Нормативи економічні

Related posts:

1. Нормативи банківської діяльності економічні Нормативи банківської діяльності економічні – обов’язкові показники, які встановлює Національний банк України для всіх комерційних банків з метою стійкого розвитку банківської системи та захисту інтересів власників і кредиторів комерційних банків. До таких нормативів належать: нормативи капіталу, ліквідності, кредитного ризику, інвестування, валютної позиції. їх дія враховує вимоги Базельського комітету за принципами, згрупованими у такі розділи: 1) […]...
2. Грошовий контроль Грошовий контроль – форма державного та банківського контролю за діяльністю підприємств, які працюють на господарському /комерційному/ розрахунку. Держава здійснює контроль шляхом встановлення таких стабільних економічних нормативів, як розподіл прибутку, темпи зростання середньої заробітної плати, амортизаційні відрахування і т. ін. За невиконання цих нормативів або договірних зобов’язань на підприємства накладаються економічні санкції. Г. к. з боку […]...
3. Еколого-економічні основи природокористування Еколого-економічні основи природокористування – сукупність принципів, важелів та засобів гуманного соціо-антропогенного впливу людської діяльності на природні екосистеми з метою підвищення ефективності земель та інших природних екосистем. Важливим принципом такого підходу є узгодження екологічних (зорієнтованих на збереження цілісності корінних природних екосистем) та економічних (спрямованих на вимірювання витрат праці) принципів розвитку системи “природа – суспільство – виробництво”. […]...
4. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів – плата, що стягується з усіх суб’єктів відповідної підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі підприємств гідроенергетики і водного транспорту. Плата не стягується за використання підземних вод, які є сировиною в технологічному процесі вилучення корисних копалин, що містяться в них, видобуваються із надр разом з корисними […]...
5. Нормативи Нормативи – 1) узагальнена (охоплює економічні, технічні, організаційні та ін. показники) норма, яка встановлюється для широкого кола однорічних економічних явищ і процесів, згідно з якою виконуються певна робота або програма; 2) складові (елементи) норм. Основними Н. економічної діяльності є витрати живої праці (до яких належать тарифні сітки, трудомісткість продукції або робіт та ін.); використання знарядь […]...
6. Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
7. Нормативи нарахувань на заробітну плату Нормативи нарахувань на заробітну плату – узаконені державою норми відрахувань з фонду заробітної плати. В Україні з 1995 до 1998 було встановлено такі Н. н. на з. п.: до фонду соціального страхування – 4,44%, до пенсійного – 32, до фонду охорони праці – 1, до фонду зайнятості – 21, до фонду Чорнобиля – 12, комунальний […]...
8. Плата за спеціальне використання природних ресурсів Плата за спеціальне використання природних ресурсів – складова частина економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища. Встановлюється на основі нормативів плати і лімітів використання природних ресурсів. Нормативи П. за с. в. п. р. визначаються з урахуванням їхньої розповсюдженості, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та інших факторів. Такі нормативи […]...
9. Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
10. Показники економічні Показники економічні – абсолютні та відносні величини, які використовуються для кількісної та частково якісної характеристики економічних явищ і процесів. Абсолютні величини – кількісний вираз статистичних показників, які безпосередньо характеризують розміри соціально-економічних явищ, їх ознаки в одиницях виміру площі, маси, ваги, у грошових одиницях тощо. П. е. повинні об’єктивно відображати розвиток явищ і процесів, бути співставлюваними […]...
11. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
12. Завдання і джерела аналізу ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЧАСТИНА II. УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ 4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА 4.1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ І ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ 4.1.1. Завдання і джерела аналізу Аналіз показників з праці і заробітної плати орієнтований головним чином на підвищення продуктивності праці, що сприяє зниженню собівартості продукції, зростанню прибутку і рентабельності. Аналіз трудових ресурсів […]...
13. Економічні ресурси Економічні ресурси – сукупність ресурсів, які використовуються в господарській діяльності для виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і нематеріальних благ, задоволення потреб населення, що зростають. Е. р. поділяють на природні (сировинні, геофізичні), трудові, капітальні (основні фонди), оборотні засоби (матеріали), фінансові, інформаційні. Е. р. – пасивні речові та активні особисті фактори виробництва, які використовують для виробництва […]...
