Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ IX.

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЦІННИХ ПАПЕРІВ І РОЗРАХУНКОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

9.4. Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями

Розрахунки з постачальниками та підрядчиками, залежно від того, проводилась попередня оплата чи оплата після отримання продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються за кредитом рахунків грошових коштів та дебетом субрахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами” (авансова оплата) чи 631 ”Розрахунки з вітчизняними

постачальниками” (якщо оплата здійснюється після отримання продукції, робіт, послуг).

Для розрахунків з покупцями, при попередньо сплачених ними авансах, використовують субрахунок 681 “Розрахунки за авансами одержаними, або 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, якщо оплата здійснюється після передачі продукції, робіт, послуг.

Слід зазначити, що заборгованість постачальникам має погашатись у строки визначені договором, а в разі, коли у договорі строк не вказаний – за першою вимогою постачальника. Якщо покупець прострочив виконання грошового зобов’язання, він повинен сплатити інфляційні

та не менше 3 % річних за строк прострочення, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 625 ЦКУ).

При розрахунках з покупцями можуть виникати ситуації, коли покупець неспроможний сплатити свою заборгованість, а тому в продавця можуть виникати збитки. Для покриття таких збитків продавець формує резерв сумнівних боргів. Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в П(с)БО 10 “Дебіторська заборгованість”.

Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення ведеться на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів”. За кредитом рахунку 38 відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом – списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

– застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

– застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності, який може розраховуватися такими способами:

– визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;

– класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

– визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Аналітичний облік на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” ведеться в розрізі боржників та за строками непогашення дебіторської заборгованості.

Дані про розрахунки з покупцями, постачальниками та руху резерву сумнівних боргів накопичують у журналі-ордері 3 (розділ І Журналу 3. Облік розрахунків за товари, роботи, послуги, інших розрахунків і резерву сумнівних боргів (за кредитом рахунків 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68)).

Основні проводки, пов’язані з рахунком 38, наведено в табл. 9.3.

Таблиця 9.3.

Основні проводки, пов’язані з рахунком 38

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Нарахований резерв сумнівних боргів

84

38

10000

944

84

10000

Суми нарахованого резерву списані на збитки

791

944

10000

Списано за рахунок резерву сумнівних боргів заборгованість покупця

38

361

8000

Відображена списана дебіторська заборгованість на позабалансовому рахунку1

071

8000

Відображено дохід від операційної діяльності при поверненні раніше списаної заборгованості покупця

311

716

2000

Фінансовий результат

716

791

2000

Списана відшкодована дебіторська заборгованість із позабалансового рахунку

071

2000

По відвантажених товарах чи перерахованих авансах може виникати дебіторська заборгованість, погашення якої можливе лише у судовому порядку, або вона буде списана після закінчення строку позовної давності. При визначенні строку позовної давності слід керуватись Цивільним кодексом України. У ст. 253 п. 1 зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (ст. 261 п. 5 ЦКУ). Тобто, перебіг строку давності починається з моменту вимоги повернення боргу.

Алгоритм вирішення таких задач у бухгалтерському обліку наведено у таблицях 9.4-9.6.

Таблиця 9.4.

Дебіторська заборгованість (до закінчення строку позовної давності)

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Податкові

Розрахунки

ВД

ВВ

31.03.2005 р. Подано на дебітора матеріали у суд чи до нотаріуса про стягнення боргу після закінчення строку сплати

1200

-1000

Ситуація 1. 30.04.2005 р. Позов не задоволено

Коригування валового доходу

+1000

P>

Нарахування пені за З0 днів, виходячи із 120 % облікової ставки НБУ на момент збільшення доходу (250 грн. податку З0 днів 24 : 365 :100)*

948

642

5,92

30.05.2005 р. Перерахування пені

642

311

4,93

Ситуація 2. 30.04.2005 р. Позов задоволено

15.05.2005 р. Перераховані кошти боржником

311

361

600,00

+500

15.05.2005 р. Залишок заборгованості не надійшов

16.05.2005 р. Подано на дебітора матеріали у суд чи до нотаріуса про стягнення боргу після закінчення строку сплати

600,00

*Умовно облікова ставка – 20 %. (У 2005-2006 роках пеня, передбачена абзацом п’ятим підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Закону стягується із розрахунку 3-кратного розміру річної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення додаткового податкового зобов’язання).

Таблиця 9.5.

Відображення в обліку дебіторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув2

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Податкові

Розрахунки

ВД

ВВ

1. Дебіторська заборгованість щодо виданих авансів

Видано аванс

371

311

1200

1000

Відображено податковий кредит

641

644

200

2. Після закінчення строку позовної давності

Списано виданий аванс

944

371

1000

644

371

200

Відображено поза балансом списану дебіторську заборгованість

071

1200

3. Дебіторська заборгованість щодо відвантажених товарів (торгова)

Відвантажено товар

361

702

1200

1000

Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

200

Після закінчення строку позовної давності

Списано суму заборгованості

38

361

1200

-1000

1000

Відображено списану безнадійну заборгованість на позабалансовому рахунку

071

1200

Списано заборгованість із позабалансового рахунку через три роки після її визнання безнадійною

071

1200

При розрахунках з постачальниками може виникнути також кредиторська заборгованість з авансів отриманих або торгова. Статтею 534 Цивільного кодексу України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов’язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

– у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов’язані з одержанням виконання;

– у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

– у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відображення в обліку операцій із списання простроченої кредиторської заборгованості відображено в табл. 9.6.

Таблиця 9.6.

