ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ (VERTEBRATA, CRANIATA) – ТИП ХОРДОВІ (CHORDATА) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП ХОРДОВІ (CHORDATА)

ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ (VERTEBRATA, CRANIATA)

Хребетні тварини характеризуються значно більш високим рівнем організації, ніж покривники і безчерепні. Це виражається як у складній будові тіла, так і досконалості фізіологічних функ­цій. Хребетні ведуть активний спосіб життя, переміщаючись у широких межах у пошуках їжі, рятуючись від ворогів, вибираю­чи місця для розмноження і розшукуючи осіб іншої статі. Хребе­тні виявляють складні

форми індивідуальної та колективної по­ведінки.

Активний спосіб життя і висока пристосованість до найріз­номанітніших умов зовнішнього середовища визначається низ­кою ароморфозів, у результаті яких виник підтип. До них відно­сяться:

– утворення головного мозку і розділ його на п’ять відділів;

– формування осьового скелета у вигляді міцного хребетного стовпа;

– виникнення черепа, що служить засобом механічного за­хисту для головного мозку й органів чуття, захистом спинному мозку служать дуги хребців;

– розвиток у передньому відділі кишкової трубки жвавих ча­стин скелета

– щелепного апарату, який забезпечує схоплюван­ня, утримання здобичі, а у вищих хребетних і подрібнення її;

– розвиток серця, який забезпечує швидкий кровотік;

– виникнення парних кінцівок, що зумовили можливість швидкого і направленого переміщення в просторі;

– високий рівень диференціювання всіх органів і систем.

Крім вказаних властивостей хребетних характеризують на­ступні загальні риси організації. Тіло ділиться на голову, тулуб і хвіст. Зовнішній покрив – шкіра – двошаровий. Вона склада­ється з багатошарового епідермісу, який створює численні залози і різноманітні додатки (луска, пір’я, волосся, кігті), і сполучно­тканинної дерми, яка має велику міцність.

Мускулатура представлена поперечносмугастими м’язами У нижчих хребетних, як і у ланцетника, вона має сегментований характер. У вищих, у зв’язку з різноманітністю рухів і усклад­ненням скелета, м’язи розпадаються на окремі пучки.

Скелет хрящовий або кістковий. Розрізняють осьовий скелет (хребетний стовп і мозковий череп), вісцеральний скелет (зяброві дуги й їх похідні – щелепи тощо), скелет кінцівок та їх поясів. Пояси кінцівок завжди розташовані усередині тіла тварини, віль­ні кінцівки бувають двох типів: плавник і п’ятипала кінцівка на­земних хребетних. Між ними існує принципова відмінність. У плавнику скелет представлений декількома рядами хрящів або кісток, які переміщаються біля пояса як єдиний важіль. Скелет кінцівки наземних тварин складається з низки важелів, здатних переміщатися не тільки спільно щодо пояса кінцівки, але і по відношенню один до одного. Це забезпечує набагато більшу різ­номанітність рухів.

Травна система представлена трубкою, що починається ро­товим і закінчується анальним отвором. Травний тракт підрозді­ляється на наступні відділи: ротову порожнину, глотку, страво­хід, шлунок, тонку і товсту кишку. Травні залози – печінка, підшлункова залоза – розвиваються в ембріональному періоді, як і кишка, з ентодерми.

Дихальна система представлена зябрами (у круглоротих і риб) і легенями у всієї решти класів хребетних.

Кровоносна система замкнена. Серце має різне число камер залежно від рівня організації.

У нижчих хребетних є один круг кровообігу, через серце про­ходить і прямує до зябер венозна кров. Починаючи з амфібій, з’являється друге – легеневе – коло кровообігу.

Повне розділення артеріального і венозного кровотоку у пта­хів і ссавців – великий ароморфоз у філогенезі хребетних, що послужив морфологічною основою теплокровності тварин цих класів і зменшенню їх залежності від несприятливих абіотичних чинників зовнішнього середовища.

Видільна система представлена парними органами – нир­ками (renes). Хребетні тварини різностатеві (гермафродитизм як виняток зустрічається у небагатьох видів нижчих хребетних). Перші представники хребетних знайдені в силурійських відкла­деннях. Палеонтологічні знахідки дають підставу вважати, що первинні черепні тварини в своїй еволюції розділилися на дві гіл­ки. Перша включила безщелепних, частина яких пристосувалася до донного способу життя і живлення детритом. Як захисне при­стосування у них розвивається кістковий панцир, покриваючий тіло. Інша гілка цих тварин стала напівпаразитами і, таким чи­ном, виявилася предком сучасних круглоротих.

Друга – основна – гілка еволюції первинних щелепних при­вела до формування щелеп як органу активного нападу і захисту. Щелепнороті дали початок рибам і згодом усім високоорганізованим хребетним. У даний час підтип включає сім класів, які ді­ляться на дві великі групи: хребетні без зародкових оболонок (анамнії) і хребетні із зародковими оболонками (амніоти). Пер­шу групу складають класи круглоротих, хрящових риб, кістко­вих риб, амфібій. Оскільки зародки у цих класів розвиваються у воді, їх називають первісно-водними тваринами.

До другої групи входять класи плазунів, птахів і ссавців. їх зародки розвиваються на суші, тому вони носять назву первинно-наземних тварин. Зародки оточені водною оболонкою (амніоном), звідки назва групи. Деякі представники амніот повернулися у водне середовище (кити). Це вторинно-водні тварини.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ (VERTEBRATA, CRANIATA) – ТИП ХОРДОВІ (CHORDATА) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)