Написання вигуків – Вигук

Related posts:

1. Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
2. Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
4. Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
5. СТРУКТУРА ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 2. СТРУКТУРА ВИГУКІВ Складний і багатогранний емоційно-почуттєвий світ людини передають вигуки різної структури. Вона є, по суті, сконденсованою, не членованою формою речення, з логічною основою якого опосередковано пов’язуються емоції та почуття. Проте звукова і морфологічна структура вигуку не зумовлена співвідносним судженням. Зв’язок емоцій і почуттів з тією чи іншою структурою вигуку суспільно усвідомлений, соціальний, […]...
6. Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
7. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
8. Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
9. Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
10. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
11. Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтаксично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків якнайбільше полягає в тому, що ними, на відміну від повнозначних слів, нічого (ні людей, ні істот, ні тварин, ні предметів […]...
12. Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
13. Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс – Частка Службові частини мови Частка Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – з не, якщо слово без нього не вживається: немовля, нестерпний, ненавидіти, нехтуючи; – з не – іменники, прикметники, прислівники, які можна замінити синонімами без не: нещастя (лихо), невеселий (сумний), нерідко (часто); – у складі префікса недо – із значенням […]...
14. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
15. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...
16. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Службові частини мови. Вигук & 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Мова, наша мова – Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь… Ю. Рибчинський ПАМ’ЯТАЙМО Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків Правила Приклади Правила Приклади Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища А, […]...
17. Написання часток окремо і через дефіс – Орфографія Українська мова Орфографія Написання часток окремо і через дефіс Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, но, то, от, таки і словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки. Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, […]...
18. Завдання та вправи для самоконтролю – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Завдання та вправи для самоконтролю 1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова. 1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, […]...
19. Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
20. Написання слів з пів СЛОВОТВІР, ОРФОГРАФІЯ § 24 Написання слів з пів- Запам’ятаймо! Слова з пів-, напів-, полу – пишуться разом: півкроку, півкілометра, піваркуша, напівморок, напівпустеля, полумисок, полуденок, полустанок. Якщо частина слова, яка стоїть після пів-, починається буквами я, ю, є, ї, то після пів – потрібно ставити апостроф: пів’ящика, пів’юрти, пів’євро, пів’їдальні. Із власними назвами пів – пишеться […]...
21. Написання сполучників разом, окремо та через дефіс – Сполучник Службові частини мови Сполучник Написання сполучників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отож, притому, причому, проте, також, тобто, тож, щоб, якби, якщо та ін. Окремо пишуться: Для того щоб, з того часу як, замість того щоб, коли б, незважаючи […]...
22. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА – ВИГУК ВИГУК 4. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА У лінгвістичній традиції звуконаслідувальні слова розглядаються у зв’язку з вигуками: або як окрема група вигуків, або як слова, що не входять до складу вигуків і стоять поряд з ними чи після них. В українському мовознавстві вони кваліфікуються здебільшого як окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, […]...
23. Написання дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Написання дієприкметників 1. У дієприкметникових суфіксах – н-, – ен – завжди пишеться одне Н: Згаданий, втілений. 2. Із двома в пишуться прикметникові суфікси – енн-, – анн-, що вказують на можливість чи неможливість (невблаганний, нескінченний) або на високу міру ознаки (височенний). На відміну від дієприкметникових такі суфікси […]...
24. Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
25. Написання сполучників – Орфографія Українська мова Орфографія Написання сполучників 1. Разом пишуться складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова абощо, тощо. 2. Окремо пишуться: […]...
26. Синтаксичний розбір речення зі звертанням – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) Синтаксичний розбір речення зі звертанням Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене звертанням. 3. Назвати способи вираження звертання, його стилістичну роль. Та Засни […]...
27. Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
28. Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються на такі розряди: 1. Модальні (надають смислових відтінків реченню): – вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно; – означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); – обмежувально-видільні: лише, […]...
29. Написання префіксів з – (зі-, с-), роз-, без – БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків Написання префіксів З – (зі-, с-), роз-, без- 1. Префікс С – пишемо перед К, п, т, ф, х, які позначають глухі приголосні: СКомпрометувати, СПідлоба, СТворений, СФормульований, СХвалення. 2. Префікс З – (іноді Із-) пишемо перед буквами, які позначають усі інші приголосні (глухі і дзвінкі) […]...
30. Написання складних прикметників разом і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання складних прикметників разом і через дефіс 1. Разом пишуться складні прикметники, утворені: А) від складних іменників, які пишуться разом: Залізобетонний, чорноземний, метафізичний, самохідний, шлакоблоковий; Б) від сполучення підпорядкованих один одному прикметника, числівника, написаного літерами, або дієслова з іменником, а також сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: Давньоруський, східноукраїнський, чотирнадцятиповерховий, але 14-поверховий; […]...
31. Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
32. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
33. Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
34. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
35. Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
36. Написання іменників разом, окремо, через дефіс – Іменник Самостійні частини мови Іменник Написання іменників разом, окремо, через дефіс Разом пишуться іменники: – складні слова зі сполучними звуками о, е, є, и: важкоатлет, середньовіччя, краєвид, овочесховище, трикутник, вертоліт, тепловоз, лісостеп, носоріг, стодвадцятип’ятиріччя; – складні слова без сполучних звуків: педінститут, спорткомітет; – слова з першою частиною пів-, напів-, полу-: півмісяця, пів’яблука, напівсон, полумисок, півобласті; – […]...
37. Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу – Іменник Самостійні частини мови Іменник Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу 1. Суфікси – ик-, – ник-, – івник-, – чик-, – щик – пишуться з и: братик, хлопчик, прапорщик, працівник, баштанник. 2. Суфікс – ив(о) вживається для вираження збірних понять, що означають матеріал або продукт, і пишеться з и: вариво, печиво, мливо, […]...
38. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ § 40. НАПИСАННЯ ПРИСЛІВНИКОВИХ СПОЛУЧЕНЬ Вправа 413 І. Безжалісно – без жалю, інколи – час від часу, безконечно – без кінця, самотньо – на самоті, неуважно – без уваги, дивно – на диво, щороку – рік у рік, безмірно – без міри, безсумнівно – без сумніву. II. Час від часу маленька білочка виходила зі свого […]...
39. Написання разом і через дефіс складних слів – Основні способи словотворення СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ Основні способи словотворення Написання разом і через дефіс складних слів 1. Разом пишуться складні слова, утворені: А) за допомогою сполучних О, е, є поєднанням двох і більшої кількості основ дієслова або прикметника з іменником, а також двох або трьох іменників: ЛісОСмуга, панелЕВіз, життЄПис, чорнОЗемний, Але людинО-день, тоннО-кілометр (одиниці виміру); СвітлОВодОЛікарня; Б) за допомогою […]...
40. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ, ОКРЕМО, ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ. НАПИСАННЯ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩ Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів § 28. НАПИСАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ РАЗОМ, ОКРЕМО, ЧЕРЕЗ ДЕФІС. ПРАВОПИС СКЛАДНОСКОРОЧЕНИХ СЛІВ. НАПИСАННЯ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН ПО БАТЬКОВІ, ПРІЗВИЩ Мовознавчі студії 308. Розгляньте таблиці. У наведених нижче реченнях (с. 138) запишіть разом, окремо або через дефіс слова, розділені рискою. Свій вибір обгрунтуйте. […]...