ОЛІГОХЕТИ

Related posts:

1. ПОХОДЖЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ – ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ ПОХОДЖЕННЯ І ЗНАЧЕННЯ КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВІВ Походження. Учені вважають, що стародавні кільчасті черви походять від стародавніх вільноживучих плоских червів. Доказом цього є, наприклад, наявність війок у личинок морських кільчастих червів, органів виділення, що починаються зірчастими клітинами з війками, подібність їх нервової системи до нервової системи планарій. […]...
2. ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ Екологія – охорона природи ПРОФІЛЬ ГРУНТОВИЙ – сукупність генетично поєднаних горизонтів грунту, що закономірно змінюються з глибиною залягання, на які розчленовується материнська порода в процесі грунтоутворення. Розрізняють П. г. гомогенний, що відповідає сучасним умовам грунтоутворення, та гетерогенний, що має горизонти, успадковані від попередніх стадій грунтоутворення. Напр., розрізняють горизонти: А0 – ліс. підстилка; А1 – перегнійно-акумулятивний, […]...
3. ГІФОМІЦЕТИ Екологія – охорона природи ГІФОМІЦЕТИ – порядок незавершених грибів. Багато Г. є збудниками грибних захворювань рослин. Г., що живуть у грунті, відіграють важливу роль у грунтоутворенні. З деяких Г. одержують антибіотики (напр., пеніцилін)....
4. ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ФІЗИЧНЕ – різноманітні форми взаємодії речовини та енергії, що відбуваються без змін хім. складу речовин, але викликають зміни у функціонуванні прир. (у т. ч. живих) систем. Відіграють значну, але ще недостатньо з’ясовану роль у процесах життєдіяльності. Взаємодія ел.-магн. полів інтенсивно вивчається....
5. САПРОФІТИ Екологія – охорона природи САПРОФІТИ – рослини, що живляться готовими орг. речовинами, рештками мертвих рослин і тварин. До С. належить багато бактерій, грибів, актиноміцетів. В екосистемах С. перебувають як на рівні консументів, так і редуцентів. С. відіграють важливу роль у колообігу біол. речовини....
6. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
7. ПИЛОК Екологія – охорона природи ПИЛОК – сукупність пилкових зерен у насінних рослин. П. багатий на поживні речовини (вуглеводи, білки, мін. солі), які витрачаються під час проростання пилкових зерен; містить ферменти, каротиноїди, вітаміни та ін. біологічно активні речовини, що відіграють важливу роль у заплідненні....
8. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
9. ПІДГРУНТЯ Екологія – охорона природи ПІДГРУНТЯ – 1) материнська порода, на основі якої утворився грунт; 2) порівняно глибокі шари гір. порід, не охоплені процесами грунтоутворення....
10. ТУФИ Екологія – охорона природи ТУФИ – заг. назва групи осадових порід різного походження; Т. вулканічні – зцементовані тверді продукти виверження вулканів, які є середовищем поступового грунтоутворення....
11. НАНОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи НАНОПЛАНКТОН – найдрібніші водяні організми, бактерії і найпростіші, які проходять крізь планктонні сітки....
12. ГАЛОФОБ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФОБ(И) – водяні організми, які не виносять підвищеного засолення довкілля й існують лише в прісних або слабосолоних (до 5 г/л) водоймах....
13. ГНИТТЯ Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі....
14. ГІДРОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІТ(И) – водяні рослини, занурені у воду лише нижніми частинами і прикріплені до грунту, напр., очерет, рис....
15. ВОДЯНІ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи ВОДЯНІ РОСЛИНИ – рослини, що населяють водойми, водотоки, моря, океани, прикріплені до дна або вільноплаваючі....
16. ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор. гребінці)....
17. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ Цілі уроку: – освітня: ознайомити учнів з основними особливостями організації та процесів життєдіяльності кільчастих червів, а також з їхньою розмаїтістю; – розвивальна: розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення та вміння аналітично мислити; – виховна: виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують. Обладнання й матеріали: таблиці “Тип Кільчасті […]...
18. АСЕКТАТОРИ Екологія – охорона природи АСЕКТАТОРИ – постійні, але не домінуючі в угрупованні види, що відіграють у його утворенні другорядну роль і мало впливають на створення фітогенного середовища....
19. ГРУНТОЇДИ Екологія – охорона природи ГРУНТОЇДИ – водяні тварини, які споживають грунт і використовують в їжу часточки орг. речовини (детрит), дрібних тварин і рослин, які містяться в донних осадах....
20. ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними захворювання людини і тварин (гельмінтози)....
21. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
22. ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ФІТОГЕОГРАФІЧНА – один з найбільших підрозділів у геогр. поширенні рослин, що сформувався в процесі еволюції. 3. ф. різняться між собою за складом ендемічних таксонів, історією становлення та розвитку їхніх флор. 3. ф. відображають історію розвитку поверхні Землі та пов’язану з нею історію розвитку флор. У разі проведення межі між окремими […]...
23. БІОЛІНИ Екологія – охорона природи БІОЛІНИ – газоподібні, рідкі та тверді активні продукти життєдіяльності організмів, які змінюють біоценотичне середовище. Поділяються на фітоліни (фітоліни-інгібітори, в яких переважають антибіотики, маразміни, фітонциди, коліни та менш поширені фітоліни-стимулятори – гібереліни, ауксини, інтерколіни тощо) і тел ер гони. Виділяють дві групи телергонів: гомотелергони, що діють у межах свого виду, і гетеротелергони, […]...
24. ФАЦІЯ ГРУНТОВА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГРУНТОВА – частина грунт.-біоклімат. поясу, грунт, зони чи підзони, що має специф. особливості умов грунтоутворення і власне грунтів у зв’язку з відмінностями в зволоженні та тепловому режимі. У деяких випадках те саме, що грунт, зона чи грунт, провінція....
25. ВОДОПІДГОТОВКА Екологія – охорона природи ВОДОПІДГОТОВКА – поліпшення якості природних вод, які використовуються в технол. процесах і побуті....
26. ГІНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ГІНОГЕНЕЗ – спосіб розвитку зародка лише з ядра й плазми яйцеклітини. Г. – одна з форм партеногенезу. У прир. умовах Г. виявлено у деяких круглих червів і риб....
27. ГІДАТОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГІДАТОФІТ(И) – вищі водяні рослини, які повністю (справжні Г.) або більшою своєю частиною (аерогідатофіти) занурені у водне середовище; коренями прикріплені до грунту (водяна лілія) або не прикріплені (ряска)....
28. ГРИБИ Екологія – охорона природи ГРИБИ – група нижчих еукаріот, одне з царств живих організмів, об’єднаних спільною будовою вегетативного тіла. Своєрідність Г. визначається сукупністю в них ознак як рослин (нерухомість, необмежений верхівковий ріст, здатність до синтезу вітамінів, наявність клітинних стінок тощо), так і тварин (гетеротрофний тип живлення, наявність хітину в клітинних стінках), а також особливим циклом […]...
29. МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ГРУНТІВ – помітне поліпшення властивостей грунтів та умов грунтоутворення з метою підвищення їхньої родючості. Здійснюється шляхом штучного регулювання водного, пов., теплового, сольового, біохім. та фіз.-хім. режимів грунту за допомогою осушення (або зрошення), агролісомеліорації, фітомеліорації, внесення хім., орг., мін. добрив та ін. заходів. Налічується понад ЗО видів М. г....
30. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
31. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....
32. МУЛЬ Екологія – охорона природи МУЛЬ – продукт перемішування виділень дощових червів та ін. представників зоофауни з грунтом. М. є початковою стадією утворення так званого гумусу м’якого, характерного для змішаних лісів, луків, орної землі....
33. ЕВРИБАТИ Екологія – охорона природи ЕВРИБАТИ, організми еврибатні – водяні організми, пристосовані до проживання в широкому діапазоні глибин. До Е. належить багато видів мор. і озерних видів, які переміщуються вертикально без жодних шкідливих наслідків (губки, кільчаки, голкошкірі)....
34. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
35. БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ ГОДИННИК – властивість живих організмів орієнтуватися в часі. Грунтується на строго періодичних фіз. і хім. процесах, які відбуваються в організмі....
36. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
37. БІОНТ Екологія – охорона природи БІОНТ – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють аеробіонтів (мешканців повітря та суходолу), гідробіонтів (водяні організми), геобіонтів (мешканців грунту) та паразитів (живуть в організмах)....
38. ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу життя....
39. ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ детермінізм технічний, детермінізм технократичний – надання розвитку технологій вирішального значення в сусп. прогресі. Зміна технологій, що стимулюються суспільними потребами, відіграє важливу роль у процесах природокористування, особливо збереження прир. ресурсів, однак ця роль скоріше вторинна: не суспільство розвивається під впливом технологій, а навпаки, технології – під впливом сусп. потреб. Однак […]...
40. УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ – використання виділюваної пром. теплоти в певних технол. процесах або для опалення....