ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

Related posts:

1. ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ – способи, рівень, напрями впливу релігії на соціум, його структурні елементи та особистість....
2. Онтологія як підрозділ метафізики Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики З’ясування сутності вихідного для систематичного осягнення дійсності поняття буття в аспекті інших граничних (пізнавальних, смисложиттєвих) питань визначається осмисленням предмета, чи ж об’єкта вивчення філософського знання. Адже проблема різноманіття й цілісності системно-структурної упорядженості та форм існування природного, людського, соціального, трансцендентного, зрештою, об’єктивної дійсності у співвідношенні […]...
3. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
4. МОВНИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ СВІТУ УРОК 9. МОВНИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РЕЛІГІЇ НАРОДІВ СВІТУ Навчальна мета: сформувати знання про найбільші народи та найпоширеніші мови світу, сприяти розумінню сучасних етнічних та релігійних процесів у світі, ознайомити з класифікацією країн за національним складом населення, найпоширенішими мовними сім’ями та групами; розвивати уміння працювати з картами атласу, аналізувати стовпчикові та кругові діаграми. Обладнання: […]...
5. Соціологія релігії Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ТРЕТЯ СОЦІОЛОГІЯ ОСНОВНИХ СФЕР СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ Розділ 6 СПЕЦІАЛЬНІ І ГАЛУЗЕВІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ 6.9. Соціологія релігії Соціологія релігії – одна із галузей соціології, об’єктом дослідження якої є різні релігійні феномени. Її виникнення і розвиток пов’язаний перш за все з іменами Е. Дюркгейма і […]...
6. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
7. ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
8. Релігії орієнталістського напряму ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА РОЗДІЛ 7. НОВІТНІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ І РУХИ 7.2. Релігії орієнталістського напряму Представлені в Україні неоіндуїзмом та течіями буддизму. Неоіндуїзм виник у першій половині XIX ст. у рамках індуїзму як його сучасне прочитання для інтелектуалізованих верств Сходу і Заходу. У всіх неоіндуїстських вченнях популярні ідеї універсалізму, синкретизму, рівності всіх релігій як пошуків шляхів до […]...
9. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
10. Правові акти про свободу совісті, релігії і переконань ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Додаток 1 Правові акти про свободу совісті, релігії і переконань МІЖНАРОДНІ ПРАВОВІ АКТИ ПРО СВОБОДУ СОВІСТІ, РЕЛІГІЇ І ПЕРЕКОНАНЬ Загальна декларація прав людини Прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12. 1948 р. Стаття 18. Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії. Це право включає свободу […]...
11. Синтетичні релігії ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА РОЗДІЛ 7. НОВІТНІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ І РУХИ 7.3. Синтетичні релігії У догматиці та культовій практиці ці релігії спираються на поєднання елементів різних традиційних релігій, створюючи свої власні вчення, систему обрядових дійств, сильну церковну організацію, претендуючи при цьому на статус надрелігій. Ці релігійні новоутворення характеризує розвинутий культ лідера, авторитет власних віросповідних джерел, ідея богообраності […]...
12. Методологія науки Методологія науки – система принципів і способів дослідження сутності і структури наукового знання і наукової діяльності, закономірностей їх розвитку та обгрунтування на різних етапах існування людства. Найважливішими аспектами сучасної М. н. є дослідження різних теорій та виконуваних ними функцій, сутності наукових законів, методів дослідження, ролі ідеології в таких дослідженнях, способів перевірки теорій, концепцій і гіпотез […]...
13. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЇ І МІФІВ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ § 14. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЇ І МІФІВ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ 1. РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН Спираючись на зображення і текст, заповніть у зошиті таблицю. Єгипетські боги Як їх зображували Які сили природи і життя людей уособлювали Кожне явище природи, небесне світило єгиптяни пов’язували з […]...
14. Поняття соціальної філософії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 1. Суспільне буття як предмет соціальної філософії Поняття соціальної філософії Особливість соціальної філософії порівняно з науками про суспільство полягає, по-перше, у її системності, і по-друге, у її загальності. Системність соціально-філософського знання означає те, що соціальна філософія досліджує не окремий сегмент суспільного буття (історичний, економічний, демографічний тощо), а зосереджується […]...
15. АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
16. АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
17. ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
18. ДІАЛОГ КУЛЬТУР Культурологічний словник ДІАЛОГ КУЛЬТУР – обмін культурними ідеями, цінностями, що відбувається між двома культурами. Проблема Д. к. формулюється залежно від того, який зміст вкладається у поняття “культура”. Д. к. є не просто порівнянням або взаємодією культур: він сприяє логічному породженню нових смислових значень культури. Повною мірою Д. к. реалізується у ХХ ст., коли вперше стикується […]...
