Особливості вживання в мовленні та інтонування різних видів простих речень
ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ, ПУНКТУАЦІЇ І СТИЛІСТИКИ
§ 5. Особливості вживання в мовленні та інтонування різних видів простих речень
Про стилістичні особливості односкладних і двоскладних, повних і неловких, ускладнених і неускладнених речень, а також яро ром інтонації а мовленні
– Які речення називаються односкладними? На які види вони поділяються?
– Чим повні речення відрізняються від неповних, а поширені – від нeпoширених?
– Якими синтаксичними конструкціями можуть
61.1. Прочитайте текст мовчки, визначте його стиль і тип мовлення.
НА РИБОЛОВЛІ
Прокидаюся…
Свіже повітря дунуло в обличчя. Уже сьома. Встаю… Тяжкий сон наснився. Не біда. Сьогодні піду рибалити. Щастя!
Виходжу. Промінь б’є в око. Що це? Небо синє, як морська безодня; щось шурхнуло в траві. Ящірка. Крізь вологий пісок із щебенем йду до сараю. Відчиняю двері. Щось штовхнуло. Граблі. Хто їх сюди поклав? Десь у глибині бачу вудила та банку з хропаками. Узяв. Пішов. Теплий вітерець пробіг по тілу, зігрів і проминув.
Ван Гог. Риболовля весною
Ставок.
Припікає… Ось воно! Тягне потроху! Підсікаю… Зірвалося!
Ріка – наче море, виблискує, грає. Знову сміх. Вітер не вщухає.
Піднявся. Пішов. Привіт, дівчата! (За П. Кравченком).
II Виконайте завдання до тексту
1. Знайдіть у тексті односкладні означено-особові та неозначено-особові непоширені речення. З якою метою вони використані в тексті? Чи допомогли вони авторові передати швидкий перебіг подій літнього ранку, зосередити увагу на діях головного героя, а не на його особистості?
2. Знайдіть у тексті односкладні називні речення. Яка їхня роль у тексті? Чи допомогли вони в окремих місцях тексту уповільнити оповідь, звернути увагу читача на довкілля, виокремити деталі?
3. Прочитайте виразно текст уголос, передаючи інтонацією настрій, почуття оповідача та дотримуючись відповідного темпу оповіді. У яких місцях тексту темп оповіді та інтонація змінюватимуться? Чи залежатиме ваша інтонація та темп читання від структури речень?
Види речень
Прості речення бувають поширені й непоширені (за наявністю другорядних членів речення), односкладні й двоскладні (за складом граматичної основи), повні й неповні (за наявністю пропущених членів речення), ускладнені й неускладнені.
Стилістичні особливості
Стилістичні ресурси простого речення грунтуються на синонімії окремих видів простого речення.
Односкладні речення поділяються на означено-особові, неозначено-особові, безособові, узагальнено-особові, називні.
Односкладні особові речення
Означено-особові й неозначено-особові речення характерні для розмовного, художнього і публіцистичного стилів мовлення. Вони створюють лаконічність, динамічність розповіді. Наприклад: Люблю в’язку ріллю, паруючу і сиву (О. Максимейко).
Узагальнено-особові вживають в основному в розмовному мовленні, у народній творчості. Наприклад: Голкою криниці не викопаєш (Нар. творчість). Крім того, такі речення використовують в офіційно-діловому та науковому стилях. З їхньою допомогою дають інструкції, рецепти, позначають закономірності тощо. Наприклад: Для лікування різних захворювань застосовують бджолиний мед.
Односкладні безособові речення
Безособові речення характерні для художнього стилю, де вони сприяють змалюванню психологічного стану людини. передають її настрої. Доречні безособові конструкції і в описах природи. Наприклад: Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко).
Безособові речення з інфінітивом у ролі головного члена речення використовуються в офіційно-діловому та публіцистичному стилях для відтворення рішучості, категоричності, наказовості. Наприклад: Закон ввести в дію з дня його опублікування (Із закону).
