Організаційно-економічні відносини

Related posts:

1. Економічні відносини Економічні відносини – сукупність відносин між людьми у процесі виробництва та привласнення матеріальних і духовних благ у всіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, розподілі, обміні, споживанні). Відносини між людьми у сфері виробництва складаються з двох елементів: 1 Привласнення предметів природи через процес праці, 2) відносин спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва тощо як всередині окремого підприємства, так […]...
2. Міжнародні еколого-економічні відносини Міжнародні еколого-економічні відносини – відносини між суб’єктами різних країн з приводу формування і розвитку інтернаціональної цілісної еколого-економічної системи, спрямованої на вирішення глобальних проблем людства. М. е.-е. в. розвиваються у процесі провадження узгодженої екологічної політики міжнародними організаціями та національними країнами, міжнародного співробітництва у справі охорони довкілля (міжнародного екологічного співробітництва) на глобальному, регіональному, континентальному та національному рівнях, […]...
3. Міжнародні економічні відносини Міжнародні економічні відносини – система господарських і торгово-економічних віднось між країнами світу, в яку входять обмін товарами, спеціалізація і кооперація виробництва, науково-технічне, промислове співробітництво, спільне підприємництво та інші форми. М. е. в. є невід’ємною сферою розвинутого товарного виробництва, яке історично давно вийшло за межі задоволення потреб окремих країн. М. е. в. – це відносини між […]...
4. Техніко-економічні відносини Техніко-економічні відносини – матеріально-речова (або техніко-економічна) форма розвитку продуктивних сил, що формується у процесі суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми та техніко-економічного поєднання особистісних і речових факторів виробництва. Поняття “матеріально-речова форма” вживають для обгрунтування іншої (крім соціально-економічної або суспільної) форми розвитку продуктивних сил, певного протиставлення суспільній формі, що […]...
5. Економічні процеси Економічні процеси – хід розвитку економічної системи, окремих її підсистем, метасистем, елементів та компонентів, послідовна зміна різних типів економічних систем, окремих стадій, ступенів, етапів систем певного типу. В межах Е. п. слід виділяти процес активної взаємодії людини з природою, присвоєння речовини природи у процесі праці (що становить зміст продуктивних сил) та економічні зв’язки і відносини […]...
6. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ УРОК № 19. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ, СПОСОБИ КООРДИНАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ Мета уроку: з’ясувати, що таке економічна система; ознайомити з основними елементами економічних систем; розширити знання учнів про форми власності, що існують в Україні; продовжити формувати логічність і послідовність у викладенні власної думки; розвивати економічне мислення; виховувати допитливість і самостійність. […]...
7. Виробничі відносини Виробничі відносини – відносини між людьми, які виникають у процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. У цій категорії поняття “відносини” запозичене з філософії, а його зміст розкрив ще Арістотель передусім через властивості, завдяки яким відбувається взаємодія предметів та явищ між собою. Так, працівник, позбавлений засобів виробництва, лише у відношенні до […]...
8. Економічні категорії Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мислені форми реально існуючих економічних систем. Цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути розкриті лише у всій сукупності Е. к., тобто у їхній системі. Отже, окрема Е. к. відображає лише одну із сторін, елементів такої системи, Оскільки складовими частинами економічної системи є продуктивні сили, техніко – економічні, […]...
9. УЗАГАЛЬНЕННЯ. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УРОК 49. УЗАГАЛЬНЕННЯ. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Навчальна мета: актуалізувати та поглибити знання про основні форми всесвітніх економічних відносин, охарактеризувати сучасні тенденції розвитку світового господарства та взаємовідносин між країнами; визначити наслідки економічних відносин між країнами та групами країн світу; розвивати уміння самостійно опрацьовувати навчальний матеріал. Обладнання: політична карта світу, атласи, схеми, таблиці, комп’ютер, мультимедійний проектор (для […]...
10. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Розділ 2. Регіони і країни світу. Тема 5. Країни Африки, Австралія та Океанія §50. ВСЕСВІТНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Форми всесвітніх економічних відносин. Як вам уже відомо, світове господарство – це сукупність національних господарств, які пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин. Такі відносини є своєрідною “кровоносною системою” світової економіки. Основні форми міжнародних економічних відносин – це […]...
