ОНФАУНА

Related posts:

1. ГОРИЗОНТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ ГРУНТУ – відносно однорідний шар грунту, розміщений паралельно до поверхні, який сформувався в процесі грунтоутворення. Характеризується певним забарвленням, специф. структурою, складом та ін. ознаками, які загалом утворюють профіль грунту....
2. ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ – відношення площі поверхні всіх листків до одиниці площі поверхні грунту під рослиною....
3. ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
4. ЦВІТІННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи “ЦВІТІННЯ” ГРУНТУ – інтенсивне розмноження грунт, водоростей на поверхні й у верхньому шарі грунту в періоди підвищеної вологості. Виявляється за зміною його забарвлення. Сприяє збагаченню грунту орг. речовинами азоту, утвореними в результаті азотфіксації деякими видами синьо-зелених водоростей....
5. ВОДЯНІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ВОДЯНІ ТВАРИНИ – тварини, що живуть у воді. Поділяються на дві основні групи: морські і прісноводні. За місцем проживання розрізняють планктонні (живуть у товщі води й пасивно переміщуються), нектонні (живуть у товщі води й активно пересуваються), бентосні (живуть у грунті дна або на ньому) і плейстонні (пов’язані з поверхневою плівкою води)....
6. МУЛЬЧУВАННЯ Екологія – охорона природи МУЛЬЧУВАННЯ – вкривання поверхні грунту різними матеріалами (мульчею – соломою, перегноєм, мульч-папером тощо) для боротьби з бур’янами та захисту грунту від пересихання й перегрівання. М. посилює процес нітрифікації....
7. ЗАМОРОЗКИ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ – зниження т-ри приземного шару повітря та поверхні грунту до 0 С і нижче увечері і вночі при плюсовій т-рі вдень. 3. бувають навесні і восени. Спричинюються нічним охолодженням грунту за рахунок теплового випромінювання, а від грунту охолоджується і повітря. Виникнення 3. та їх інтенсивність також залежать від місцевих чинників […]...
8. ОЗЕРО МЕРОМІКТИЧНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО МЕРОМІКТИЧНЕ – оз. першого порядку, глибоке, тому придонні шари води не залучаються до циркуляції й утворюють застійну, безкисневу зону зі сталими хім. складом та т-рою....
9. ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту....
10. АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АКТИВНІСТЬ ГРУНТУ БІОЛОГІЧНА – інтенсивність процесів життєдіяльності у грунті. Визначається заг. кількістю мікроорганізмів в 1 г грунту або кількістю СО2, яка виділяється з 1 г грунту за одиницю часу (дихання грунту)....
11. ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОКРИТТЯ – заповненість поверхні грунту рослинністю при проекції зверху....
12. ГЕРПЕТОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕРПЕТОБІОНТ – вид, який мешкає серед рослинних або ін. орг. решток на поверхні грунту (ліс, лучна підстилка тощо)....
13. ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕВАПОТРАНСПІРАЦІЯ – заг. кількість води, що випаровується з певної площі екосистеми, яка включає транспірацію всіх рослин, що ростуть на цій площі, та фіз. випаровування вологи з поверхні рослин і грунту. Е. залежить від віку й інтенсивності транспірації всіх рослин фітоценозу; кількості води, затриманої кроною і поверхнею рослин; втрати води, зумовленої поверхневим […]...
14. ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ Екологія – охорона природи ЗАМОРОЗКИ НА ГРУНТІ – зниження т-ри на поверхні грунту та рослин до мінусових значень увечері, вночі або вранці при плюсових т-рах повітря (на висоті 2 м)....
15. СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВОД ОКЕАНУ – вертикальне просторове співвідношення різних мас води, типове для певного регіону океану в конкретний час. Згідно з фіз.-хім. та біол. характеристиками розрізняють поверхневі (до 100 м), підповерхневі (до 300 м), проміжні (500-1000 м), глибинні (1200-5000 м) та придонні води....
16. ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ГРУНТУ – зниження родючості грунту через неправильні агротехніку, сівозміну та ін....
17. ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПОВЕРХНЕВІ – води, які тимчасово чи постійно перебувають на земній поверхні як водні об’єкти будь-якого (твердого, рідкого) фіз. стану. До В. п. належать води річок, тимчасових водостоків, озер, водосховищ, ставків, тимчасових водойм, боліт, льодовиків, зледенінь та снігового покриву....
18. ЗИМОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ЗИМОСТІЙКІСТЬ – здатність рослин без істотних пошкоджень витримувати комплекс несприятливих умов зими (мороз, ожеледь, глибокий сніг, застій води на поверхні грунту тощо)....
19. ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ГЕОХІМІЧНИЙ – приурочена до певного типу мезорельєфу ділянка поверхні, єдина за складом та кількістю основних хім. елементів грунту, підгрунтя, а також за типом їхньої міграції....
20. СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів....
21. ЗЕМЛІ ДАВНЬОГО ЗРОШЕННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ДАВНЬОГО ЗРОШЕННЯ – земельні площі на поверхні грунту, яких внаслідок колишнього зрошення нагромадився шар агроіригаційного походження завтовшки до 35 см і більше....