14. Кредитна дискримінація Кредитна дискримінація – створення кредиторами менш сприятливих умов отримання, використання та повернення позичених коштів для одних категорій позичальників порівняно з іншими шляхом встановлення офіційних кредитних обмежень або фактичного застосування гіршого режиму кредитування. К. д. здійснюється шляхом скорочення загального терміну кредиту або пільгового періоду, пред’явлення вимоги до позичальника надати забезпечення з кредиту в більшому розмірі, встановлення […]...
15. Баланс держави фінансовий зведений Баланс держави фінансовий зведений – система показників, які характеризують джерела надходження центральних і місцевих органів влади, всіх адміністративно-територіальних одиниць держави та напрями використання фінансових ресурсів і їх обсяги за відповідний період з метою забезпечення узгодженості вартісних і натуральних показників фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямами використання, виявлення можливостей зростання таких ресурсів шляхом підвищення ефективності […]...
16. Міжнародні економічні порівняння Міжнародні економічні порівняння – система економіко-статистичного зіставлення макроекономічних показників країн світового господарства з метою виявлення резервів національного виробництва та підвищення його ефективності, визначення стратегії економічної політики на національному й регіональному та наднаціональному рівнях. М. е. п. здійснюють з допомогою комплексу прийомів, методів у натуральних й вартісних показниках. При цьому національні показники переводять в єдину валюту, […]...
17. Нормативи валютних відрахувань Нормативи валютних відрахувань – частка валютних надходжень підприємств, фірм і компаній, яка підлягає обов’язковому продажу державі. Відповідно до Указу Президента України від З. УІІІ.1995, з 8.VIII.1995 НБУ припинив викуп 10% обов’язкового продажу валютних надходжень на користь резидентів України, а всі 50% валютних надходжень, які підлягають обов’язковому продажу, можуть бути продані на Українській міжбанківській валютній біржі […]...
18. Природокористування Природокористування – економічна діяльність суспільства щодо планомірного та раціонального використання і відтворення природних ресурсів (у т. ч. розширеного відтворення відновлюваних ресурсів), гармонійної взаємодії між людиною і природою з метою створення необхідних матеріальних цінностей і життєвих благ для задоволення суспільних потреб. П. здійснюється за допомогою економічних, правових та адміністративних важелів. Своєю чергою, найоптимальнішими серед економічних важелів […]...
19. Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
20. Ресурсозаощадження Ресурсозаощадження – комплекс економічних, правових та адміністративних заходів з боку різних суб’єктів господарської діяльності та держави, спрямованих на всебічну економію та раціональне використання матеріально-сировинних ресурсів у всіх сферах народного господарства. Необхідність Р. зумовлена передусім тим, що частка матеріальних витрат у сукупній собівартості промислової продукції України становить 60-90%. Р. необхідно здійснювати на всіх видах підприємств (див. […]...
21. Оплати праці державне регулювання Оплати праці державне регулювання – комплекс заходів держави щодо організації заробітної плати та її рівня. Відповідно до Закону України “Про оплату праці” державне регулювання оплати праці охоплює підприємства всіх типів і форм власності й передбачає: 1) умови визначення розміру мінімальної заробітної плати та порядок його встановлення й перегляду; 2) мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати […]...
22. Економічні погляди Ш. Фур’є – Економічні вчення соціалістів-утопістів Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів 5.5.2. Економічні погляди Ш. Фур’є Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка […]...
23. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
24. Нормотворчий процес Державне управління Нормотворчий процес. Спеціальна організаційно-правова діяльність уповноважених суб’єктів, яка полягає в ініціюванні, підготовці, розгляді проектів, прийнятті нормативних актів та введенні їх у дію. Н. п. здійснюється за певною процедурою, що складається з низки стадій – самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій щодо підготовки та прийняття нормативних актів, якими є: нормотворча ініціатива і підготовка […]...
25. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
26. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
27. Кредитні обмеження Кредитні обмеження – адміністративні або законодавчі заходи центральних банків щодо забезпечення обсягів кредитування та інших умов кредиту. К. о. поділяють на прямі та непрямі. Прямі К. о. безпосередньо лімітують можливість комерційних банків надавати кредити шляхом встановлення загальної суми кредиту або їх приросту за певний період, встановлення ліміту кредитування для одного клієнта, максимально допустимого співвідношення між […]...
