Підозрюваний

Related posts:

1. Нагляд командування військової частини Нагляд командування військової частини – запобіжний захід, що застосовується до підозрюваного або обвинуваченого, який є військовослужбовцем. Н. к. в. ч. полягає у вжитті заходів, передбачених статутами Збройних сил України, для того, щоб забезпечити належну поведінку та явку підозрюваного або обвинуваченого за викликом особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду. Командування військової частини повідомляється про суть […]...
2. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
3. Представник у кримінальному процесі Представник у кримінальному процесі – особа, уповноважена за законом або за дорученням учасника процесу – потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача – представляти у кримінальній справі його законні інтереси. П. потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники, а також інші особи за постановою особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, […]...
4. Цивільний позивач у кримінальному процесі Цивільний позивач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які зазнали матеріальної шкоди від злочину, пред’явили вимогу про відшкодування збитків і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про визнання їх Ц. п. Ц. п. є учасником процесу і має право: подавати докази; заявляти […]...
5. Потерпілий Потерпілий – особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Визнання громадянина П у справі має бути процесуально оформлене постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду. Згідно із ст. 49 КПК П. і його представник мають такі основні права: подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи від моменту закінчення попереднього […]...
6. Обвинувачений Обвинувачений – особа, щодо якої на підставі достатності доказів про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесена постанова про притягнення до участі в справі як О. З моменту визнання особи О. до неї можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, зокрема: запобіжний захід, відсторонення від посади, накладення арешту на майно тощо. Водночас О. набуває прав […]...
7. Захисник у кримінальному процесі Захисник у кримінальному процесі – особа, яка зобов’язана в передбаченому законом порядку використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з’ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом’якшують чи виключають їх відповідальність, і надавати їм необхідну юридичну допомогу. З. можуть бути особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (адвокати), […]...
8. Цивільний позов у кримінальній справі Цивільний позов у кримінальній справі – вимога потерпілого від злочину (громадянина або юридичної особи) відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою. Пред’являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред’явлений у будь-який момент судочинства, але до початку судового слідства. Ц. п. […]...
9. Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
10. Порука особиста Порука особиста – один із запобіжних заходів, який полягає у взятті в осіб, що заслуговують на довіру, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом до органу дізнання, слідчого і суду на першу вимогу. Передбачена ст. 152 КПК. Число поручителів визначає орган, що обирає П. о., але їх […]...
11. Відвід у судочинстві Відвід у судочинстві – усунення з цивільного, кримінального або арбітражного процесу його учасників за наявності обставин, які виключають участь їх у цій справі. Підстави та порядок В. у с. визначає закон (гл. 4 КПК, гл. 2 ЦПК, ст. 20 Арбітражно-процесуального кодексу). В. у с. може бути заявлений учасниками процесу судді, арбітрові, прокуророві, експертові, перекладачу, секретарю […]...
12. Пред’явлення обвинувачення Пред’явлення обвинувачення – процесуальна дія, яка полягає в тому, що слідчий оголошує певній особі сформульовану ним постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого в справі і роз’яснює суть пред’явленого обвинувачення. П. о. особі проводиться у присутності захисника, крім випадків, коли обвинувачений відмовився від захисника і ця відмова відповідно до закону може бути прийнята. П. о. […]...
13. Адміністративне затримання Адміністративне затримання – захід адміністративно правового припинення і забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Застосовується у випадках, прямо передбачених законодавчими актами (зокрема ст. 260 КпАП), коли вичерпано інші заходи впливу для встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, для забезпечення […]...
14. Окремі доручення слідчого Окремі доручення слідчого – доручення слідчого (органу дізнання) органам розслідування іншого міста або адміністративного району провести окремі слідчі дії у справі, яка знаходиться в його провадженні. Метою О. д. с. є виконання необхідних слідчих дій якомога швидше, успішніше і з меншими затратами сил і коштів. О. д. с. оформляється, як правило, у вигляді офіційного листа […]...
15. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів Протокольна форма досудової підготовки матеріалів – спрощене і прискорене провадження у справах про злочини, які не становлять великої суспільної небезпеки (умисне знищення чи пошкодження майна, злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, обман покупців і замовників, порушення правил торгівлі, незаконна вирубка лісу, браконьєрство, хуліганство, угон транспортних засобів тощо). Органи дізнання, не порушуючи кримінальної справи, […]...
