Організація обліку в комерційних банках

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ

ТЕМА 1

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ УКРАЇНИ

3. Організація обліку в комерційних банках

Предметом бухгалтерського обліку в комерційному банку виступають банківські операції, які випливають зі статутної діяльності банку: розрахункові операції, депозитні операції, операції з цінними паперами, позичкові операції, операції з касового обслуговування бюджетних рахунків, операції з основними засобами банку, валютні та ін. Виконання таких операцій має вплив на результати

діяльності банку. Сама по собі банківська операція є досить складним фактом господарської діяльності банку. Це зумовлює необхідність класифікації операцій за певними ознаками і виділення в їх складі об’єктів, які підлягають реєстрації в бухгалтерських книгах і відображенню в звітності. Наприклад, депозитні операції можна класифікувати за суб’єктами, видами, строками депозитів. Операції з цінними паперами класифікуються за видами операцій, видами цінних паперів, емітентами та іншими ознаками.

Бухгалтерський облік банку можна визначити, як систему реєстрування та підбиття підсумків операцій, виконуваних

у банківському бізнесі, і з подальшим аналізом та перевіркою результатів і складанням відповідних звітів.

Бухгалтерський облік є інформаційною системою, що надає фінансову інформацію про банк як суб’єкт господарської діяльності; є процесом визначення, вимірювання та передавання інформації економічного змісту.

Система обліку являє собою сукупність процедур, що мають на меті фіксувати всі операції банку, а саме:

– визначати зміст здійснених операцій і записувати їх;

– описувати операції в часовому вираженні;

– підбивати підсумки виконаних операцій згідно з принципами міжнародних стандартів обліку;

– належним чином подавати операції з відповідними деталями.

Бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю. Зокрема, на управлінські рішення істотно впливає бухгалтерська інформація щодо готівки, стану розрахунків, цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних коштів, кредитних ресурсів та його кредитного портфеля.

Бухгалтерська інформація грунтується на документах, які дають змогу простежити рух активів від моменту отримання дозволу на них та придбання до списання чи реалізації. Те саме стосується й пасивів – ідеться про часовий період від виникнення зобов’язань до їх погашення. Адже банк не може успішно функціонувати в конкурентному середовищі без відповідної системи щоденного обліку всіх своїх операцій і зобов’язань. Лише за такої умови керівництво цієї установи постійно відстежує всі аспекти її діяльності, а отже, і ризики, яким вона піддається.

З огляду на сказане, система бухгалтерського обліку має задовольняти такі вимоги:

1) актуальність;

2) надійність;

3) ефективність.

Система бухгалтерського обліку поряд з об’єктивними вимогами має відповідати й таким, що зафіксовані законодавчо та нормативними документами НБУ.

Метод бухгалтерського обліку включає такі елементи:

– документацію та інвентаризацію;

– оцінку й калькуляцію;

– рахунки та подвійний запис;

– бухгалтерський баланс і звітність.

Бухгалтерські системи банківських установ України комп’ютеризовані, завдяки чому система бухгалтерських проведень (занесення інформації до щоденних балансів, касових книг, оборотно-сальдових відомостей) виконується в автоматичному режимі. Проте навіть за цих умов перелічені елементи методу бухгалтерського обліку є похідними щодо концепції такого обліку.

Для поточного обліку банківських операцій у бухгалтерському обліку банку використовується система рахунків фінансового обліку. Вся сукупність бухгалтерських рахунків може бути розподілена на дві групи: балансові та позабалансові.

Балансові рахунки бувають постійними і тимчасовими.

Постійні балансові рахунки мають залишок на кінець звітного періоду. На їхній основі складається баланс банку. Серед них виділяють такі групи рахунків:

– рахунки активів;

– рахунки зобов’язань;

– рахунки власного капіталу.

Рахунки активів – це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різних активів банку.

Рахунки зобов’язань – це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Виділяють короткострокову та довгострокову заборгованість. Рахунки власного капіталу – це також пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу банку за звітний період.

У складі балансових рахунків виділяють:

– контрпасивні рахунки (активні);

– контрактивні рахунки (пасивні).

За своїм характером контрпасивні рахунки активні. До них належать, наприклад, рахунки № 5041 “Збитки минулого року, що очікують затвердження”, №2511 “Технічний рахунок для перерахування коштів Державного бюджету України”.

Контрактивні рахунки – пасивні. До них належать, наприклад, рахунки № 2400 “Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам” та № 4409 “Знос операційних основних засобів”. Особливість цих рахунків полягає в тому, що в балансі контрактивні рахунки відображаються в складі активів, а контрпасивні – в складі пасивів зі знаком мінус. Така методика дозволяє достовірно оцінювати окремі статті активів та пасивів. Так, у балансі рахунок “Знос операційних засобів” відображається в складі активів після рахунка “Операційні основні засоби”.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Організація обліку в комерційних банках