28. Страйки економічні Страйки економічні – найвища форма організованого руху найманих працівників за поліпшення свого життєвого рівня, умов праці та ін. її виявом є колективна відмова частини найманих робітників і службовців виконувати (повністю або частково) роботу і висунення вимог до підприємців, керівників підприємства, галузі, місцевої влади чи уряду. Причини С. е. – відчуження таких працівників від засобів виробництва […]...
29. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...
30. Фонд заробітної плати Фонд заробітної плати – грошові кошти, що виплачуються населенню країни, яке працює, визначаються вартістю робочої сили і значною мірою – виконаної роботи у процесі створення матеріальних благ і надання послуг. Джерелом Ф. з. п. є частина новоствореної вартості (національного доходу), яка на поверхні виступає у формі фонду оплати праці (до нього, крім заробітної плати, входить […]...
31. Вартості життя індекс Вартості життя індекс – показник, який характеризує динаміку цін на товари і послуги споживчого призначення. Визначається за формулою: де q – кількість товарів чи послуг, придбаних споживачем за певний період (рік); р1 – ціна одиниці товару (послуги) в цьому ж періоді; р0 – ціна в минулому (базисному) році. В. ж. і. запроваджений ООН до міжнародної […]...
32. Нормативи та стандарти,- Електромагнітні поля та випромінювання Безпека життєдіяльності 2. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ У ПОВСЯКДЕНІШ УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА І У ПОБУТІ 2.3. Електромагнітні поля та випромінювання 2.3.2. Нормативи та стандарти Усе живе в біосфері постійно перебуває під впливом ЕМП природного походження, в зв’язку з чим у організмів в процесі еволюції виробилися механізми, які дають змогу безболісно зносити середній рівень фонового опромінення, “також окремі пристосувальні […]...
33. Економічні вчення соціалістів-утопістів Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів Соціалізм – теорія, в основі якої лежать рівність (матеріальних благ, обсягу прав і обов’язків) і спільність власності. Соціалістична течія мала на меті досягнення щасливого і справедливого життя суспільства. Утопічний соціалізм – течія, яка зародилася на початку XIX ст. […]...
34. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ V РЕЗУЛЬТАТИ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТЕМА 25 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 25.2. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Залежно від формування та розподілу розрізняють декілька видів […]...
35. Економічні блага Економічні блага – сукупність матеріальних речей і послуг, які с предметом виробничої діяльності та обміну, використовуються для задоволення людських потреб і кількість яких обмежена порівняно з потребами, які вони задовольняють. Частину благ, що існують вільно в природі і не є предметом економічної діяльності, відносять до благ, а не до Е. б. До таких благ належить, […]...
36. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
37. Інтенсифікація сільського господарства Інтенсифікація сільського господарства – зростання продуктивності праці у сільськогосподарському виробництві внаслідок ефективнішого використання оброблюваних земель та інших ресурсів на основі впровадження нової техніки й технології, сучасних форм організації виробництва і праці, зокрема, підвищення родючості грунту, продуктивності худоби, якісного поліпшення виробництва. Основними показниками рівня І. с. г. є: 1) сума виробничих фондів, а також поточних витрат […]...
38. Потреби економічні Потреби економічні – ідеальний внутрішній мотив людини, який спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім’ї. На поверхні П. е. постають як відчуття індивідом нестачі чогось. Економічна природа людини – сукупність її П. е. і захоплень. К. Маркс вважав, що дієвий вияв сутності людини, кожної її властивості, риси, прагнення […]...
39. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 4 ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ УКРАЇНИ 4.4. ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ ЗАЛІЗНИЦЬ В умовах переходу країни, у тому числі і залізниць, на ринкові відносини важливими факторами є зниження собівартості перевезень і підвищення їхньої прибутковості. У зв’язку з цим до основних економічних показників роботи залізничного транспорту належать: продуктивність праці, собівартість перевезень, прибуток, рентабельність, фондовіддача. Продуктивність […]...
40. ВОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОКОРИСТУВАННЯ – порядок, умови і форми використання водних ресурсів. 1) Використання водних об’єктів для задоволення будь-яких потреб населення і нар. госп-ва; 2) використання води з госп. або побутовою метою без вилучення її з водних об’єктів шляхом пропускання крізь пристрої (напр., гідроелектростанції, водяні млини); 3) сукупність усіх форм і видів використання водних […]...