ОДІОЗНИЙ

Related posts:

1. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же об’єкт викликає в людини одночасно два протилежних почуття (наприклад, любові і ненависті). Звичайно одне з амбівалентних почуттів витісняється і маскується іншим. А. сягає корінням у неоднозначність ставлення людини до навколишнього […]...
2. ДИСКОМФОРТ Культурологічний словник ДИСКОМФОРТ (від лат. dis… – префікс, що тут означає брак чогось, і англ. eomfort – сукупність побутових зручностей, затишок; почуття задоволення від них) – незручний, неприємний психологічний стан людини, що викликає стійкі негативні емоції. Д. породжується різними причинами: втомленістю, хворобами, невдачами, неблагополучними відносинами з людьми, незадоволенням важливих потреб тощо....
3. ПРОСОЦІАЛЬНА Культурологічний словник ПРОСОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – позитивна, соціально корисна поведінка, протилежність антисоціальної поведінки....
4. ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
5. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
6. ДИСКРИМІНАЦІЯ Культурологічний словник ДИСКРИМІНАЦІЯ (лат. розрізнення) – невиправдано негативна поведінка стосовно групи або окремого її члена....
7. ФОРТУНА Культурологічний словник ФОРТУНА (лат. Fortuna) – 1) В давньоримській міфології богиня випадку, долі, таланту. 2) Переносно – доля, щасливий випадок....
8. НАРЦИСИЗМ Культурологічний словник НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної […]...
9. ДОБРО І ЗЛО Культурологічний словник ДОБРО І ЗЛО – категорії, в яких даються позитивна і негативна оцінки суспільних та природних явищ відповідно до ціннісних орієнтацій певних соціальних груп і класів. Д. і З. в найзагальнішій формі означають: Д. – належне і морально-позитивне у вчинках і мотивах діяльності людей, у явищах соціальної дійсності; З. – морально-негативне, негоже....
10. ЖУПЕЛ Культурологічний словник ЖУПЕЛ – щось таке, що викликає жах, лякає. На церковнослов’янській мові – сірка, що горить, чи смола для грішників у пеклі....
11. ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
12. ОБСКУРАНТИЗМ Культурологічний словник ОБСКУРАНТИЗМ – вкрай вороже ставлення до освіти і прогресу, реакційність, мракобісся....
13. ІМПУЛЬС Культурологічний словник ІМПУЛЬС (від лат. tmpulsus – удар, поштовх) – у психології – спонукання, поштовх до дії, який не стримується інтелектом. Імпульсивна людина – неврівноважена, легко збуджується, поведінка її нелогічна. У фізіології імпульс – форма збудження в нервових волокнах, яку спричинює будь-яке подразнення....
14. ПЕРЕЖИВАННЯ Культурологічний словник ПЕРЕЖИВАННЯ – узагальнене поняття для позначення безпосереднього психічного досвіду індивіда. П. є своєрідним психофізіологічним станом, в якому виявляється зацікавлене ставлення до когось, чогось, до об’єкта свого П. П. є універсальною психічною здатністю психічно здорової людини, воно супроводжує всі види діяльності людини, а також процеси її спілкування. Можна твердити, що будь-який психічний процес є […]...
15. ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ Культурологічний словник ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ – максимальна кількість об’єктів, що можуть бути сприйняті упродовж короткої експозиції, яка не допускає руху очей або перерахунку предметів....
16. ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення потреб особи чи соціальної групи....
17. БІХЕВІОРИЗМ Культурологічний словник БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour – поведінка) – напрям у психології, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном на початку ХХ ст. Біхевіоризм вважає предметом психології не свідомість, а поведінку людей, яку розглядає як механічні реакції у відповідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм не визнає дійової ролі психіки, свідомості....
18. ІНТОНАЦІЯ Культурологічний словник ІНТОНАЦІЯ (лат. intono – голосно вимовляти) – 1) Ритмомелодійний лад мовлення, що залежить від підвищення або пониження тону під час вимови. 2) Тон, манера вимови, що виражає почуття, ставлення до предмета висловлювання....
19. МІГРАЦІЯ Культурологічний словник МІГРАЦІЯ (від лат. migro – переселяюсь) – масове переселення, переміщення народів, груп, окремих осіб....
20. ІНТЕР’ЄР Культурологічний словник ІНТЕР’ЄР (від франц. interieur – внутрішній) – внутрішній простір будівлі, приміщення. Внутрішнє оформлення приміщення, офісу, підприємства (організації, фірми, компанії) чи торговельної зали, яке викликає позитивні емоції відвідувачів, спонукає покупця до купівлі товару....
