНИЙ – рушійна сила розвитку суспільства; явище або процес, що обумовлює ті чи інші соціальні зміни. Ч. с. свідчить про такий зв’язок соціальних об’єктів, за умов якого одні з них (причина) з необхідністю породжують інші соціальні об’єкти або їх певні властивості (наслідки). В ролі Ч. с. виступає передусім діяльність людей, […]...
8. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
9. Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
10. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...
11. ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОШАРОК СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність індивідів, котрі мають загалом однаковий соціальний статус, що забезпечує їм приблизно рівний доступ до системи благ; більш-менш стійкі у часі утворення, одні з яких, залежно від істор., культурних і соціально-екон. обставин існують упродовж досить тривалого періоду, інші динамічно виникають і зникають, формуються і розпадаються. Згідно з М. […]...
12. ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕРЕС СОЦІАЛЬНИЙ (лат. interest – має значення) – а) особлива форма існування та вияву сусп. інтересу; б) вираження соціальних потреб суб’єкта (індивіда, групи, класу, нації, народу) через його місце (статус) у системі соціальних відносин та взаємодій з приводу умов та засобів задоволення цих потреб. Отже, I. с. – складне утворення, що […]...
13. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.8. Соціальна поведінка і соціальний контроль Соціологія вивчає поведінку людини в суспільстві, але вона, за висловом сучасного шведського соціолога П. Монсона, вивчає не лише “поведінку людини в суспільстві”, але й суспільство […]...
14. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ ТРУДОВИЙ – різновид соціального конфлікту, стадія максимального розвитку суперечностей між соціальними суб’єктами соціально-трудових відносин (соціальними чи соціально-професійними групами) безпосередньо у трудовій чи пов’язаних з нею сферах діяльності (у сферах розподілу, обміну, споживання та ін.) на підприємствах і установах, у різних галузях в-ва, у суспільстві в цілому. К. с. т. […]...
15. Соціальний дарвінізм Соціальний дарвінізм – концепція, яка переносить закони розвитку природи (природний відбір, боротьба за існування і виживання та ін.) на суспільні явища і процеси та ототожнює закони розвитку останніх з законами природи. С. д., зокрема, стверджує, що суспільні відносини між людьми зумовлені біологічною природою людини. Ідеї С. д. проповідував англійський соціолог Г. Спенсер. Такий підхід означає, […]...
16. СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЦЕС – послідовна зміна станів суспільства або його окремих систем. Проявляється як рух у часі низки соціальних подій чи явищ певної спрямованості. У ньому діалектично поєднуються зміна і сталість, перервність і неперервність. Тому розглядаючи певний соціальний процес, потрібно з’ясувати, в яких умовах ідуть зміни, яка їх причина та який напрям. […]...
17. СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки своєму становищу....
18. ВІК СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ВІК СОЦІАЛЬНИЙ – рівень соціальних досягнень індивіда (кар’єра, сусп. стан, сімейний статус тощо) порівняно із статист, середнім рівнем подібних досягнень людей одного з ним віку. В. с. визначається як за інституалізованими віковими нормами (межі шлюбного і пенсійного віку, повноліття тощо), так і за гнучкішими соціально-психол. регуляторами – віково-рольовими очікуваннями. Вимірювання В. […]...
19. ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАРАЗИТИЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – суспільно неприйнятний спосіб існування певних соціальних груп та індивідів, за якого присвоєння сусп. благ, і цінностей супроводжується порушенням основних норм і законів суспільства. П. с. – складне явище, яке має свої причини, кількісні (стан, динаміка) і якісні (характер, структура) показники. Йому властиві різноманітність джерел існування і способів присвоєння […]...
20. Мотив моральний Мотив моральний – внутрішня рушійна сила, внутрішнє спонукання людини до моральності, моральної поведінки. М. м. у сфері економіки зумовлений глибоким усвідомленням економічних потреб, намірів, цінностей окремої людини, трудового колективу і суспільства. Важливу роль у цьому процесі відіграють рівень розвитку національної самосвідомості, національного економічного мислення тощо. М. м. значною мірою розкривається у моральних принципах, які фіксують […]...
21. КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФОРМІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – спосіб пристосування індивіда, групи до існуючого стану речей і справ (панівних думок, традицій, принципів, стереотипів масової свідомості і пропагандистських кліше, діяльності соціальних ін-тів і т. д.). К. с. грунтується на таких індивідуальних рисах людей, як консерватизм, стандартність поведінки, відсутність індивідуальності тощо. Вирішальну роль у формуванні К. с. можуть […]...
22. МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність дій, вчинків, відносин, невід’ємних від їх суб’єктів – носіїв, завдяки яким відбувається те чи інше соціальне явище, здійснюється соціальний процес, і які становлять внутрішній каркас їх (явища, процесу) існування (функціонування) або перетворення. Структура М. с. складається з таких чинників (елементів), як субстрат дії чи процесу (суб’єкт – […]...
23. ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОСТІР СОЦІАЛЬНИЙ – фундаментальна умова діяльності та спілкування людей у суспільстві. П. с. охоплює два взаємозалежні рівні людської життєдіяльності; відношення людей до природи, що передбачає певну локалізацію істор форм суспільства в геогр. просторі природи, і рівень організації міжсуб’єктних, власне соціальних зв’язків, де просторовий момент співвідноситься з певними соціальними системами, характеризує упорядкованість […]...
24. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
25. Фактори інноваційної активності Фактори інноваційної активності – комплекс організаційно-економічних, правових, політичних заходів, які разом із удосконаленням відносин економічної власності використовують з метою створення пільгових умов для збільшення внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Такими факторами у сфері відносин економічної власності є впровадження реального плюралізму основних типів і форм власності, розширення об’єктів купівлі-продажу власності, якісне вдосконалення управління власністю в різних її […]...
26. Свобода Свобода – здатність окремої людини, трудового колективу, окремих соціальних верств і груп ухвалювати рішення і діяти відповідно до власних інтересів (економічних, соціальних, політичних та ін.) і цілей з урахуванням об’єктивних умов (а отже, об’єктивних законів) і загальнолюдських інтересів. С. і вільна свідома діяльність людини – найважливіші риси її сутності. Голландський філософ Б. Спіноза розглядав С. […]...
27. Соціальний моніторинг Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 7. СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЕТАПИ, ВИДИ 7.4. Соціальний моніторинг Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку […]...
28. Соціальний рух Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 5. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДИНАМІКИ 5.3. Соціальний рух Термін соціальний рух означає сукупність форм колективної дії, яка направлена на реорганізацію суспільства. Соціальним рухам в цілому не притаманна висока ступінь інституціоналізації, вони виникають в результаті стихійного соціального […]...
29. Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних […]...
30. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
31. КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОНФЛІКТ СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення інтересів різних соціальних груп, окремий випадок прояву соціальних суперечностей, одна з їх форм, що характеризується наявністю вираженого протистояння сусп. сил. Ядром конфлікту може бути проблема, а також усвідомлення носіями конфліктної ситуації (групами, що конфліктують) своїх протилежних інтересів та цілей діяльності. На макрорівні […]...
32. Соціальний менеджмент Соціальний менеджмент – процес управління соціально-трудовими відносинами на підприємстві, фірмі, в компанії, що передбачає створення атмосфери ділового співробітництва між найманими працівниками і приєприємцями, гуманних умов праці, справедливої системи оплати робочої сили (в т. ч. праці) та стабільних стимулів до праці, нормального морально-психологічного клімату в колективі та ін. У розвинених країнах світу С. м. запроваджений у […]...
33. КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник КОМПРОМІС СОЦІАЛЬНИЙ (від лат. compromissum – погодженість) – спосіб розв’язання та запобігання соціальних конфліктів, протистоянь з допомогою взаємних поступок (угод, домовленостей, договорів тощо) між супротивними (конфліктуючими) силами, що є умовою соціального миру між ними. Суть та значення К. с, полягають у досягненні заг. злагоди і порозуміння між супротивними волями і тим […]...
34. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ – сукупність соціальних та юридичних гарантій, метою яких є забезпечення державою для кожного члена суспільства реалізації його найважливіших соціально-екон прав, у т. ч. права на рівень життя, необхідний для нормального відтворення та розвитку особистості. С. з. як наук, та практ. проблема охоплює такі компоненти: реалізація конституційного права людини на […]...
35. ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ СОЦІАЛЬНИЙ (від франц. prestige – чарування, чари, від лат. prestigium – ілюзія, обман почуттів) – співвідносна оцінка соціальної ваги різних об’єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи на підставі прийнятої системи цінностей. Об’єктивним критерієм такої оцінки, зрештою, є здатність предмета задовольняти деяку сусп. потребу, але безпосередньою підставою може послугувати […]...
36. ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДОСВІД СОЦІАЛЬНИЙ – сукупність практ. набутих соціальними суб’єктами (індивідами, групами, класами, народами, націями) у процесі їх взаємодії знань, умінь, навичок, звичок, звичаїв, норм, традицій, які слугують опертям для практ. життя цих суб’єктів засобами раціоналізації та оптимізації їх взаємодії і взаємовідносин. Д. с. – результат спільної діяльності суб’єктів сусп. відносин, опредметнений у […]...
37. СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНИЙ ДАРВІНІЗМ (соціал-дарвінізм) – напрям у соціології др. пол. XIX ст., котрий намагався пояснити еволюцію сусп. життя біол. законами природного добору і боротьби за існування. Вчення Ч. Дарвіна (1809 – 1882) про природний добір стимулювало поширення біол. законів на розвиток суспільства, хоча сам Ч. Дарвін і його прихильники рішуче заперечували подібні […]...
38. Планування соціальне Планування соціальне – науково обгрунтоване визначення цілей і забезпечення відповідності й структури соціальних відносин потребам розвитку технологічного способу виробництва, передусім системі продуктивних сил (а в її межах – основній продуктивній силі). Основні об’єкти П. с. – суспільство загалом, кожна із підсистем суспільних відносин (економічної власності, соціальних – у вузькому значенні поняття, правових, політичних, національних, культурних, […]...
39. Ідеологія економічна Ідеологія економічна (від ідея та гр. logos – слово, поняття, вчення) – система економічних ідей, понять і теорій, в яких адекватно відображаються економічні інтереси і світогляд соціальних верств, класів, націй і народу, дається оцінка сучасної, минулої чи майбутньої економічної системи. Водночас ідеологія, а отже, й I. e. характеризується як певна сукупність поглядів, понять, концепцій, відірваних […]...
40. АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...