МУЗЕЙ

Related posts:

1. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
2. МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н. е.), до складу якого входила Олександрійська бібліотека....
3. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
4. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
5. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
6. СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник СТАНКОВЕ МИСТЕЦТВО – термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер: у живопису – картина, в скульптурі – статуя, погруддя і т. д. У добу Київської Русі – це ікони....
7. АКАДЕМІЗМ Культурологічний словник АКАДЕМІЗМ (франц. academisme) – 1) Напрям, що склався в мистецьких академіях у XVI-XIX ст.; грунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження; сприяв систематизації художньої освіти. Виник в Італії (болонська школа живопису, засн. бл. 1585 р.), поширився в багатьох країнах Європи з утворенням академій мистецтв у Парижі (1648), Відні (1692), Берліні […]...
8. Великі відкриття і винаходи українців РОЗДІЛ 4. ЛЮДИНА І СВІТ & 29. Великі відкриття і винаходи українців Розглянь малюнки. Поміркуй, як люди жили без цих речей. Чи знаєш ти, хто і коли винайшов ці предмети? Які ще винаходи людства тобі відомі? Українські вчені і винахідники зробили великий внесок у розвиток науки і техніки. Значних успіхів наші співвітчизники домоглися в мирному […]...
9. МУЗА Культурологічний словник МУЗА (грец.) – 1) В давньогрецькій міфології – богиня, покровителька мистецтва і науки. Спочатку кількість М. була невизначена: вони вважалися покровительками пісень і танців. У пізніші часи М. стало дев’ять і кожній з них доручили певне мистецтво, яке вона повинна була особливо пильнувати: Кліо – покровителька історії, Талія – комедії, Мельпомена – трагедії, […]...
10. МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО – у широкому розумінні – комплекс суспільних наук, які вивчають художню культуру загалом та окремі види мистецтва. Мистецтвознавчі науки охоплюють літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство, а також М. у вузькому й найбільш уживаному значенні, тобто науку про пластичні або просторові мистецтва, якими є архітектура, живопис, скульптура, графіка, декоративно-ужиткове мистецтво. М. складається з трьох […]...
11. РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
12. БІБЛІОТЕКА Культурологічний словник БІБЛІОТЕКА (від грец. biblion – книга і theke – сховище) – 1) Зібрання книг. 2) Приміщення для зберігання книг. 3) Заклад, що видає книги для читання....
13. ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ДЕГУМАНІЗАЦІЯ МИСТЕЦТВА (від лат. de… – скасування, і hum – anus – людський) – процес усунення із творів мистецтва “занадто людського”, орієнтованого на звичайне сприйняття, що передбачає відтворення життя “у формах самого життя”....
14. ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
15. ВИДИ МИСТЕЦТВА Культурологічний словник ВИДИ МИСТЕЦТВА – конкретні форми існування та історії розвитку мистецтва: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, живопис, скульптура, графіка, музика, хореографія, література, театр, цирк, кіно та ін. Види мистецтва складалися історично як відображення багатогранності реального світу, що виявляється в процесі різноманітності форм його естетичного сприйняття та художньо-образного відтворення. Поділ на види мистецтва зумовлений неоднаковістю матеріалу, зображувальних […]...
16. ВИТИНАНКИ Культурологічний словник ВИТИНАНКИ – вид декоративно-ужиткового мистецтва, орнаментальні, рідше сюжетні тво-...
17. ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ – галузь психології, яка вивчає особливості видів трудової діяльності людини та підготовки її до праці. П. п. включає профорієнтацію (профосвіту, профконсультацію, профадаптацію), інженерну психологію, психологію НОП, трудову експертизу, має спільну теоретичну базу з психологією творчості та психологією мистецтва. У П. п. виділяють нові напрямки досліджень, а саме – психологію керівництва та […]...
18. ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання і виховання....
19. КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА – перший професійний музичний навчальний заклад у місті. Відкрита Київським магістратом 1768 р. з метою підготовки кадрів для магістратського оркестру. До школи набирали дітей міщан. Крім музики, в школі викладали математику, історію, географію та мови. Існувала до 1852 р....
20. УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ) – вищий навчальний та науково-дослідний заклад української еміграції; створений 1921 р. у Відні, перенесений до Праги за підтримки з боку уряду Чехословаччини, розгромлений 1945 р. радянською військовою адміністрацією. Відновив діяльність 1946 р. у Мюнхені як Український науковий інститут....
21. КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА РИСУВАЛЬНА ШКОЛА – художній навчальний заклад останньої чверті ХІХ ст. (1875-1901 рр.), що відіграв велику роль у підготовці українських національних художніх кадрів. Заснована художником-педагогом М. Мурашком за допомогою передових діячів української культури. Діяльність школи заклала основи художньої освіти в Києві....
22. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
23. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
24. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
25. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
26. ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник ГЕОМЕТРИЧНА АБСТРАКЦІЯ – один з видів абстрактного мистецтва, що віддавав перевагу композиціям, в основі яких – впорядкована ритміка геометричних або (у скульптурі) стереометричних фігур. Її ранні варіанти (роботи Р. Делоне, Ф. Купки, К. Малевича, П. Мондріана) поєднують раціоналізм з романтикою, тяжіють до побудови “абсолютних” яскраво-графічних монументальних символів, що виражають містичні закони космосу. У […]...
27. ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
28. СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....
29. ГОЛОСІННЯ Культурологічний словник ГОЛОСІННЯ – старовинні українські народні пісні (на похованнях). Це імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика....
30. НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ (від грец. нерв і психологія) – галузь психологічної науки, що вивчає зв’язок психічних процесів, властивостей і станів з роботою мозку....
31. МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ V Пробудження національної свідомості Українського народу МУЗЕЙНА СПРАВА В УКРАЇНІ Зібрання книг, ікон, художніх виробів, історичних цінностей були популярні в Київській Русі. Найбільші колекції належали князю, Десятинній церкві, Софійському собору, Києво-Печерському монастиреві та ін. За свідченням сучасників, у бібліотеці-книгосховищі Ярослава Мудрого зберігалося майже 950 томів рукописних книжок з різних галузей знань. […]...
32. ПЕДАГОГІКА Культурологічний словник ПЕДАГОГІКА (грец. майстерність виховання) – наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості....
33. АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник АНТИЧНЕ МИСТЕЦТВО (від лат. antiquus – давній) – назва давньогрецького та давньоримського мистецтва; виникла в епоху Відродження. А. м. розвивалося в 1 тис. до н. е. і 1-й пол. 1 тис. н. е. Зародилося в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського архіпелагу та західному узбережжі Малої Азії. Найвищого розквіту досягло в Стародавній […]...
34. МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
35. ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого народу....
36. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
37. КРЕДИТ ДОВІРИ Культурологічний словник КРЕДИТ ДОВІРИ – форма страхового захисту підприємців від незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним службові обов’язки довірено майнові цінності....
38. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
39. ПСИХОГЕНЕТИКА Культурологічний словник ПСИХОГЕНЕТИКА (від грец. psyche – душа і genesis – походження) – наука, що вивчає наслідковий характер психічних та поведінкових реакцій, їхню залежність від спадкових структур організму....
40. ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності і розвитку мистецтва....