11. Підсистема економічна Підсистема економічна – найважливіша після системи структурна частина або комплекс, що об’єднує різні елементи, має підсистемні закони розвитку та суперечності й у взаємодії з іншими підсистемами забезпечує розвиток і функціонування цілісної економічної системи, реалізацію основної мети. У межах сучасної економічної системи виділяють такі підсистеми: продуктивні сили, техніко-економічні відносини, технологічний спосіб виробництва, організаційно-економічні відносини, відносини економічної […]...
12. Економічні злочини Економічні злочини – злочини, об’єктом яких є економічні блага та відносини власності (передусім економічної), що їх охороняє держава. Основними видами Е. з. є: 1) посягання на власність (в т. ч. на економічну власність і право власності); 2) посягання на основи економічної діяльності. До таких злочинів належать, зокрема, державна зрада; шпигунство; диверсія; розголошення державної таємниці і […]...
13. Валютні відносини Валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, юридичними і фізичними особами, міжнародними економічними, фінансово-кредитними організаціями, пов’язані з іншими формами міжнародних економічних відносин та функціонуванням і розвитком національних і світових грошей, а також поступовою глобалізацією товарно-грошових відносин у межах світового господарства. Провідну роль у цій системі відіграють відносини економічної власності, пов’язані з купівлею – продажем […]...
14. Економічні реформи Економічні реформи – процес кількісно-якісних і радикальних (сутнісних) змін у межах однієї економічної системи або її перетворення в іншу, які втілюються в різних моделях шляхом проведення економічної політики. Е. р. в межах однієї економічної системи означають водночас різні типи змін в кожній з її підсистем, а також взаємодії між ними. За незмінності типу економічної системи […]...
15. Організація суспільного виробництва Організація суспільного виробництва – координація дій кожної зі сторін суспільного способу виробництва та процесу їх взаємодії і форма об’єднання людей у процесі такого виробництва. Оскільки виробництво матеріальних благ здійснюється не відокремлено, а спільно, воно має назву “суспільне виробництво”. Двома його сторонами є продуктивні сили і відносини економічної власності (див. Продуктивні сили; Власність економічна). Люди у […]...
16. Організаційні відносини Державне управління Організаційні відносини. Відносини координації та субординації в організаційних структурах. Перші з них – це відносини управлінських ланок і виконавців за управлінською горизонталлю, а другі – це відносини між вищими й нижчими ланками системи управління, між тими, хто приймає рішення, і тими, хто їх виконує, тобто за управлінською вертикаллю. О. в. забезпечують стан упорядкованості […]...
17. Кредитні відносини Кредитні відносини – система економічних відносин між різними економічними суб’єктами щодо організації механізму кредитування та управління ним, маркетингових досліджень і надання коштів у позику та плати за неї. З трьох підсистем економічних відносин (техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності) К. в. охоплюють окремі сторони двох останніх. З організаційно-економічної підсистеми до К. в. належать проведення специфічних […]...
18. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
19. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
20. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
21. Регіональні міжнародні економічні угоди Регіональні міжнародні економічні угоди – міжнародні договори між двома або більше країнами певного регіону з метою регулювання планомірного розвитку продуктивних сил, міжнародного поділу праці в межах регіону та вдосконалення на цій основі відносин економічної власності. В межах міжнародних техніко-економічних відносин в Р. м. е. у. йдеться, зокрема, про поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва, раціоналізації […]...
22. Економічні зв’язки Економічні зв’язки – взаємозумовленість існування економічних явищ і процесів та властивих їм економічних законів і суперечностей, розділених у просторі й часі. У гносеологічному аспекті Е. з. виражають взаємозумовленість різних підсистем діалектичного методу дослідження (філософських та загальнонаукових принципів, законів діалектики, категорій діалектики, законів і категорій економічної теорії та ін.), а також окремих елементів цих підсистем. У […]...
23. Економічні суперечності Економічні суперечності – об’єктивні суперечності, властиві економічним явищам і процесам, форма зв’язків і відносин (взаємодії) між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема, внаслідок чого відбувається їх розвиток. Більш повно, або системно, сутність Е. с. розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих ознак. Е. с., […]...
24. Економічні науки Економічні науки – сукупність наукових дисциплін (близько 50), які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Виокремлюють загальні та конкретні Е. н. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством […]...
25. Регулювання економічне Регулювання економічне – цілеспрямовані дії різних суб’єктів господарської діяльності, що забезпечують розвиток економіки, використання економічних законів, узгодження інтересів і вирішення економічних суперечностей. Об’єктами P. e. на макрорівні є: 1) продуктивні сили; 2) техніко-економічні відносини (відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації); 3) організаційно-економічні відносини (маркетингова діяльність, система менеджменту та ін.); 4) відносини економічної власності; 5) […]...
26. Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
27. Структура економічних категорій Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, […]...
28. Реформи соціально-економічні Реформи соціально-економічні (лат. reformare – перетворювати) – процес поступових і послідовних кількісно-якісних змін окремих підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму) та соціальної системи залежно від стратегії економічного розвитку, основної соціально-економічної мети суспільства. Р. с.-е. в межах економічних відносин і господарського механізму повинні здійснюватися еволюційними (поступовими) методами. Водночас […]...
29. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
30. Економічні погляди Ш. Фур’є – Економічні вчення соціалістів-утопістів Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.5. Економічні вчення соціалістів-утопістів 5.5.2. Економічні погляди Ш. Фур’є Духом історизму пройняте й вчення іншого французького соціаліста Шарля Фур’є (1772-1837). Для Фур’є очевидний зв’язок історичних епох із рівнями розвитку виробництва. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідне зростання продуктивності праці, яка […]...
31. НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ – відносини між різними соціально-етнічними спільнотами, з одного боку, й урядами, державними і політичними організаціями, установами – з іншого....
32. Типи економічних зв’язків Типи економічних зв’язків – основні типи зв’язків у межах національної економічної системи, які виділяють залежно від структури цієї системи. До них належать: 1) техніко-природничі зв’язки і відносини, які відображають ставлення людини до природи в процесі праці, перетворення речовини природи відповідно до потреб та інтересів людини; 2) техніко-економічні зв’язки, що характеризують взаємодію речових факторів виробництва між […]...
33. Абстракція Абстракція (лат. abstractio – віддалення, відволікання) – метод пізнання, що передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків. Результатом А. (поряд з використанням інших елементів діалектики) є обгрунтування окремих економічних категорій. Для пізнання економічних явищ і процесів використовуються А. багатьох рівнів. Чим ширші, місткіші А. виробляє […]...
34. ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – відносини між суб’єктами політики у процесі здобуття та утримання політичної влади, реалізації інтересів у сфері політики....
35. Система державного регулювання економіки Система державного регулювання економіки – сукупність об’єктів державного регулювання та відносин між різними економічними суб’єктами з приводу такого регулювання в усіх сферах суспільного відтворення у процесі виконання основних функцій такого регулювання. Основні об’єкти С. д. р. е. – продуктивні сили, економічні відносини і значна частина господарського механізму. У межах кожного з цих об’єктів (підсистем) виділяють […]...
36. Міжнародні економічні зв’язки Географія Економічна і соціальна географія світу Загальна економіко-географічна характеристика світу Міжнародні економічні зв’язки Міжнародні економічні зв’язки – система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, що здійснюється на основі міжнародного поділу праці (схема 23)....
37. Економічні методи управління Економічні методи управління – система форм і методів впливу на діяльність суб’єктів підприємницької діяльності, інтереси окремої людини і трудових колективів для створення умов, які спонукають їх досягти поставленої мети на основі врахування вимог економічних законів, потреб та економічних інтересів. Е. м. у. здійснюються за допомогою реформ в оподаткуванні підприємств різних типів і форм власності або […]...
38. Економічні системи антагоністичні Економічні системи антагоністичні – системи, протилежні за характером власності (передусім на засоби виробництва), господарським механізмом, роллю товарно-грошових відносин, економічним світоглядом тощо. За часів існування СРСР такими були економічні системи США та Радянського Союзу. Якщо в СРСР державі належало понад 90% власності на засоби виробництва, то в США – менше 5%. Водночас у США була більша […]...
39. Технологічний спосіб виробництва, технологічне відставання Технологічний спосіб виробництва – спосіб виробництва, який базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими елементами продуктивних сил і системі організаційних і техніко-економічних відносин. Основні елементи Т. с. в. – продуктивні сили і техніко-економічні відносини. Організаційно-економічні відносини є проміжними між факторами виробництва (речовими та особистісними) і техніко-економічними відносинами, а […]...
40. Економічна система Економічна система – комплекс підсистем та елементів і сукупність різних форм зв’язків між ними, внаслідок взаємодії яких виникають закони розвитку та функціонування даної системи, а також відповідний господарський механізм, які надають їй цілісності й організованості, посилюють ефективність в інтересах досягнення спільної мети, втіленої в основному економічному законі. Е. с. також можна розглядати як сукупність усіх […]...