Відображення в обліку кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Податкові

Розрахунки

ВД*

ВВ**

1. Кредиторська заборгованість щодо отриманих авансів

Отримано аванс

311

681

1200

1000

Нараховано податкові зобов’язання щодо ПДВ

643

641

200

Після закінчення строку позовної давності

Списано кредиторську заборгованість до складу доходів

681

717

1200

Списаний податкове зобов’язання

717

643

200

Дохід закрито на фінансовий результат

717

791

1000

2. Кредиторська заборгованість щодо отриманих товарів

Оприбутковано товар***

28

631

1000

1000

На підставі отриманої податкової накладної відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

200

Після закінчення строку позовної давності

Списано суму кредиторської заборгованості

631

717

1200

1000

717

791

1200

*Валові доходи.

**Валові витрати.

***Вартість цього товару підлягає перерахунку відповідно до п. 5.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Факторинг – один з ефективних способів підвищення платоспроможності підприємства. Так, підприємство завжди має ризик неотримання коштів за відвантажену продукцію, роботи, послуги. Очікувані суми неотримання звичайно ведуть до збільшення ціни реалізації товарів. Для гарантованого отримання коштів за відвантажену продукцію часто застосовують факторинг. При цьому фактор-фірма (у більшості випадків фактор-фірмою є банк) купує вимоги клієнтів і сплачує за них 70 – 90 % вимог одразу, а залишок 10 – 30 % оплачує коли гроші від клієнта надійдуть у банк. Безумовно, фактор-фірмі такі операції будуть вигідні, якщо за ними вона отримуватиме дохід на рівні відсотків за надані кредити, а тому факторингові операції є платними.

Наприклад, підприємство А відвантажило підприємству Б продукцію на суму 120 тис. грн. Підприємство Б за договором має сплатити підприємству суму заборгованості за поставлену продукцію через 2 місяці. Але підприємству А для здійснення господарської діяльності необхідно мати гроші негайно, а тому воно уклало договір факторингу з банком, згідно з яким банк перераховує підприємству А 90 % заборгованості підприємства Б, а решту коштів перерахує йому після того, як підприємство Б повністю перерахує банку заборгованість підприємству. Плата за послуги банку з факторингу – 5,0 тис. грн.

Проводки з відображення господарських операцій у підприємства А наведені в табл. 9.7.

Таблиця 9.7.

Основні проводки, пов’язані зі здійсненням факторингової операції

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Відпущено продукцію підприємству Б

361

701

120 000

Відображено податкове зобов’язання з ПДВ

701

641

20 000

Дохід, за винятком ПДВ, списано на фінансовий результат

701

791

100 000

Укладено договір факторингу

06

120 000

Переведений борг підприємству А на банк

377

361

120 000

Отримано кошти з банку за договором факторингу

311

377

108 000

Списана частина гарантій банку у сумі перерахованих коштів

06

108 000

Отримана від банку залишкова сума коштів за договором

311

377

12 000

Списана залишкова частина гарантій банку у сумі перерахованих коштів

06

12 000

Відображено заборгованість банку за надані послуги з факторингу

951

684

5000

Перерахована банку плата за послуги

684

311

5000

Витрати з послуги банку списано на фінансовий результат

792

951

5000

Факторинг за суттю є операцією з уступки вимоги. Можлива у практичній діяльності також і уступка (переведення) боргу. Уступка вимоги і переведення боргу регулюються Цивільним кодексом України.

Перевід боржником свого боргу на іншу особу допускається лише за згодою кредитора. Новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником. Порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переводом боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника.

Уступка вимоги і перевід боргу, засновуються на угоді, укладеній у письмовій формі.

Переведення боргу схематично наведено на рис. 9.1, а бухгалтерські проводки в табл. 9.8.

Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями

Рис. 9.1. Схема розрахунків при переведенні боргу

Таблиця 9.8.

Відображення операцій з переведення боргу

Господарська операція

Дебет

Кредит

Сума

Підприємство А відпустило товар підприємству Б

Відображено дохід від реалізації

361.1

702

12 000

Відображений ПДВ

702

641

2000

Сума доходу списана на фінансовий результат

702

641

10 000

Списана собівартість товару

902

281

7000

Собівартість товару списана на фінансовий результат

791

902

7000

Відображено переведення боргу на підприємство С

361.2

361.1

12 000

Перерахування коштів підприємством С

311

361.2

12 000

Підприємство Б одержало товар від підприємства А

Отримано товар від підприємства В

281

631.1

10 000

Відображено ПДВ

641

631.1

2000

Відображено переведення боргу підприємству Б на підприємство А

631.1

631.2

12 000

Підприємство Б відпустило товар підприємству С

Відображений дохід від реалізації

361.1

702

12 000

Відображений ПДВ

702

641

2000

Сума доходу списана на фінансовий результат

702

641

10 000

Списана собівартість товару

902

281

6000

Собівартість товару списана на фінансовий результат

791

902

6000

Відображено переведення боргу на підприємство С

631.2

361.1

12 000

Підприємство С одержало товар перерахувало грошові кошти підприємству А в погашення боргу підприємства Б

Отримано товар від підприємства В

281

631.1

10 000

Відображено ПДВ

641

631.1

2000

Відображено переведення боргу підприємству Б на підприємство А

631.1

631.2

12 000

Перерахування коштів підприємству А

631.2

311

12 000

___________________________________________

1 Списана дебіторська заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку 3 роки і підприємство повинно вживати заходи до її повернення.

2 Необхідною умовою віднесення сумнівної дебіторської заборгованості до валових витрат є вжиття заходів щодо її повернення (направлення претензії, подання позовної заяви, отримання виконавчого напису нотаріуса).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Облік розрахунків з постачальниками, підрядчиками та покупцями