ПЕРЕРОБКА ВОСКОСИРОВИНИ

ПЕРЕРОБКА ВОСКОСИРОВИНИ. Суш 1 сорту перетоплюють на сонячній воскотопці. Залишки після її переробки (витопки), а також суш 2 і 3 сортів переробляють на пасіці на парових воскотопках і воскопресах. Відходи після пресування (мерва) і частково витопки йдуть на воскобійні заводи, а заводська мерва – на воскоекстракційні заводи.

Воскосировина 1 сорту – біла, жовта або бурштинова суш, що просвічується в денцях, без перги й меду, молі та цвілі, суха. Воскуватість від 70 % і вище.

Воскосировина 2 сорту – темно-коричнева або темна суш, що просвічується

в денцях, без перги й меду й інших сторонніх домішок, суха. До цього сорту належить ясно-жовта суш 1 сорту з домішкою перги до 15 % за обсягом незім’ятого стільника. Воскуватість від 55 % до 70 %.

Воскосировина 3 сорту – темно-бура або чорна, не просвічується, суха, легка суш, без меду, перги й інших сторонніх домішок. До цього сорту належить також світліша суш, що містить пергу. Воскуватість від 40 до 55 % .

Суш, що не відповідає навіть кондиціям третього сорту, прирівнюється до витопок.

На невеликих пасіках воскову сировину переробляють двома способами:

1)перетоплюванням на сонячній та іншій воскотопках;

2)переробкою

на пасічних воскопресах.

Переробка різних сортів воскосировини дає різні виходи воску й мерви.

Віск 1 сорту перетоплюють на сонячній воскотопці й одержують віск-капанець вищої проби.

Витопки після сонячної воскотопки містять від 48 до 52 % воску, їх найдоцільніше переробити на пасіці, а отримані відходи (пасічну мерву) здати на воскозаготівельні пункти. На воскобійних заводах одержують заводську мерву, у якій міститься ще не менше ніж 20 % воску.

На сонячній воскотопці можна перетоплювати тільки світлу суш 1 сорту воскуватістю від 70 % і вище. Це обрізки світлих стільників, вирізки з будівельних рамок і воскові кришечки.

У сонячній воскотопці перетоплюють тільки суху суш. Суш, попередньо розварену у воді, класти у воскотопку не можна, тому що воскотопка працюватиме вкрай незадовільно.

Воскосировина 2 і 3 сортів і витопки переробляють на воскопресі, попередньо розваривши їх. Для розварювання користуються тільки алюмінієвим, емальованим або гончарним посудом. Луджений, мідний і оцинкований посуд не підходить. У процесі відціджування не допускають остигання розвареної суші. Зниження температури збільшить в’язкість воску, тому він важко відділятиметься від воскосировини й мерва вийде більш восковитою.

Якість продукту залежить ще й від якості розварювання воскової сировини. Воскосировину, призначену для розварювання, кладуть у ємність, заливають водою й на вогні або електроплиті нагрівають і доводять до кипіння. Вільний віск суші розплавляється й спливає на поверхню. Сировину постійно перемішують і кип’ятять доти, поки не розпадуться всі шматочки суші й вона не стане зовсім м’якою.

Якщо в розвареній восковій сировині залишаться шматочки твердої суші, то в них залишиться віск і вихід його при пресуванні знизиться.

Повноцінну воскову сировину замочувати не треба, але сушу, яка містить пергу, падевий мед або забруднену екскрементами бджіл, рекомендується вимочувати в теплій воді протягом 1- 2 діб. Якщо суш не очистити, то ці речовини, будучи емульгаторами, сприятимуть утворенню емульсії воску.

Готуючи сировину до пресування, уважно стежать, щоб у неї не потрапив прополіс, який знижує якість воску.

Формують віск після того, як він трохи охолонув. Форми можуть бути зроблені з дерева, жерсті, оцинкованого заліза або порцеляни. Віск виймають із відстійника, очищають його ножем від бруду, який часто збирається знизу. Очистки знову розварюють і пресують.

Дерев’яні форми слід змочувати водою, щоб віск не прилипав до них. Металеві форми змазують мильною водою, порцеляну – гліцерином.

Не рекомендується використовувати форми великих розмірів, тому що віск у них протягом тривалого часу перебуватиме в рідкому стані, відстоюватиметься, що зіпсує якість воску. Заливають віск у форми тільки при температурі, близькій до його застигання. У цьому випадку віск досить швидко затвердіє у формах і матиме найкращий товарний вигляд.

Слід пам’ятати, що на пасіках, заражених гнильцевими захворюваннями, використовувати сонячну воскотопку не можна. Необхідно воскосировину від всіх бджолосімей прокип’ятити протягом 2,5-3 годин, а потім уже відціджувати або відпресовувати. Отриманий віск і мерву здають на заготівельні пункти з обов’язковою позначкою, що вони “із гнильцевих пасік”, цей віск не буде відправлений на виробництво штучної вощини, через яку збудники захворювання можуть поширитися на пасіках.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ПЕРЕРОБКА ВОСКОСИРОВИНИ