16. Явка з повинною Явка з повинною – добровільне звернення (явка) громадянина до органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду з заявою про скоєння ним злочину. Заява може бути усною або письмовою. У разі Я. з п. встановлюється особа того, хто з’явився, після чого складається протокол, в якому докладно, від першої особи викладається зроблена заява: де, коли, за яких […]...
17. Віддання неповнолітнього під нагляд Віддання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячої установи – запобіжний захід, що застосовується до неповнолітнього обвинуваченого. Особи, яким за їхньою згодою або проханням передається під нагляд неповнолітній, або адміністрація тієї дитячої установи, в якій він виховується, дають письмове зобов’язання, що вони забезпечать належну поведінку неповнолітнього та явку його до слідчого, прокурора і […]...
18. Презумпція невинності Презумпція невинності (лат. praesumptiо – припущення) – принцип кримінального процесу, згідно з яким підозрюваний, обвинувачений, підсудний вважається невинним, поки його винність у скоєнні злочину не буде доведена в передбаченому законом порядку і визнана вироком суду, що набрав законної сили. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права проголошує: “Кожний обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися […]...
19. Протокол слідчої дії Протокол слідчої дії – документ, що його склав слідчий (особа, яка проводить дізнання) за належною формою про проведення ним певної слідчої дії, про її зміст і наслідки. Такими діями, спрямованими на виявлення, закріплення, вилучення, перевірку та дослідження доказів, є: допит, очна ставка, обшук, виїмка, огляд, пред’явлення для впізнання тощо. Загальний порядок складання П. с. д. […]...
20. Поняті Поняті – сторонні особи, яких запрошують працівники органів дізнання або попереднього слідства бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред’явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), опису майна. П. засвідчують своїми підписами відповідність записів у протоколі слідчої дії виконаним діям. Як П. можуть бути запрошені лише повнолітні громадяни, не […]...
21. Підписка про невиїзд Підписка про невиїзд – один із запобіжних заходів. Полягає у взятті в підозрюваного або обвинуваченого письмового зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового перебування без дозволу особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також з’являтися за їхнім викликом. Процесуально оформляється постановою відповідних осіб або ухвалою суду. Особу, до якої […]...
22. Запобіжні заходи Запобіжні заходи – заходи процесуального примусу, які застосовують до обвинуваченого (як виняток – до підозрюваного) або підсудного з метою перешкодити їх ухиленню від слідства і суду, зважанню встановлення істини в кримінальній справі, займанню злочинною діяльністю. а також для забезпечення виконання вироку. При обранні З. з. враховують також тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, його вік, стан […]...
23. Арешт Арешт (лат. arrestum – судова постанова) у кримінальному процесі – запобіжний захід, який полягає у взятті під варту підозрюваного, обвинуваченого або підсудного з метою запобігання можливому ухиленню їх від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку. Див. також Взяття під варту, Запобіжні заходи....
24. Оголошення розшуку Оголошення розшуку – в кримінальному процесі дія щодо обвинуваченого або підсудного, коли місцеперебування цих осіб не встановлено. Розшук оголошується за постановою слідчого, судді чи за ухвалою суду і доручається відповідним органам розшуку. О. р. не звільняє слідчого від обов’язку вживати зі свого боку всіх необхідних заходів до встановлення місцеперебування обвинуваченого. До розшукуваного може бути обраний […]...
25. Взяття під варту Взяття під варту – запобіжний захід щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Метою цього заходу є запобігання можливому ухиленню особи від слідства і суду, перешкоджанню встановленню істини у справі або зайняттю злочинною діяльністю, а також […]...
26. Обшук Обшук – слідча дія, яка полягає в примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати й вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для справи. О. може проводитись і для виявлення розшукуваних осіб, а також трупів. О. проводиться за мотивованою […]...
27. Адміністративний арешт Адміністративний арешт – захід адміністративного стягнення. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення А. а. застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень (дрібне хуліганство, неповага до суду та ін.), А. а. призначається районним (міським) народним судом (народним суддею). Постанова районного (міського) народного суду про застосування А. а. виконується негайно після винесення її. […]...