Односкладні
Називні речення
Односкладні називні речення в офіційно-ділових, публіцистичних та наукових текстах вживають на початку твору або його частин для називання предметів і явищ, про які йтиметься далі. Наприкінці тексту чи його фрагменту ці речення підсумовують виклад. Називні односкладні речення можуть переривати оповідь, щоб уповільнити її, зупинитися на окремих деталях.
Називні речення широко використовують в описах картин природи, щоб якнайвиразніше виділити кожну деталь.
Плещеться ріка, і дівчина замріяна й струнка стоїть на березі у сонячнім промінні (В. Симоненко).
Неповні речення
Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні та в художніх творах. Такі речення допомагають уникнути невиправданих повторів слів, стисло й динамічно викласти інформацію, а також за потреби створити психологічне напруження висловлення. Наприклад: Нехай все буде так, як сталось. – не повертайся, не гукай.
Ускладнені речення
Речення можуть ускладнюватися такими синтаксичними конструкціями:
– однорідними членами речення;
– порівняльними зворотами;
– вставними словами (словосполученнями, реченнями);
– звертаннями;
– відокремленими членами речення (означеннями, обставинами, додатками, уточнювальними).
Ускладнені речення найчастіше вживають у науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях для передачі точного, логічного викладу думок, класифікації предметів і явищ, виділення й уточнення їх суттєвих ознак тощо.
Вставні конструкції
Певними стилістичними відтінками характеризуються вставні слова (словосполучення, речення).
У текстах художнього та розмовного стилів використовується весь набір вставних конструкцій, які надають мовленню емоційності, експресії, сприяють відтворенню різноманітних відтінків (ствердження, заперечення, припущень, сумнівів, упевненості тощо). Наприклад: І найвища, помоєму, краса – це краса вірності (О. Гончар).
Для наукового, офіційно-ділового та публіцистичного стилів характерні речення зі вставними словами (словосполученнями), які:
– упорядковують виклад, вказують на зв’язок між частинами тексту (по перше, наприклад, таким чинам, отже);
– передають ставлення до способів висловлення думки (ймовірніше, іншими словами, точніше);
– зазначають джерело повідомлення (на думку доповідача, зa даними перевірки);
– деталізують інформацію (зокрема, а саме, як відомо);
– дають оцінку інформації, пом’якшують відмову (поза сумнівом, напевне, можна погодитися, на жаль).
62. Прочитайте тексти. Знайдіть у них односкладні називні речення З’ясуйте роль цих речень у кожному тексті.
1. Це сталося в сорок другому році. Зима. Кура. Іноді з левад долинають приглушені вибухи – то тріскається лід на річці. Я цілими днями никаю там і знаю кожну шпарочку, як латки на своїй курпині (Г. Тютюнник).
2. Зима. На фронт… А на пероні люди (В. Сосюра).
3. Прямо з Трьохсвятительської вулиці широка алея вела до круглого дерев’яного приміщення, схожого на величезне шатро степових кочівників. То була відома в свій час київська художня панорама “Голгофа”. Леся ніколи її не минала, якщо доводилося тут бувати. Ось і тепер вона підійшла до віконця, взяла квитка і широкими східцями поволі зійшла нагору. Жодної істоти. Тиша (А. Костенко).
4. Гроза пройшла. Утихла хижа злива, і втік за ліс холодний вітрюган. Пом’яті трави. Зламані дерева. Потоптаний дощами жовтий лан (Ю. Вавринюк).
63. І. Експеримент. Замініть усно двоскладні речення синонімічними односкладними і навпаки. Простежте, як при цьому змінюється характер розповіді. Зробить відповідний висновок.
1. Миколаївські археологи знайшли на території городища Дикий Сад унікальний скарб із 15-ти бронзових предметів XIII – X століть до нашої ери (Із газети). 2. У клітинах тіла людини виявлено близько 88 хімічних елементів (3 підручника). 3. Від землистого щільника* ледь-ледь пахло воском, та ще, здається, нектаром польових квітів (Є. Гуцало). 4. Йдемо крізь ніч, крізь бурю у степу (Л. Костенко). 5. Пожурись медовими очима, у журбі зламай тонку брову! (Є. Гуцало). 6. Зітчу я вірші з неба і дощу, з калини цвіту й запашного зілля (Г. Дудка).