21. АВУАРИ Культурологічний словник АВУАРИ (від франц. avoir – майно) – 1) Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути проведені платежі. 2) Засоби банку (його каса, рахунки в інших банках, цінні папери, що можуть бути легко реалізовані, векселі тощо), які є на його рахунках у закордонних банках в іноземній валюті....
22. ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ (від лат. generalis – загальний) – головний, узагальнений, такий, що передбачає узагальнення, підпорядкування окремих явищ загальному принципу....
23. ТОТЕМІЗМ Культурологічний словник ТОТЕМІЗМ (від індіан. тотем – його рід) – вірування первісних людей у походження їх окремих родинних груп від певної тварини чи рослини....
24. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
25. РОДИННЕ ВИХОВАННЯ Культурологічний словник РОДИННЕ ВИХОВАННЯ дітей від найдавніших часів відбувалося в контексті життя і потреб сім’ї. На цьому грунті й постала народна педагогіка, провідними виховними засобами якої стали поведінка і вчинки батьків, рідна (материнська) мова, праця, фольклор, родинно-побутова культура, народні звичаї і традиції, мистецтво, ремесла й промисли, вірування, свята, обряди, символи, дитячі ігри та іграшки....
26. ГУМАНІЗМ Культурологічний словник ГУМАНІЗМ (лат. humanus – людський, людяний) – 1) система ідей та поглядів на людину як найвищу цінність. Г. як інтелектуальна течія сформувався у західноєвропейській культурі доби Ренесансу. 2) Чуйне ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність....
27. МУДРІСТЬ Культурологічний словник МУДРІСТЬ – інтелектуальна і моральна характеристика особистості; означає високий рівень оволодіння нею соціальним досвідом. Мудра людина здатна оптимальним способом розв’язувати пізнавальні, трудові, навчальні, морально-побутові завдання. Її дії і вчинки глибоко 200 осмислені, поведінка відповідає обставинам, об’єктивним потребам, конкретні ситуації і власним можливостям. М. є величезним здобутком людства. Вона не є природженою, а набувається […]...
28. ПРОФАНАЦІЯ Культурологічний словник ПРОФАНАЦІЯ (лат. profanatio, від profano – оскверняю) – 1) Початкове значення – неповага до святині, наруга над пам’яттю. 2) Неуцьке перекручування, опоганювання, опошлення чогось, зневажливе ставлення до чогось загальновизнаного, наруга над пам’яттю про когось....
29. СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВОГО ПРАВА – це юридичні і фізичні особи, які мають правосуб’єктність, тобто можуть потенційно бути учасниками фінансових правовідносин, а суб’єкт фінансових правовідносин – це реальний учасник цих правових відносин....
30. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ Культурологічний словник ЮРИДИЧНІ ФАКТИ – дії у фінансових правовідносинах можуть поділятися на правомірні і неправомірні....
31. МОЗАЇКА Культурологічний словник МОЗАЇКА – зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців, смальти і т. д....
32. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
33. АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
34. ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіх сферах економічного життя країни....
35. ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....
36. Аполітичність Політологічний словник Аполітичність (аполітизм, від грецьк. а – заперечення і politike – мистецтво управляти державою) – суспільний феномен, який історично виникає внаслідок негативного або індиферентного ставлення населення до політики, усунення соціальних верств, груп та інших суб’єктів від політичного життя, а також самовідречення від нього політизованого індивіда. Усвідомлюючи політичне буття, індивід або соціальна група часом доходить […]...
37. СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С. як думку і як дію. Розумна міра С. в людині свідчить про її відмінність від інших людей, неповторність. Перебільшена С. призводить до відходу від істини в поглядах, позиціях, оцінних судженнях, […]...
38. ЮРИДИЧНИЙ Культурологічний словник ЮРИДИЧНИЙ (від лат. juridicus – судовий) – правовий, той, що стосується правознавства; юридична особа – організація, підприємство, установа, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або в третейському суді....
39. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
40. ФІЛОГЕНЕЗ Культурологічний словник ФІЛОГЕНЕЗ (від грец. phyle – плем’я та genesis – походження) – історичний розвиток окремих видів і систематичних груп організмів, органічного світу загалом. У психології Ф. означає зміни психіки, які відбуваються в ході її біологічної еволюції під впливом умов життя....