19. НАРЦИСИЗМ Культурологічний словник НАРЦИСИЗМ (від грец. – Нарцис) – самозакоханість. Термін утворився від імені Нарціс (Наркіс). У грецькій міфології так звали вродливого юнака, який закохався у власне відображення у воді і помер від нерозділеного кохання; після смерті він ніби перетворився на квітку. Самозакохані люди є егоцентриками, вони важкі у спілкуванні; переборення Н. можна досягти шляхом конструктивної […]...
20. ШАМАНСТВО Культурологічний словник ШАМАНСТВО – форма первісної релігії, найкраще досліджена у сибірських народів; головною рисою Ш. є віра, що шаман (чарівник-знахар), завдяки вмінню зав’язувати контакт з духами, володіє надприродною силою впливу на дійсність....
21. ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
22. ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
23. ДУХОВЕНСТВО Культурологічний словник ДУХОВЕНСТВО (духівництво) – служителі культу, які вважаються посередниками між богом та людьми, що здійснюють культові дії-таїнства, а також виконують роль проповідників віровчення даної релігії. У православ’ї Д. поділяється на чорне (ченці) та біле (яким дозволяється одружуватися)....
24. ПЕРЦЕПТИВНИЙ Культурологічний словник ПЕРЦЕПТИВНИЙ (від лат. perceptio – сприйняття, відображення об’єктивної дійсності органами чуттів) – такий, що стосується сприйняття....
25. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
26. ФУНДАМЕНТАЛІЗМ Культурологічний словник ФУНДАМЕНТАЛІЗМ – ідейна течія, що виникла на поч. ХХ ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантистській теології. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких релігійних новацій та світських теорій, що здатні підірвати релігійну віру. Ф. поширив вплив на інші протестантистські течії не лише в Америці, а й у Європі. Нині має міжконфесійний характер. […]...
27. ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
28. СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність совісті людини в питаннях ставлення до релігії, тобто права особистості на свободу мати, приймати, змінювати релігійні вірування за власним вибором або ж дотримуватися нерелігійних переконань; свободу індивідуально або спільно з […]...
29. СОФІЯ Культурологічний словник СОФІЯ (з грец. знання, мудрість) – поняття-символ, міфологема в античній (Платон, Плотин) і середньовічній (Г. Су – зо, Я. Бьоме) філософії. У вітчизняній релігійно-філософській і богословській думці насамперед асіціювалася з біблійною “Премудрістю Божою” (Іларіон, Лука Жидята, Клим Смолятич, Іван Вишенський, Григорій Сковорода, Памфил Юркевич, о. Сергій Булгаков). С. знайшла відображення у богослужінні, храмовій […]...
30. ПРАВЕДНИК Культурологічний словник ПРАВЕДНИК – згідно з церковним уявленням, людина, яка виконує всі вимоги релігії, не грішить. Така людина, як учить релігія, після смерті одержує особливу небесну нагороду, а за життя є обранцем небесної благодаті і завдяки їй нерідко має силу “виганяти бісів”, лікувати хвороби тощо....
31. СПОГЛЯДАННЯ Культурологічний словник СПОГЛЯДАННЯ – безпосереднє відображення дійсності, чуттєвий рівень пізнання. Діалектико-матеріалістична гносеологія, з’ясувавши суспільно-історичну зумовленість індивідуального С. і активну роль суб’єкта у С., подолала суперечності споглядального матеріалізму, що зводив С. до пасивної чуттєвості абстрактно-природного індивіда, і ідеалізму, що розумів С. як інтуїцію, умоглядне проникнення в сутність явищ. С. є моментом активно-творчого і діяльного відображення дійсності, […]...
32. АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за допомогою логіки виводять та доводять решту положень (теорем) цієї теорії....
33. МАГИ Культурологічний словник МАГИ – у Стародавньому Ірані жерці зороастризму і деяких інших вірувань. В VWV ст. до н. е. становили окреме плем’я і брали ендогамні шлюби. Персидські маги, як і жерці вавилонської релігії (халдеї), займалися пророцтвами і заклинаннями. Згодом магами почали називати усіх провісників долі, чаклунів, астрологів, заклинателів....
34. ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество. Звідси походить і положення християнського віровчення про третю іпостась святої Трійці – Дух Святий....
35. ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
36. ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ і подій, що оточують нас. Внаслідок багатовікового досвіду склалися прості, але правильні уявлення, які не втрачають свого значення, оскільки вони дають людині правильні орієнтири в природному і соціальному оточенні. 3. […]...
37. АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
38. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
39. ПАНАГІЯ Культурологічний словник ПАНАГІЯ (грец.) – у православ’ї невелика кругла або овальна ікона із зображенням Богородиці, Трійці чи Христа, яка звичайно прикрашена коштовностями і є необхідним компонентом облачення єпископа як знак архієрейського сану. П. – відображення своєрідного обожнення Богоматері у православ’ї....
40. АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який, на противагу попередній натурфілософії, поставив людину в центр пізнання. Обмеженість А. виявляється в позаісторичному підході до людини, в ігноруванні її соціально-практичної сутності....