7. Я живу у світі любові до людей, до землі, до квітів (Г. Дудка). 8. Знаю від листя немало слів, з ріками родич в таємному слові (А. Малишко).
* Щільник (стільник) – лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду, перги, виховання потомства та перебування дорослих комах.
II. Запишіть перебудовані речення, підкресліть у них граматичні основи, охарактеризуйте спосіб вираження головних членів. Підкресліть і поясніть орфограми.
64.1. Прочитайте текст. Укажіть неповні речення та з’ясуйте, які члени речення в них пропущені. Для якого стилю мовлення характерні неповні речення?
З якою метою вони вживаються?
ЧОРНОБРИВЦІ
Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі – ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю:
– Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі?
– Для краси.
– Як це?
– Ходімо в сад.
Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів, зав’язала у вузлик.
– Почекай до весни – зрозумієш, – сказала вона й поклала вузлик із насінням чорнобривців у сухий куточок.
Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося, зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці. Кращі, ніж восени.
– Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса. – сказала бабуся. – Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід.
– А для чого живе людський рід? – знову питаю я.
– Для щастя (За В. Сухомлинським).
О. Криворучко. Чорнобривці
II. Експеримент. Замініть неповні речення з тексту синонімічними повними. Прочитайте текст удруге, замінюючи неповні речення дібраними синонімами Порівняйте обидва тексти Що змінилося в характері оповіді?
III. Запишіть виділені слова в транскрипції. Поясніть їхню вимову відповідно до орфоепічних норм та порівняйте її з написанням За потреби зверніться до орфоепічного словника.
Інтонація
Кожне речення в мовленні маг свій інтонаційний малюнок, який відображає думку мовця та емоційно-вольове ставлення до змісту висловлення. Інтонація с складною єдністю висоти, сили, темпу і тембру мовлення.
Частина речення, виділена з обох боків комами. промовляється трохи швидше, ніж усе речення; частина, охоплена з обох боків лужками, – зниженим тоном. На місці крапки з комою завжди робиться подовжена пауза. На місці тире робиться невелика вичікувальна пауза, і далі тон підвищується. Три крапки в середині речення вказують на схвильованість мови і на паузу перед несподіваним чи важливим повідомленням.
Відокремлені члени речення виділяються інтонаційно з метою надання їм деякої самостійності, підкреслення їхнього особливого смислового навантаження.
65.1 Перебудуйте і запишіть речення, уникаючи невиправданого повторення слів. Підкресліть граматичні основи Визначте, які частини в перебудованих реченнях співвідносні з неповними реченнями. З якою метою вживають у мовленні неповні речення?
I. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі діти й дрючка не бояться (Нар. творчість). 2. У всякої Домашки свої замашки, одна Домашка любить ложки та чашки, а інша Домашка сережки та пряжки (Нар. творчість). 3. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці не давай курей стерегти (Нар. творчість). 4. Льонці дід подарував два гнучких вудилища з ліщини, а Галі дід подарував маленького кошика з червоного та жовтого верболозу (За В. Кучером). 5. Може зламатись тіло, але ніколи не зламається дух (За О. Стефановичем).
II. Прочитайте перебудовані речення вголос, виділяючи пропуск членів речення за допомогою інтонації.
66. І. Спишіть речення, виділяючи комами вставні слова (словосполучення). Усно поясніть, з якою метою вжито ці слова Які з них надають висловлюванню щирості, переконливості, які – допомагають авторові активізувати увагу слухачів чи вказують на джерело повідомлення?
1. На думку античних мислителів досконалим ораторське мистецтво може бути лише в руках хорошої людини (Г. Сагач). 2. На жаль дерево росте повільніше, ніж людина (І. Цюпа). 3. Старенька груша дихає на пальці, їй певно сняться повні жмені груш (Л. Костенко). 4. Доброго кажуть дожидати треба, а лихе – само прийде (Панас Мирний). 5. Ну та й гарна ж нівроку удовина дочка! (1. Нечуй Левицький). 6. Брати жили як то кажуть душа в душу (М. Рильський).
