Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови

Службові частини мови

Вигук як особлива частина мови

Написання вигуків разом, окремо та через дефіс

Разом пишуться:

– слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір.

Окремо пишуться:

– складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на!

Через дефіс пишуться:

– вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно: Го-ов! Гу-гу-гу-у! Му-у-у! Вуть-вуть-вуть!

– слова їй-бо, їй-право.

Якщо вигук вимовляється з підсиленням, окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой! Жах! При звичайній інтонації вигук виділяється комою, якщо він не стоїть перед особовим займенником, після якого йде звертання:

Ой, яка чудова українська мова (О. Підсуха).

Ой ти, лимане-лиманочку, хвиле каламутна! (Леся Українка)


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови