ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ

Related posts:

1. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
2. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
3. НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи НОРМАТИВ ЕКОЛОГІЧНИЙ – 1) обов’язкові рамки збереження структури та функцій екосистем певного ієрархічного рівня – від елементарного біогеоценозу до біосфери загалом, а також усіх екол. компонентів, які враховуються під час госп. діяльності; 2) ступінь максимально допустимого втручання людини в екосистему, що забезпечує збереження бажаної культури і дин. якостей (тобто впливу, який […]...
4. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
5. БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи “БУМЕРАНГ ЕКОЛОГІЧНИЙ”, екологічний прорахунок – непередбачений шкідливий наслідок зміни довкілля, що зводить нанівець заплановану доцільність або породжує більше проблем, ніж вирішує. Непередбаченість шкідливих наслідків зумовлена, як правило, недостатніми попередніми дослідженнями і недооцінкою сили ударів, яких завдає довкіллю та організмам госп. діяльність людини....
6. ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНА – система держ. природоохоронних заходів, спрямованих на перевірку відповідності проектів, планів і заходів у галузі госп. будівництва і використання прир. ресурсів вимогам екол. захисту довкілля. Е. е. оцінює вплив на середовище проживання, прир. ресурси і здоров’я людей комплексу госп. нововведень (у т. ч. й перетворення природи) в масштабах вибраного […]...
7. ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – розрахунки потенційно можливого вилучення або ін. експлуатації прир. ресурсів або територій без помітного порушення існуючої чи створюваної госп-вом екол. рівноваги та без заподіяння збитків однією галуззю госп-ва ін. у разі спільного використання ними прир. ресурсів....
8. НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи НАВАНТАЖЕННЯ АНТРОПОГЕННЕ – прямий і опосередкований вплив людей та їхньої госп. діяльності на природу загалом або на її окремі екол. компоненти чи елементи. Н. а. зазнають насамперед ландшафти, прир. ресурси, певні види рослин і тварин....
9. СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну....
10. ГРУПА ЛІСУ Екологія – охорона природи ГРУПА ЛІСУ – поділ лісів залежно від госп. соц. та екол. значення на ліси першої, другої і третьої групи....
11. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
12. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
13. ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЦІНА ЕКОЛОГІЧНА – вартість необхідних екон. вкладень для знешкодження прямих, опосередкованих і побічних екол. наслідків певної форми госп. діяльності (ліквідація наслідків видобутку корисних копалин відкритим способом, рекультивація териконів тощо). При визначенні Ц. е. слід враховувати те, що енергія і речовина прир. ресурсів під час експлуатації поступово деградують до стану, все менш […]...
14. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей. Е. п. п. е. включає оцінку довготривалого впливу підприємства на прир. ресурси, прир. умови, чинники подальшого розвитку госп-ва та умови проживання людей, як правило, на локальній ділянці місцевості....
15. ЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК – ділянка, в межах якої (постійно чи тимчасово) заборонені окремі види і форми госп. діяльності з метою забезпечення охорони одного чи багатьох видів тварин, рослин, біогеоценозів, одного чи кількох екол. компонентів або заг. характеру місцевості. Як правило, 3. не є основним землекористувачем охоронної території. В Україні за станом на початок […]...
16. ТЕОРЕМА ГАУЗЕ Екологія – охорона природи ТЕОРЕМА ГАУЗЕ – твердження, за яким два види не можуть співіснувати в одній і тій самій місцевості, якщо їхні екол. вимоги ідентичні, тобто вони займають одну й ту саму екол. нішу (див. також Принцип виключення Г. Ф. Гаузе). Це положення останнім часом дискусійне....
17. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
18. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
19. ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на навколишнє середовище і ліквідацію екол. шкоди повинен нести той, хто цей вплив спричинив. При цьому винуватцями екол. порушень вважають не лише тих, хто створює навантаження на навколишнє середовище в процесі […]...
20. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
21. ПРОРАХУНОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОРАХУНОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – те саме, що й “Бумеранг екологічний”....
22. ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОРАХУНОК Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНИЙ ПРОРАХУНОК – те саме, що й “Бумеранг екологічний”....
23. ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві, меліорації, рекреації, побуті тощо....
24. АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОЛОГІЧНИЙ – регіон, де певний вид може перебувати завдяки наявності оптим. для нього умов незалежно від місця його розташування та перепон, що перешкоджають його поширенню....
25. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
26. СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПАЛАХ ЕКОЛОГІЧНИЙ – невпинне зростання чисельності якогось одного виду адвентивних, а іноді й місцевих рослин, для розселення якого склалися сприятливі умови, переважно через стійкі антропогенні зміни умов середовища....
27. ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Program) Екологія – охорона природи ЮНЕП (UNEP – United Nations Environment Program) – міжнародна програма ООН з навколишнього середовища, присвячена найгострішим питанням сучасної екол. кризи. Див. також Програма ООН екологічна....
28. ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах тощо); 2) динамічно-балансове поєднання компонентів середовища, яке забезпечує в межах їхніх прир. цикл, коливань рівновагу в екосистемі....
29. ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ – фіз. чи юридична особа, що користується (веде госп-во) землею. В Україні це окрема особа, об’єднання громадян, колектив, заклад, установа, виробництво. У повсякденній практиці на одній і тій самій ділянці іноді ведуть госп-во кілька користувачів (напр., ліс. та мисливське госп-ва). У цьому разі основним 3. є той, кому належить територія. […]...
30. ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....
31. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
32. ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЕКОЛОГІЧНИЙ – група особин одного виду або угруповання, за наявністю, станом, поводженням яких у середовищі визначають фіз., хім. властивості останнього. Як І. е. використовують багато видів рослин (індикація грунт, вод, засолення субстрату, геохім. аномалій тощо). Стенобіонти, або види великих розмірів, є кращими І. е., ніж еврибіонти, або види малих розмірів....
33. ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
34. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....
35. КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КЛІМАКС ЕКОЛОГІЧНИЙ – кінцевий, стабільний стан рослинного угруповання, що перебуває в стані рівноваги з навколишнім середовищем; відносно стабільний стан його протягом тривалого часу; вищий ступінь розвитку екосистеми, фінальна сформована стадія її розвитку, що найбільшою мірою відповідає клімату даної місцевості. Кожній геогр. зоні властиві свої клімаксові екосистеми, що є найбільш сталими її […]...
36. ЛІС СТИГЛИЙ Екологія – охорона природи ЛІС СТИГЛИЙ, деревостан стиглий – ліс, що задовольняє вимоги ліс. пром-сті. Твердження, що Л. с. згубно впливають на довкілля, екол. неправильне, оскільки саме такі ліси створюють найсприятливіші умови навколишнього середовища....
37. БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ Екологія – охорона природи БАЛАНС ЕКОЛОГІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ – кількісне поєднання екол. компонентів, які забезпечують екол. (природну) рівновагу....
38. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
39. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
40. НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...