Організованого капіталізму концепція

Організованого капіталізму концепція – концепція, в якій проголошується здатність монополій забезпечити свідомо регульовану планомірну капіталістичну економіку, позбавлену стихійного розвитку, криз надвиробництва. Виникла наприкінці XIX ст. Обгрунтована у працях німецьких економістів В. Зомбарта, Р. Штольцмана та ін. Набула поширення після першої світової війни. О. к. к. розвинув у своїх працях німецький теоретик Р. Гільфердінг. У 1927 на з’їзді соціал-демократичної партії було проголошено початок ери організованого капіталізму. Практика

не підтвердила її настання, оскільки в 1929 – 1933 тривала найглибша за всю історію розвитку капіталізму економічна криза. Наступним кризам, хоч і меншим, не вдалося запобігти. Помилковість О. к. к. у теоретичному аспекті спричинена намаганням її авторів пов’язати перетворення капіталізму на організоване суспільство лише з діяльністю монополій, хоча монополії тільки розширюють межі організованості й планомірності на мікроекономічному рівні (рівні окремих підприємств та їх об’єднань). Водночас така планомірність супроводжується посиленням конкурентної боротьби гігантських монополій на національній
та інтернаціональній основі та іншими факторами, що без регулятивної ролі держави посилює нестабільний характер розвитку капіталістичного способу виробництва. Крім того, О. к. к. помиляється і у визначенні часового інтервалу: капіталізм набув ознак організованості та планомірності лише з середини 80-х XX ст. у зв’язку з формуванням з середини 50-х технологічного способу виробництва, що базується на автоматизованій праці, з розвитком подетальної та поопераційної форм суспільного поділу праці у межах окремих країн і в міжнародному масштабі, але з участю державних та наддержавних органів. Після другої світової війни значно розширюються масштаби одержавлення економіки (засобів виробництва, робочої сили, національного доходу та ін.), що змінює межі планомірного розвитку. Відтоді починається широкомасштабне державне регулювання економіки у формі державного національного планування, програмування і прогнозування макро – і мікроекономічних процесів, яке супроводжується послабленням її ринкових важелів саморегулювання. Наприкінці 50-х створено Європейське Економічне Співтовариство – ЄЕС (тепер – Європейський Союз (ЄС), що означало формування спільної соціально-економічної політики багатьох країн світу. В основі такого узгодження – процес інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко – економічних відносин (технологічного способу виробництва). Взаємодіючи, ці процеси дають синергічний ефект, який спричиняє переростання тенденції до планомірного розвитку капіталістичної економіки у закономірність (див. Закон планомірного розвитку економіки). Отже, організованість і планомірність розвитку капіталізму лише частково пов’язані з діяльністю монополій, тому підхід авторів О. к. к. до цієї проблеми був однобічним, вони не дотримувалися принципів системності.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Організованого капіталізму концепція