Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні
§ 1. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ
Мовознавчі студії
1.1. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання, назвіть його характерні ознаки.
I. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,- бо кого ж із нас не тішило, яку мовотворчу обдарованість, винахідливість виявляють малюки, які серед них бувають геніальні лінгвісти (О. Гончар).
2. Мова чутливо відгукується на кожне нововведення
II. Поміркуйте, як суспільство впливає на розвиток мови. Чи відомі вам випадки втрати людиною здатності спілкуватися за допомогою мови внаслідок ізольованості від суспільства?
М о в а – явище суспільне. З одного боку, мову творить і розвиває суспільство, з іншого – без мови не було б суспільства. І наука, і техніка, і релігія, й ідеологія, і культура не можливі без мови, бо мова забезпечує
Розвиток і функціонування мови значною мірою зумовлені станом суспільства. У мові відбиваються соціальна диференціація суспільства (класова, професійна, статева), демографічні процеси (зміни чисельності населення, міграція), рівень загальної освіти народу, розвиток науки тощо. Суспільство може цілеспрямовано впливати на розвиток мови. Свідомий вплив суспільства на мову (урядові заходи) називають мовною політикою. Від цієї політики залежить доля окремих мов у багатомовному суспільстві. Так, внаслідок онімечення у XVIII столітті зникли полабська і прусська мови, в результаті асиміляції в СРСР зникло понад 90 мов, а колонізація у США знищила чимало індіанських мов.
Взаємозв’язок мови і суспільства розглядається і на таких рівнях, як мова і народ, мова й особа (індивід), мова й класи та соціальні групи людей.
Мова – загальнонародне явище. Народ – творець і носій мови. Одна особа безсила будь-що змінити в мові, бо мова розвивається за своїми об’єктивними законами. Наприклад, Тарас Шевченко є основоположником української літературної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує.
Мова не може бути класовою (коли кожен клас користується своєю мовою), бо треба було б виробити якусь третю мову, щоб класи могли спілкуватися між собою. Проте класовий підхід до використання мови беззаперечний. Так, українське панство, щоб відокремити себе від простого народу, використовувало для спілкування чужу мову: на Західній Україні то була здебільшого польська, а на Східній – російська.
Із суспільним розшаруванням (за різними ознаками) пов’язана поява в мові професійних слів, арго, діалектизмів.
Отже, мова і суспільство перебувають у тісному взаємозв’язку. Вплив суспільства на мову і мови на суспільство вивчає спеціальна лінгвістична дисципліна – соціолінгвістика.
Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні і є державною мовою.
Практикум
2. І. Прочитайте речення. Підготуйте короткі коментарі до висловлювань. Доберіть ілюстрації до шкільної газети.
1. Поки живе мова – житиме й народ як національність (І. Огієнко). 2. Мову ревниво оберігають мовознавці – невтомні творці граматики і словників (І. Вихованець). 3. Барвистість одвічна народної мови – це щось невимовне, прекрасне, казкове: і ласка любові, й червона калина, і пісня досвітня в гаях – солов’їна (П. Усенко). 4. Не пускайте слів попереду думок. Адже висловлюванням можна бездумно поранити чиєсь вразливе серце. Розумним словом можна підбадьорити, надихнути на творчість, на добрий вчинок, на геройство (І. Вихованець). 5. Слово – це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодівайте цим взірцем так, щоб з-під ваших рук виходила тільки краса (В. Сухомлинський). 6. Повнота слів – це повнота світу (П. Мовчан). 7. Слово – прізвище думки тепер, а частіше – її псевдонім (Л. Костенко). 8. Відтворити до кінця історію хоч би одного слова – означає стати причетним до розкриття таємниці всієї людської мови і мислення (В. Абаєв). 9. Слова, що виходять з рідної мови, стають ніби зліпками, що засвідчили те життя, свідками якого вони були (А. Брагіна). 10. Новотвори – і свідомі, й несвідомі, аби щасливі – це фермент у мові, запорука її розвитку, цвіту й буяння (М. Рильський). 11. Словники – музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться (С. Пушик).
II. Доберіть із художніх і публіцистичних творів по шість прикладів висловлювань про мову і мовлення, запишіть їх.
3. І. Прочитайте. Визначте тему кожного висловлювання. У яких життєвих ситуаціях ви могли б скористатися ними?
1. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою (За П. Загребель – ним). 2. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова – це ми, українці, – добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів… 3. Пізнання мови – це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів – усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість – своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе (З кн. “Мова і нація”).
В. Лопата. Великдень
ІІ. Розгляньте репродукцію картини Василя Лопати “Великдень”
На с. 6. Розкрийте її зміст, спираючись на подані висловлювання.
4. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання.
З якою музикою (естрадною, класичною, народною) асоціюється у вас українська мова? На підтвердження своєї думки доберіть і запишіть уривки з поетичних та прозових художніх творів чи з фольклору.
1. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глинка і Чай ковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. 2. Українська мова не бідна, не вульгарна… Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі (З тв. Д. Павличка).
Спілкування
5. Розгляньте фотоілюстрації. Кого ви на них упізнали? Складіть діалог на тему “Мова і пісня”, використовуючи фотоілюстрації. Розіграйте діалог в особах.
6. Поміркуйте, чому письменниця Ірина Вільде вважала, що “людина, яка не вміє мовчати, не вміє й говорити”. Висловіть свою думку у формі письмового роздуму.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...