22. ВОДОЙМА ДИСТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ДИСТРОФНА – неглибока внутр. водойма (прісноводна екосистема) з темно-коричневим забарвленням води, збагачена гуміновими кислотами, що зв’язують мін. речовини у сполуки. Донні відклади тут повністю не мінералізуються, що спричинює утворення і нагромадження торфу. Це, як правило, невеликі ліс. озера в зоні мішаних і хвойних лісів....
23. БОНІТЕТ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БОНІТЕТ ГРУНТУ – властивості грунту та рівень врожайності вирощуваних на ньому культур як сумарний показник родючості. Виділяється за природними зонами та відповідними регіонами....
24. ОСУШЕННЯ Екологія – охорона природи ОСУШЕННЯ – комплекс гідротехн. та меліоративних заходів, спрямованих на усунення надлишку води з грунту та його поверхні за допомогою системи закритих чи відкритих каналів. О. створює сприятливі умови для аерації грунту, підвищує продуктивність угідь, оздоровлює довкілля. Однак О., як і зрошення, має бути оптим. і не спричинювати шкідливих в екол. плані […]...
25. СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТИГЛІСТЬ ГРУНТУ – стан грунту, який дає можливість для с.-г. обробітку його (фіз. С. г.) або коли в ньому створюються всі умови для посіву чи висаджування культ, рослин (біол. С. г.)....
26. НЕКРОПОДІУМ Екологія – охорона природи НЕКРОПОДІУМ – скупчення на поверхні грунту рослинних решток, які частково гуміфіковані, пронизані гіфами грибів і заселені специф. фауною. На Н. розвиваються специф. біоценози, які часто мають концентричне розміщення....
27. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
28. ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД Екологія – охорона природи ГЛИБИНА КРИТИЧНА ДО ГРУНТОВИХ ВОД – рівень підіймання мінералізованих грунтових вод, вище якого може викликати засолення грунтів внаслідок капілярного руху води до поверхні грунту з наступним осадженням солей....
29. ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ Екологія – охорона природи ОБРОБІТОК ГРУНТУ КОНТУРНИЙ – протиерозійний агротехн. захід, що забезпечує обробіток грунту схилів або пагорбів по горизонталі....
30. ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ГІПСУВАННЯ ГРУНТУ – варіант хім. меліорації грунту, який передбачає внесення в грунт гіпсу з метою витіснення увібраного грунтом натрію кальцієм. Г. г. поліпшує фіз.-хім. властивості засолених грунтів....
31. ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ ВОЛОГИ (В ГРУНТІ) – різниця між найменшою вологоємністю грунту та фактичною його вологістю в даний момент. Д. в. виражають у міліметрах шару води або у відсотках відносно маси сухого грунту....
32. ТЕПЛОКРОВНІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ТЕПЛОКРОВНІ ТВАРИНИ – те саме, що й Гомойотермні тварини....
33. ЕРОЗІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЕРОЗІЯ ГРУНТУ – процес руйнування верхнього, найродючішого шару грунту і підгрунтя талими та дощовими водами (Е. г. водна) або вітром (Е. г. вітрова). Крім цього, розрізняють Е. г. антроп., яка спричинюється нерац. госп. діяльністю людини; Е. г. іригаційну, яка зумовлюється неправильним зрошенням; Е. г. лінійну – розмивання грунту, материнських і підстилаючих […]...
34. ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ ГРУНТУ – поступове погіршення властивостей грунту, зумовлене зміною умов грунтоутворення внаслідок впливу прир. чинників (напр., наступ лісів чи сухих степів на чорноземи) або госп. діяльності людини (недосконала агротехніка, забруднення тощо), що супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури грунту та зниженням його родючості....
35. УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) Екологія – охорона природи УЩІЛЬНЕННЯ ГРУНТУ (В ЗЕМЛЕРОБСТВІ) – небажане трамбування грунту важкою с.-г. технікою, що призводить до погіршення його структури, поверхневого заболочування та ін. небажаних явищ, які знижують його родючість....
36. ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГРУНТУ – процес вимивання з верхніх шарів грунту в нижні шари або підгрунтя розчинних мін. сполук, що відбувається під впливом низхідного руху атм. опадів або грунтового розчину. В. г. посилюється в разі зрошування....
37. ЧИСЛО САНІТАРНЕ Екологія – охорона природи ЧИСЛО САНІТАРНЕ – частка від ділення кількості білкового азоту грунту на заг. кількість орг. азоту в цьому ж грунті. Ч. с. характеризує насиченість грунту різноманітними організмами і є показником його забруднення....
38. ПІДСТИЛКА Екологія – охорона природи ПІДСТИЛКА – І) влежаний на поверхні грунту шар змертвілих або опалих частин рослин – листя, плодів, квіток, кори та невеликих гілок; 2) пухкий матеріал (солома, торф, тирса тощо), який підстилають домашнім тваринам у приміщеннях – корівниках, конюшнях, свинарниках....
39. ІНФАУНА Екологія – охорона природи ІНФАУНА – тварини, що мешкають у донних грунтах водойм. Типовими представниками І. є молюски, голкошкірі, кільчасті та круглі черви. Залежно від характеру грунту, в якому живуть ці організми, І. поділяють на пелофільну (в мулі), псамофільну (в піску), літофільну (в камінні), аргілофільну (в глині). 1. має важливе значення як корм для риби, […]...
40. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....