Можливості подолання песимізму засобами телебачення


Паблик рилейшнз

ВИРІШЕННЯ ДЕЯКИХ СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ МЕТОДАМИ ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

12.4. Можливості подолання песимізму засобами телебачення

Подолання песимізму є важливим завданням виживання суспільства, тому природним є застосовування телебачення як найбільш потужного із наявних засобів впливу. Хоча В. Налімов справедливо написав, що “особливо погано розуміє наша наука колективні дії людей”. Перед нами також проходив досвід


“Останкіно” в тому вигляді, в якому його задіяв О. Яковлєв. Суть цього ідеологічного експерименту він розкриває так: “Ми людей зворохобили. Кінь став дибки і досі так і стоїть, чи не можна все-таки поставити його на чотири ноги? Спробувати засобами телебачення вивести суспільство із цього здибленого стану. Треба бачити недоліки, критикувати їх. Наші телекоментатори все повторюють: ось ми над прірвою, залишився один крок. А я кажу їм: уже третій рік ми цей крок ніяк не робимо. Чому ж усе товчемося? Я якось задав собі запитання: скільки у нас підприємств у фінансовому плані не заборгували нікому і їм ніхто не заборгував? Виявилося, що таких 30%. Тож хоча б про одне розповіли!..”. Політичне кредо ГРТ, за словами Сергія Благоволіна, полягає в тому, “щоб сприяти національній згоді, її розширенню. Щоб шукати шляхи виведення країни з економічної і політичної кризи, робити все можливе для стабілізації в ній життя. Сили, які працюють на цьому напрямі, ГРТ і має намір підтримувати”. Соціальна реклама на ГРТ також є спробою формування позитивного настрою в суспільстві в цілому.

Які варіанти роботи на цьому напрямі можна запропонувати для УТ? Є три можливих підходи.

Перший, який має розкривати індивідуальні моделі управління собою, своїм успіхом. Людина може бути поставлена на цей шлях за допомогою:

– показу людей, котрі вже досягли успіху в різних видах діяльності;

– активної демонстрації інноваційної діяльності (у новинах і окремій серії передач, мета яких – показати,

– що сьогодні цілком реально досягти позитивного результату, можна обійти ті чи інші перешкоди дійсності, що не тільки в еміграції, а й вдома можна знайти себе);

– показу успішно працюючих структур та організацій, які доводять, що не боги горшки ліплять.

Другий, покликаний продемонструвати реальну турботу владних структур про своїх громадян. Обов’язковими мають стати прямі лінії, відповіді на запитання, звіти перед населенням усіх гілок влади і всіх персон влади. На сьогодні влада відвернулася від населення і навіть вербально не хоче демонструвати своєї зацікавленості ним. Є й протилежні приклади: Бразаускаса люблять у Литві тому, що він знає навіть кличку корови на тому чи іншому хуторі, – це символ уваги першої особи до населення.

Третій підхід має розкривати багатоманітність світу, всіма силами пробувати розірвати ізоляціоністські тенденції, властиві песимістичному настроєві. Сюди входить виховання і показ своїх власних зірок (не тільки зі світу естради, а й зі світу спорту, науки, літератури, техніки, дипломатії тощо). Мета – показати населенню варіанти досягнення успіху. Відновити державну увагу до різноманітних видів хобі, починаючи, наприклад, з філателії як одного з найбільш досяжного для населення. Можна відзначити і створення своїх “мильних опер”, коли як бажана мета та інтереси буде розвиватися свій власний сюжет, пройде показ вирішення важливої життєвої мети в рамках свого світу, своїми методами.

У цілому це можна визначити як підвищення рівня інформованості, але не тільки в царині світу реального, а і в царині світу бажаного. Це немовби перенавчання населення досягати своєї мети в рамках нового, невідомого для нього контексту. Сьогодні діти відвертаються від життєвих моделей своїх батьків, однак ще не мають власних напрацьованих моделей. Йдеться про певне психотерапевтичне завдання, коли на метафоричному прикладі пацієнтові розкривають вирішення його власного завдання, використовуючи ситуацію з іншими людьми. На сьогодні суспільство вважає, що успіх може бути тільки кримінальний. Слід нарощувати зусилля, щоб розірвати цей стереотип, нав’язати суспільству шляхи досягнення успіху іншими способами, без кримінального відтінку. Люди втратили тих, кому вони довіряли, вони залишилися в минулому світі. Телебачення повинно дати їм таких людей!

Тут прихована ще одна причина формування негативних ситуацій у галузі масової свідомості: Україна не змогла виставити такий же переконливий список відомих особистостей, котрими володів колишній Радянський Союз. Якщо в перший період незалежності до цього списку потрапляли дисиденти, а також народні депутати, то сьогодні вони покинули площину суспільної уваги. На сьогодні Україна змогла виставити тільки список естрадних зірок і політичних діячів, проте вони не мають тієї індивідуальної привабливості, харизмів, якими володіють зірки сусідньої країни, котрі, до того ж, походять не тільки з поп-культури.

Населенню завжди потрібні були оракули, слову котрих можна було вірити. Із теорії комунікації відомо, що населення сприймає, події не безпосередньо з каналу комунікації, а через інтерпретацію їх “лідерами думок”. Як правило, ці лідери думок перебувають у тому ж середовищі, що й саме населений. Однак вони двічі необхідні в каналі комунікації: від міри н топ”, хто говорить, залежить і віра в достеменність того, що повідомляється. Тому окремою програмою має стати пошук “комунікаторів”, виховання відомих особистостей, рівень довіри до яких набагато вищий за сьогоднішній. Саме такі комунікатори і є провідниками введення нових моделей поведінки, переходу від переваги песимізму до оптимізму.

Отже, ми визначили “больові точки” наявних комунікацій як на рівні змісту, так і на рівні форми.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Повідомлення в науковому стилі.
Ви зараз читаєте: Можливості подолання песимізму засобами телебачення