МУТУАЛІЗМ

Related posts:

1. БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
2. БАКТЕРІОФІЗМ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОФІЗМ – форма симбіозу, живлення вищих рослин за допомогою симбіонтів-бактерій (бульбочкові азотфіксатори)....
3. ЧИННИК БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОТИЧНИЙ – це чинник впливу живих істот одна на одну, різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Вони бувають антагоністичними (конкуренція, паразитизм, хижацтво), взаємовигідними (мутуалізм) чи нейтральними. Кожен з організмів постійно взаємодіє з особинами свого виду (внутрішньовидові зв’язки) та інших видів (міжвидові зв’язки)....
4. КОЛОНІЯ Екологія – охорона природи КОЛОНІЯ – 1) група особин одного, іноді кількох видів, що живуть разом і мають від такого проживання взаємну вигоду (напр., колективний захист від хижаків). К. характерні для колоніальних птахів (граки, чайки), багатьох водяних організмів; 2) найпростіший проценоз, що виникає на початковій стадії формування ценозу в разі оселення рослин і тварин на […]...
5. БЕНТОФАГ Екологія – охорона природи БЕНТОФАГ – тварина, яка харчується організмами, що живуть на дні водойм, але сама часто лише спускається на дно у пошуках їжі, напр. деякі види риб....
6. МЕТАТЕРМІЗМ Екологія – охорона природи МЕТАТЕРМІЗМ, мегатермізм – властивість організмів потребувати для свого розвитку порівняно високих т-р, напр. тропічні рослини....
7. КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
8. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
9. ОЛІГОСАПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОСАПРОБІОНТИ – організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою орг. речовинами (напр., зелені та діатомові водорості, форель). О. використовують як біоіндикатори чистих вод....
10. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
11. ОРГАНІЗМИ ЕКТОТРОФНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕКТОТРОФНІ – паразити, що живуть на тілі інших організмів, як тварин, так і рослин....
12. АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
13. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
14. НЕЙСТОН Екологія – охорона природи НЕЙСТОН – сукупність організмів, що живуть біля поверхні води, на межі водного і пов. середовищ (від поверхневої плівки до 5 см в глиб вод). Як правило, це найпростіші, одноклітинні водорості, клопи, личинки комарів, мальки риб тощо. Разом з організмами плейстону створюють особливий біогоризонт водної екосистеми....
15. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ КОНСОРЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ КОНСОРЦІЙНА – метод саморегулювання системи, особливістю якої є постійно мінливий центр, об’єкт, що перебуває в прямих чи опосередкованих зв’язках з периферійними об’єктами (напр., дерево, яке росте, потім загинуло і гниє, та пов’язане з ним тваринне, рослинне і мікробне населення)....
16. ДІЯ КОМБІНОВАНА Екологія – охорона природи ДІЯ КОМБІНОВАНА – сукупна одночасна дія на організм кількох чинників середовища. Напр., Д. к. чинять йонізуюче випромінювання разом з хім. речовинами, лікарські засоби разом з алкоголем....
17. ГІФОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІФОМІЦЕТИ – порядок незавершених грибів. Багато Г. є збудниками грибних захворювань рослин. Г., що живуть у грунті, відіграють важливу роль у грунтоутворенні. З деяких Г. одержують антибіотики (напр., пеніцилін)....
18. ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЕКОЛОГІЧНОЇ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ – кожен вид організмів пристосований до певних умов існування певним чином: не існує двох близьких видів, подібних за своїми адаптаціями до умов довкілля. Напр., кріт (ряд комахоїдні) і сліпак (ряд гризуни) адаптовані до проживання в грунті. Однак кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок, а сліпак – різців, […]...
19. ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски....
20. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
21. АМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом А. між плісеневими грибами роду Pinicillum та бактеріями є пригнічення росту бактерій, спричинене дією на них пеніциліну, що виділяється грибами....
22. ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ Екологія – охорона природи ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом живлення. Перший Т. р. займають продуценти – рослини, другий – рослиноїдні тварини, третій – хижаки, що живуть за рахунок рослиноїдних організмів, четвертий – організми, що споживають хижаків третього рівня. Деякі організми можуть знаходитись на різних Т. р....
23. ОРГАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ ТЕМА 4 ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Як рослини, так і тварини бувають тісно пов’язані сіткою складних відносин. Ч. Дарвін &59. ОРГАНІЗМИ ТА ЧИННИКИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ Основне поняття: БІОТИЧНІ ЧИННИКИ Пригадайте! Що таке абіотичні чинники? Поміркуйте Ця історія вже є широковідомою. Якось до Ч. Дарвіна прийшли сусіди-селяни й запитали: “Кажуть, що Ви, великий учений, знаєте багато […]...
24. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
25. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
26. ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння....
27. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
28. АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється позитивний А., властивий аеробам, у другому – негативний А., характерний для анаеробів. А. – окремий випадок хемотаксису....
29. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ: Нейтралізм – відсутність взаємовпливу; Пряма конкуренція – активна протидія однієї популяції ін.; Опосередкована конкуренція – сумісне використання певного чинника або ресурсу, але без прямих зіткнень між популяціями; Аменсалізм – пригнічення однієї популяції ін., яка не зазнає зворотного впливу; Паразитизм – життя одних організмів за рахунок тканин чи соків […]...
30. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
31. ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
32. КОМЕНСАЛІЗМ Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛІЗМ – форма співжиття особин різних видів, за якої один організм (коменсал) живе за рахунок ін., не завдаючи йому шкоди (напр., риби-причепи, прикріплюючись до акул, використовують їх як засіб переміщення). К. дуже поширений у природі. Взаємодоповнення екол. ніш також можна розглядати як форму К.: зміни середовища, які спричинюються одним організмом, можуть […]...
33. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
34. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
35. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
36. СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СУБОРДИНАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – форма ієрархії прир. систем, де як супідрядні за висотою організації системні одиниці виступають структури з участю живого організму. Напр., підсистеми відносно біоценозу: популяції, синузїї, консорцїї....
37. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
38. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...
39. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
40. ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев – дерев’янисті ліани, сланкі форми дерев, пальмоподібні тощо....