28. Свідок Свідок – особа, про яку є дані, що їй відомі фактичні обставини, які належать до справи про адміністративне правопорушення, цивільної чи кримінальної справи. С. зобов’язаний з’явитися за викликом до суду в цивільній справі, до органу дізнання, слідчого, прокурора чи суду в кримінальній справі або до органу (службової особи), у провадженні якої знаходиться справа про адміністративне […]...
29. Порушення кримінальної справи Порушення кримінальної справи – перша, початкова стадія кримінального процесу. На цій стадії компетентні органи повинні з’ясувати наявність чи відсутність передбачених законом приводів і підстав до П. к. е., а також обставин, що виключають провадження у справі, і залежно від цього прийняти рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с., яке оформляється […]...
30. Слідчий Слідчий – посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, яка призначається у встановленому законом порядку. Завданням С. є провадження попереднього слідства. С. зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити обставини, що викривають або виправдовують обвинуваченого, пом’якшують чи обтяжують його відповідальність. При попередньому слідстві всі рішення про […]...
31. Відмова в порушенні кримінальної справи Відмова в порушенні кримінальної справи – рішення, яке приймають прокурор, орган дізнання, слідчий, суддя за наявності обставин, що виключають провадження в кримінальній справі. Кримінальну справу не може бути порушено: за відсутністю події злочину або в діянні – складу злочину; після закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності; в результаті амністії, якщо цей акт усуває застосування […]...
32. Особа в цивільному праві Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні особи (громадяни) та юридичні особи. Термін “фізична особа” ширший за термін “громадянин”, оскільки включає не тільки громадян України, а й громадян інших держав, осіб без громадянства. Правоздатність громадянина виникає в момент народження його і припиняється із смертю. Цивільна дієздатність в повному обсязі виникає після досягнення […]...
33. Індивідуальне підприємство Індивідуальне підприємство – підприємство, засноване на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці. Засновником і власником І. п. може бути тільки фізична особа – як громадянин України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства. Власник І. н. не має права використовувати найману працю і повинен працювати на підприємстві особисто....
34. Звільнення від кримінальної відповідальності Звільнення від кримінальної відповідальності – відмова держави, представленої компетентними органами, від застосування обмежень, засудження і покарання до особи, яка скоїла злочин у формі і методами, передбаченими кримінальним законом, впевненість цих органів у тому, що особа, винна у скоєнні злочину, може бути перевихована без примусу держави, але засобами, передбаченими кримінальним законом. Закон передбачає як обов’язкове З. […]...
35. Експерт Експерт (лат. expertus – досвідчений) – особа, що володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, якій слідчим органом, суддею чи судом доручено провести експертизу і за її результатами подати висновок. Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, по винні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові Е. певної […]...
36. Бенефіціарій Бенефіціарій – вигодонабувач, особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні. Б. має бути вказаний у такій угоді. Б. може бути як громадянин, так і юридична особа....
37. Адміністративний нагляд Адміністративний нагляд – захід адміністративного примусу, що має запобіжний, припиняючий вплив у сфері забезпечення громадського порядку. А. н. здійснюють переважно органи внутрішніх справ, інспекції та відомства. Розрізняють А. н. загальний та за деякими категоріями осіб. Відповідно до Закону А. н. застосовується, зокрема, до осіб, визнаних судом особливо небезпечними рецидивістами, а також до осіб, які відбули […]...
38. Засновник господарського товариства Засновник господарського товариства – особа (юридична або фізична), яка брала участь у створенні господарського товариства. Особи, які мають на меті створити господарське товариство, укладають між собою установчий договір, у якому визначають порядок і умови створення товариства, права й обов’язки його засновників, відповідальність їх перед третіми особами, порядок розподілу прибутків та збитків, а також інші умови. […]...
39. Ембарго Ембарго (ісп. embargo – заборона, арешт) – засіб економічного та політичного впливу однієї або декількох країн на інші країни, який передбачає заборону вивозити з будь-якої країни або ввозити в будь-яку країну товари, валюту, цінні папери, а також затримання суден, вантажів чи іншого майна, що належать іноземній державі. Е. може бути застосоване як у воєнний, так […]...
40. Довірча власність Довірча власність – один із інститутів англо-американського права. Особливістю Д. в. є те, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем. Набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником. Внаслідок цього одна частина повноважень (розпоряджатися майном) належить одній особі, а друга частина (отримання […]...