II. Позначте в реченнях місця пауз, підвищення та зниження голосу, логічно наголошені слова. Прочитайте речення вголос, виділяючи вставні слова (словосполучення) за допомогою інтонації.
67. Складіть усно невеликий текст-роздум, використавши одну з поданих тез та вставні слова (словосполучення) для логічного зв’язку в тексті, оцінки й деталізації інформації, вказівки на її джерело тощо.
1. Для того щоб створити щось красиве, треба нести красу в душі (Юрій Мушкетик, письменник). 2. Ми ніколи не стенемо математиками, навіть знаючи напам’ять усі чужі доведення, якщо наш розум не здатний самостійно розв’язувати проблеми (Я. Декарт, учений). 3. Нафта до 2015 року подорожчає на 25 % (Експерт нафтового ринку). 4. Спорт – це насамперед загартування організму, вдосконалення фізичних можливостей.
Довідка. Отже, таким чином, щоправда, точніше, на мою думку, очевидно, поза сумнівом, по перше, як відомо.
68. І. Експеримент. Усно перебудуйте подані речення, ускладнивши їх відокремленими обставинами або означеннями. Простежте, як така зміна вплинула на зміст речень. Поміркуйте, чи можна вважати вихідні й перебудовані речення синонімічними.
1. Хлопці прив’язали човен, забрали весла, вудки, відерце з приманкою для риби, рогозяного кошика (Б. Комар). 2. Поодинокі рибалки плавали на своїх маленьких човниках і вибирали місце для ловів (О. Іваненко). 3. На прощання полковник схилився, поцілував бабусину руку, хвацько козирнув і вийшов з кімнати (М. Стеценко). 4. Листя теплою ковдрою вкриває землю і тим самим захищає коріння від сильних морозів (Г. Тарасенко). 5. Дощові крапельки на деревах і в травах мерехтіли червоно-зеленими іскорками, сповнювали ліс тоненьким дзвоном (Г. Тютюнник). 6. У заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки (Н. Рибак). 7. На сто думок замислена Полтава вербові гриви хилить до води (Л. Костенко).
II Запишіть перебудовані речення, розставляючи необхідні розділові знаки Підкресліть дієприслівникові та дієприкметникові звороти як члени речення.
III. Прочитайте перебудовані речення вголос, виділяючи відокремлені члени за допомогою інтонації.
69. Мозковий штурм. Поміркуйте, чи може в одному простому реченні дія, виражена дієприслівником, і дія. виражена особовим дієсловом, стосуватися різних виконавців. Відповідь обгрунтуйте.
70. і Прочитайте текст, дотримуючись відповідного інтонування. У якій ситуації спілкування можливе це висловлювання? Визначте, які види речень за метою висловлювання вжито в тексті та як вони впливають на його емоційно-експресивне забарвлення.
МИ ВЖЕ ДЕРЖАВА
Над Скандинавським півостровом, як північне сяйво, стоїть заворожуюча аура музики Гріга, Сібеліуса, дивовижних казок Андерсена. Ha іншому континенті маленька Колумбія підсвічена магічною аурою Маркеса. Чи ж треба казати, що Англія – це Шекспір, Байрон, Шеллі? Що Франція – це Вольтер. Бальзак. Руссо, Аполлінар? Що Італія – це нація Дайте і Петрарки. Рафаеля і Мікеланджело? Бо не квадратне ж підборіддя дуче визначає її обличчя. а її художники і поети.
Л. Скрипченко. Калина
А чому б у таких самих діоптріях* не подивитися на Україну? Якщо десь у світі чують – Україна, українці, які це асоціації викликає там? Хіба це не правомірне запитання? Ми вже держава. Тож чи не час замислитися, хто ми в очах світу і яку маємо ауру, а якщо не маємо, то чому? (Л. Костенко).
* Діоптрія – 1. Міжнародна одиниця оптичної сили (дптр). 2. Одиниця оптичної сили лінзи або системи лінз із головною фокусною віддаллю в 1 метр.
II. Складіть словосполучення з виділеними словами і введіть ці словосполучення в речення, ускладнені однорідними членами.
IІІ. Випишіть два простих речення (на вибір) і зробіть їхній письмовий синтаксичний розбір. Скористайтеся таблицею “Види речень” у додатках.
71. Мікрофон. Якими, на вашу думку, є українці в очах світу? Якою аурою підсвічена Україна? Поясніть, як ви розумієте такі слова В. Гюго: “Рану, завдану Вітчизні, кожен із нас відчуває в глибині свого серця” .
Типові порушення синтаксичних норм
Різновид Помилки | НЕправильно (Речення з помилкою) | (Відредаговане речення) |
Неправильне поєднання однорідних членів речення | 1. Умільці не лише створюють із лози кошики, а й меблі. 2. На будівництві та проектному центрі працюють досвідчені інженери. 3. Ми цінуємо і пишаємося нашими переможцями | 1. Умільці створюють Із лози не лише кошики, а й меблі. 2. На будівництві та в проектному центрі працюють досвідчені інженери. 3. Ми цінуємо наших переможців і пишаємося ними |
Неправильне вживання дієприкметникового звороту | Студент, відповідаючий на запитання… | Студент, який відповідає на запитання… |
Неправильне Вживання Дієприслівника | Вийшовши з машини, несподівано пішов дощ | Коли я вийшов з машини, несподівано пішов дощ |
72. Попрацюйте а парах. Прочитайте по черзі речення. Поясніть допущені в них помилки. Відредагуйте усно речення.
1. Рада акціонерного товариства регулює і здійснює контроль за діяльністю правління. 2. Трудова угода мусить містити такі реквізити: дата і місце складання, зміст угоди, юридичні адреси сторін, печатка підприємства. 3. Сьогодні дуже важливо цікавитися не тільки комп’ютером, а й займатися спортом, вести активний спосіб життя.
4. Людину можна не тільки образити словом, але й дією. 5. Спеціальними нормативними документами передбачено покарання за порушення правил громадського порядку на вулицях, парках, гуртожитках, житлових будинках. 6. Уся країна вболівала та чекала повернення нашої футбольної збірної з перемогою.
73. Прочитайте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредагуйте речення.
1. Сергій, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти.
2. Познайомившись із Денисом ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людина. 3. Працюючи на заводі, проблем ніяких не було. 4. Читаючи книжку, Сергійку пригадалася давня розповідь дідуся. 5. Зберігшийся примірник підручника треба обов’язково передати в бібліотеку.
6. Під’їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк. 7. Біля води ростуть, нахилившись до неї, верби. 8. Додивившись цікавий фільм, настав вечір. 9. Озираючись назад, у пам’яті зринають незабутні зустрічі.
10. Рада акціонерного товариства регулює і здійснює контроль за діяльністю правління. 11. У гідропарку діти відпочивали не лише біля річки, але Й каталися на каруселях.
74. Випишіть із науково-популярної літератури, періодики. матеріалів мережі Інтернет уривок тексту (7-9 речень), у якому переважали б ускладнені речення. Поясніть роль цих речень у тексті. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень (на вибір).
75. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.
Варіант А. Передайте у формі діалогу (8-12 реплік) розмову з другом (подругою) про цікаві звички тварин, використовуючи в тексті односкладні та неповні речення. Діалог запишіть і прочитайте за особами.
Варіант Б. Передайте у формі діалогу (8-12 реплік) розмову з другом (подругою) про ваші плани на вихідні, використовуючи в тексті неповні речення. Діалог запишіть і прочитайте за особами.
1. Стилістичні функції простих речень виявляються при зіставленні односкладних речень із двоскладними, повних Із неповними, ускладнених із неускладненими тощо.
2 Односкладні речення урізноманітнюють мовлення. Ними можна передати думки, почуття, відтінки, які неможливо передати двоскладними реченнями. Неповні речення широко представлені в розмовному мовленні (діалогах, полілогах).
3. Ускладнені речення в науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях служать для логічного зв’язку в тексті, класифікації предметів, уточнення тощо, а в розмовному і художньому стилях надають мовленню різних смислових та емоційних відтінків.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...